Народний депутат України Ярослав Дубневич під час засідання Вищого Антикорупційного суду з обрання йому запобіжного заходу, Київ, 1 листопада 2019 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Два дні Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Ярославу Дубневичу — народному обранцю від депутатської групи «За майбутнє». Рішення — відмова в арешті та застава в 100 мільйонів гривень

Депутата підозрюють у корупційній схемі. Йдеться про постачання продукції для «Укрзалізниці» за завищеними цінами. Слідство називає збитки: 93 мільйони гривень. 

У разі доведення провини, Дубневичу загрожує від семи до дванадцяти років позбавлення волі. Як проходило судове засідання — у матеріалі Вікторії Рощиної.

93 мільйони застави

Другого листопада 2019 року, заслухавши докази обох сторін, дебати та фінальну промову підозрюваного, суддя Катерина Широка йде у нарадчу кімнату для ухвалення рішення. 

Ярослав Дубневич, знервовано вигукує журналістам, що все коментував учора та виходить із судової зали. Наздоганяємо його на виході. 

Він укотре повторює, що невинний: «Я вважаю, що немає тут складу злочину і я, звісно, до цього не причетний»

Попри нервування на запитання інших журналістів про очікування, жартує, що валізу в ізолятор тимчасового тримання вже зібрав. 

Суд, який має обрати Дубневичу запобіжний захід, тривав майже два дні. 

Напередодні у Верховній Раді проголосували за зняття з нього недоторканості. Це — перший подібний випадок у 9-му скликанні.

Від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в залі один прокурор — Віталій Пономаренко. 

За день до цього, перед початком засідання, на моє запитання про суму застави, яку проситимуть суд, він відповів: «93 мільйони гривень з копійками». Це, за оцінками експертизи, фактично дорівнює збиткам, завданим Дубневичем державі. 

Аналізуючи декларацію депутата, прокурор наголосив на тому, що Дубневич володіє близько 100 об’єктами нерухомості та мільйонами готівкою. Тобто грошей на заставу у нього мало б вистачити. Але сам депутат каже — грошей немає. А коли журналісти запитують, на якому авто він приїхав до суду, запевняє — на орендованому, марку згадати не може.

Станіслав Пелюк — єдиний адвокат депутата на цьому засіданні:

«Є висновок експерта, у якому йдеться про суму втрачених активів у розмірі 93 мільйони. Далі — про те, що, якщо буде встановлено у судовому порядку порушення умов законодавства, то зазначені активи будуть збитками. Але встановлення порушення закону немає. Ми вважаємо підозру необґрунтованою і просимо суд відмовити у застосуванні будь-якого запобіжного заходу», — пояснює він.

У залі перебуває група підтримки Дубневича — дев’ять його колег із депутатської групи «За майбутнє». З-поміж них — Ігор Палиця, якого пов’язують із олігархом Ігорем Коломойським. У перерві вони спілкуються та жартують із підозрюваним, у суді перед трибуною характеризують його позитивно. І, звісно, обіцяють взяти Дубневича на поруки.

«Як ми не голосували за закон про судоустрій, тут же пішла політична історія. Тому звертаємося від нашої депутатської групи. Людина буде ходити на всі необхідні допити, слідчі дії і думаю, що буде об’єктивний розгляд цієї справи», — каже Віктор Бондар, голова депутатської групи «За майбутнє».

Ігор Палиця (ліворуч) та Ярослав Дубневич (праворуч) біля будівлі Вищого антикорупційного суду
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

«Ігор Палиця — мій друг, він такий самий мажоритарник, якого обирали виборці. У вас є факти, що мене підтримує Коломойський?», — посміхається Дубневич та водночас дякує усім народним депутатам, які 31 жовтня не голосували за зняття з нього недоторканості. Тобто колегам із фракцій «Європейська солідарність», «Опозиційна платформа — За Життя», і тим самим депутатам із групи «За майбутнє».

«Чому в залі немає ваших рідних?», — на це запитання від журналістів Дубневич відрізає: «Я попросив їх не приходити». 

О 18:00 суддя Катерина Широка повертається із нарадчої кімнати. Дубневич хвилюється. Випиває склянку води. За деякий час наливає ще одну.

Суддя зачитує рішення: відмова в арешті та застава в 100 мільйонів гривень.

«Я не задоволений. Сума більша, ніж навіть просила прокуратура. Я не знаю, де знайду 100 мільйонів», — Дубневич на ходу коментує рішення суду.

На пошуки грошей у нього, згідно з законом, є п’ять днів. Інакше депутату змінять запобіжний захід на більш жорсткий.

«Як не знайду гроші — поїду в СІЗО», — каже Дубневич і виходить із судової зали.

Водночас адвокат Станіслав Пелюк заявляє, що на його пам'яті — це перший випадок, коли застава більша, ніж просила сторона обвинувачення, та додає, що подаватиме апеляцію.

Прокурор наразі не вирішив чи оскаржуватиме рішення суду. Сумою застави та покладеними на підозрюваного обов'язками — задоволений.

Переведення стрілок

За що саме Дубневич отримав запобіжний захід у вигляді застави у 100 мільйонів? Слідство вважає, що у 2015-2017 роках він пролобіював виділення «Укрзалізниці» 525,9 мільйона гривень на закупівлю стрілочних переводів та запасних частин до них. 

В Україні було два підприємства, які їх виготовляли — Дніпропетровський та Керченський стрілочні заводи. Але після анексії у другого з них відкликали сертифікати. 

Виробник залишився один, тож Укрзалізниця мала закуповувати продукцію напряму у «Дніпропетровського стрілочного заводу». Але між двома підприємствами з’явилася пара посередників — постачальників. 

Перший — компанія «Арго». Щоб стати постачальником вона перемогла під час тендеру компанію «АКБ Тяжмашкомплект». Обидві компанії підконтрольні Едуарду Пушкаренкові — помічнику Дубневича.

Натомість, Аудиторська служба зазначила, що тендер був проведений із порушенням процедури. Відповідний висновок прокурор зачитував під час судового засідання.

Другим посередником стала «Корпорація КРТ», якою володів сам Дубневич.

З боку «Укрзалізниці», за даними слідства, за схему відповідав той самий Пушкаренко (він працював на керівній посаді в Укрзалізниці). З боку «Дніпропетровського стрілочного заводу» — його керівник Сергій Тараненко — також помічник Дубневича. Продукція цього заводу напряму постачалася Укрзалізниці, але компанії-посередники, говорять слідчі, на кожному з етапів просто накручували ціну. Саме в цьому, певна Спеціалізована антикорупційна прокуратура, і полягає злочин:

«У цю схему були введені так звані «прокладки» — фірми, які фактично були пов’язані із підозрюваними і безпідставно робили націнку на вартість купівлі-продажу стрілочної продукції. І тільки за цими трьома договорами до залізниці продукція надійшла на 93 мільйона дорожче», — пояснює прокурор Віталій Пономаренко. Та додає, що в ситуації, коли в країні є тільки один виробник («Дніпропетровський стрілочний завод») додаткові ланки — постачальники, взагалі нераціональні.

Адвокат Дубневича запевняє, що тендер між постачальниками відбувся чесно:

«Прокуратура говорить про одного виробника, у якого треба було закуповувати. Але один виробник і один постачальник — це абсолютно різні категорії. Було декілька постачальників, ці постачальники брали участь у відкритих торгах».

Водночас Ярослав Дубневич додає, що постачальники були необхідні, бо в країні є не тільки «Дніпропетровський стрілочний завод», а ще один виробник — той самий Керченський завод.

«На той час ще діяла вся погоджувальна документація для другого українського виробника, який досі є в українському реєстрі — це “Керченський стрілочний завод”. Те, що він не діяв в Україні, не відповідає дійсності. Ви також можете підняти документацію і подивитися, яка продукція постачалася на залізницю», — каже підозрюваний.

Дубневич також заперечує завищення цін, і запевняє, що закупівлю ініціювала саме «Укрзалізниця», а не він. На це слідчі демонструють декілька телефонних розмов між фігурантами справи, з яких, за їхньою версією, можна зробити висновок, що схема працювала за погодженням Дубневича.

Слідство з’ясувало, що до схеми були залучені й інші співробітники «Дніпропетровського стрілочного заводу», зокрема перший заступник Тараненка — В. Крячко, радниця Тамара Сидоренко, а також директор одного із «дилерів» — «Корпорації КРТ» Олег Місьонг, і троє співробітників «Укрзалізниці» — А. Степаненко, О. Захаревич, Т. Клепак.

«Це політичний тиск!»

Про корупційні схеми Дубневича заявив колишній радник ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, а нині нардеп від «Слуги народу» Андрій Мотовиловець. 

Свідчення проти Дубневича давав і сам Омелян, його перші заступники Володимир Шульмейстр і Євген Кравцов та міністр інфраструктури 2014-2016 років Андрій Пивоварський. 

Ці свідчення адвокат і сам Дубневич назвали проявом неприязні:

«До мого заперечення були надані судові рішення першої та апеляційної інстанції у справі про захист честі та гідності за позовом до Омеляна. Там було визнано недостовірною інформацію, поширену через ЗМІ Володимиром Омеляном. І я думаю, що ці свідчення, які, на думку прокурора, підтверджують його доводи, зумовлені несприятливим особистим ставленням Володимира Володимировича до Ярослава Васильовича», — заявив адвокат Станіслав Пелюк.

Загалом Дубневич називає справу проти себе — політичним тиском:

«До мене не раз приходили посередники від провладних структур, які наголошували на тому, що я поводжуся неправильно, що я голосую не так, якби хотілося нинішній провладній силі. Саме тому, я вважаю, що ця справа є політичною».

Три роки розслідувань

Над збором доказової бази у цьому провадженні детективи Національного бюро працювали три роки. У схемі, окрім Дубневича, є ще вісім підозрюваних, розслідування, щодо яких завершено, триває ознайомлення сторони захисту з матеріалами слідства.

НАБУ і САП розслідують ще низку проваджень щодо Дубневича, зокрема, неправдиве декларування та постачання кріплень для колій Укрзалізниці за завищеними цінами. 

У прокуратурі не виключають, що найближчим часом Дубневичу оголосять іншу підозру. 

Депутат стверджує, що тікати не буде і готовий прийти на виклик п’ятого листопада, про який йому повідомили Руслан Рябошапка та Назар Холодницький під час вручення підозри у Верховній Раді. 

Поділитись: