«Я націоналіст, атеїст і піду на прайд» — Дмитро Гнап про війну, ЛГБТ, націоналізм і церкву

Журналістка

28 червня 2018 11:45

Журналіст—розслідувач Дмитро Гнап іде в політику. Не секрет, що його коник— боротьба з корупцією.

Але які погляди екс-журналіста? Чого чекати від нього? Скасування Мінських домовленостей? Повернення Донбасу у військовий спосіб? Приватизації, але відновлення державної власності великих підприємств? Низьких податків і платної медицини?

Що Гнап-політик думає про церкву, націоналізм, ЛГБТ, аборти, погроми ромів і батальйон «Азов» — у розмові на Громадському.

Про фінансування кампанії

Поширений стереотип, що політика вимагає забагато грошей. І нинішні політики, при владі і в опозиції, цей стереотип постійно підкріплюють. Адже за все доводиться платити — і за гречку, і за роботу агітаторів, і за роботу спостерігачів. Тому що в їхні ідеї мало хто вірить. Тому залучають людей у політику тільки за гроші.

Разом з однодумцями і прибічниками я хочу зламати цей стереотип, передусім зробивши ставку у фінансуванні на роботу волонтерів. Ми не вигадуємо велосипед, це звичайна нормальна практика для західних розвинутих демократій. Друге — це збір коштів за допомогою краудфандингу.

Є підрахунки, але ці підрахунки консервативні, неправильні. Про те, що президентська виборча кампанія коштує мінімум 50 мільйонів доларів. Але я викинув ці підрахунки в смітник, як Ілон Маск свого часу, коли йому показали підрахунки щодо будівництва космічного корабля. Він сказав: ми це зробимо у 20 разів дешевше.

Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап у студії Громадського, Київ, 27 червня 2018 року Фото: Олександр Кохан/Громадське

Про команду

Я не маю відповіді аж на стільки питань, тому що політичну програму, політичну платформу ми ще готуємо і доводиться залучати багато людей в якості експертів. Я кажу про себе і однодумців. Ну, наприклад, Володимир Федорін — у минулому відомий редактор бізнес-тижневиків, а нині — політичний експерт. Ми працюємо разом.

Люди зацікавилися, попередня домовленість є, але ми ще не провели ретельних засідань. Уже говорили про спільні дії, можливо, про створення нового політичного проекту з Мустафою Найємом. Він прямо сказав, що представляє не тільки себе, а й свою групу, зокрема, Сергія Лещенка, Світлану Заліщук. Ми також говорили з Єгором Соболєвим. Є питання про координацію дій, Єгор не може залишати «Самопоміч». Але в нас з ним спільні цінності, є сенс казати про координацію дій у політиці, про об'єднання політичне.

Про погляди

Я прихильник правоцентристської ідеології. Ідеться про лібертаріанський підхід до економіки, тобто мінімальне втручання держави в економіку. Водночас повинна бути достатньо сильна позиція держави на міжнародній арені, захищаючи національні інтереси. Я не за соціальну державу, адже є прихильником лібертаріанського підходу в економіці.

Про податки

Податки слід скорочувати, це однозначно, тому що інша бідна країна власним досвідом показала: що нижче податки, то вища можливість їх збирати. Це приклад Грузії. Зменшення оподаткування не одразу спрацьовує, з розрахунку на певний час, але податки однозначно треба знижувати, адже це дозволить вивести значну частину грошей та економіки з тіні.

Про пільги і дивну соціальну державу

Це важкий процес переконання людей. Але, можливо, в цьому і полягає відповідь, можливо, ми так погано і живемо через таку дивну соціальну державу. Вона надає дуже багато пільг, якими часто користуються покидьки та корупціонери, і врешті ми не знаємо, куди йдуть наші податки, не знаємо, як вони розподіляються і часто розкрадаються. Нічого не може бути повністю безкоштовним — на безкоштовному завжди хтось пасеться.

Про підвищення зарплат

Якщо казати про низькі зарплати, то єдиний шлях підняти їх — це боротьба з корупцією, якнайшвидше реформування держави і зменшення її втручання в економіку. Це дасть можливість залучати інвестиції і сприяти вільному веденню бізнесу, і тоді зарплати зростуть.

Про приватизацію

Продати все, крім совісті.

Про реприватизацію

Реприватизація тільки в тих випадках, коли приватизація була пов'язана з відвертими злочинами. Коли ми говоримо про приватизацію, наприклад, Київенерго. Коли якесь суспільне майно фактично вкрали, як у 2004-му чи 2003-му фіктивно приватизували Криворіжсталь. І після того, як її реприватизували і продали на конкурсі, це навпаки мало позитивний ефект. І для інвесторів, і для бюджету.

Про Мінські домовленості

Їх треба скасувати. Далі готуватися до можливого військового звільнення наших територій. І в залежності від того, наскільки ми ефективно побудуємо армію і спецслужби, звільнення наших територій, окупованих Росією, буде менш болісним або більш болісним.

Про російську загрозу

Нам треба покладатися на принцип громадських активістів — сподівайтеся тільки на себе. Нам треба реформувати нашу армію, робити її сучасною. Все правильно, це мілітаризація країни. Адже, якщо ви не помітили, з нами поруч агресивний, скажений сусід.

З таким сусідом нам не обійтись без мілітаризації економіки, без мілітаризації суспільства. Крім реформування армії, треба створювати загони національної самооборони. Люди мають готуватися до того, що з часом ми наростимо військовий потенціал настільки, щоб звільняти території.

З Росією не може бути ніякого компромісу, тому що її інтерес —знищити нашу незалежність. Яким чином і на які поступки ми ще готові піти?

Про ЛГБТ

Я підтримую людей, які за цивільне партнерство, а тих, хто радикально налаштований, потрібно переконувати.

Я готовий прийти на прайд.

Про аборти

Стосовно абортів, думаю теж варто легалізувати, адже заборона абортів не вирішує проблему.

Про церкву

Розрив з російським патріархатом і зменшення ролі Московського патріархату в Україні — це однозначно. Позаяк це питання вже політичне, це не питання релігії.

Особисто я, як атеїст, виступаю за максимальну секуляризацію, за максимальне зменшення ролі церкви в суспільному житті та максимальне просвітництво, виходячи з позиції наукового позитивізму.

Про напади на ромів

Держава це фактично допустила, адже безкарність і незахищеність прав ромів і зумовила цей напад. Хто його ініціював, я не знаю. Але однозначно бездіяльність держави це зумовила.

Погроми варто засуджувати і не допускати проявів ось такої ксенофобії. Погроми ромських поселень — це однозначно ксенофобія.

Про «Азов»

Діяльність батальйону «Азов» у багатьох речах мені симпатична. Діяльність «Азову» в час найважчого протистояння на Донбасі. Коли Азов захищає українську землю від російської інтервенції, він мені симпатичний. Якщо дехто із Азову, не всі, підтримує ксенофобію, це треба засуджувати.

Про мову

Другою державною може бути лише англійська, або років через 150 якийсь комп'ютерний код, який для нас вигадають машини.

Російська мова — це мова нацменшин, так само як кримськотатарська чи угорська, в спецшколах може вивчатися, але загалом нам треба підтримувати українізацію, тому що це питання національної безпеки.

Більше про:
дмитро гнап