Дністер — річка, яка стала каналізацією. Що п'ють жителі Одеси і Кишинева?

Дністер — найбільша річка Молдови та західної України, а також найбільше джерело води в Молдові. Щодня близько 26,8 млн кубометрів йде на забезпечення майже 8 млн жителів таких великих міст, як, зокрема, Одеса й Кишинів. Але ця вода, кажуть експерти, може бути непридатною для пиття. Особливо гостро проблема відчувається в Сороках. Цей райцентр на півночі Молдови щодня зливає в Дністер без жодного очищення понад 2,5 тисячі тонн фекалій. Наші колеги з NewsMaker розбиралися, що ж потрапляє в водопроводи міст Молдови та України.

«Ви п'єте з нашої каналізації»

Проблема забруднення Дністра фекаліями в Сороках існує вже протягом 20 років. Там фактично немає очисних споруд, єдиний фільтр для каналізації — резервуар, де відстоюються великі фракції. Решта потрапляє в річку, вода з якої надходить у водопроводи 10 великих молдавських і українських міст на обох берегах нижче за течією, зокрема в Кишинів та Одесу.

У 70-ті роки минулого століття очисні споруди для Сорок побудували на території українського села Цекинівка. Стічні води туди надходили трубопроводом, який після розпаду СРСР поступово вийшов з ладу. З 1993 по 2001 рік неочищені стоки з Сорок періодично потрапляли в ґрунт, підземні й наземні води, колодязі, розташовані біля колектора, а також у річку Дністер. Грошей на ремонт не було, і з 2001 року використання комплексу було призупинено. Стоки з Сорок після первинного оброблення почали скидати просто в Дністер.

У період 2001–2006 років Україна та Молдова вели переговори про ліквідацію забруднення басейну річки Дністер та експлуатації очисних споруд. Домовилися про ремонт або будівництво в Сороках очисних споруд і вивезення молдавською стороною забрудненого мулу з території України. Однак вивезення так і не організували, посилаючись на відсутність коштів.

Протягом цього часу в місті шість разів змінилося керівництво. «Ця проблема переходить від одного керівництва Сорок до іншого. Питання потрібно вирішувати на національному рівні. Мерія не має достатньо фінансових ресурсів, щоб впоратися самостійно з цією проблемою», — говорить прессекретарка мера Сорок Стеліана Соловей.

У мерії уточнили, що йдеться про суму близько 5 млн євро. Але поки що в держбюджет на 2021 рік на техніко-економічне обґрунтування очисних споруд в Сороках заклали лише 192 тис. леїв (9,1 тис. євро).

«У 2011 році, коли стала мером, я неодноразово намагалася вирішити це питання, але уряд мене не чув, — розповідає Олена Боднаренко, яка була мером Сорок з 2011 по 2014 рік. — Дійшло до того, що через соціальні мережі я попередила про голодування, якщо мене не приймуть в Кишиневі. Зустріч відбулася, і навіть були зрушення: домовленості з зовнішніми партнерами, але незабаром уряд змінився, і про нашу проблему знову забули».

З 2001 року Україна вважає Сорокські очисні споруди (по суті відсутні) об'єктами, які можуть призвести до екологічної катастрофи на Дністрі. З цим згодні і місцеві екологи. За їх словами, ситуація дійшла межі, але місцеві жителі вже просто опустили руки й не вірять ані в обіцянки влади, ані в те, що можна щось змінити.

«Як можна так ставитися до свого міста, до річки? Кишинів п'є, Одеса п'є цю воду. Ви п'єте нашу каналізацію в чистому вигляді! Дно нашого Дністра не схоже на дно річки. Воно схоже на дно каналізації», — обурюється екоактівістка Елона Болгарії.

Молдова, на думку екологів, більше забруднює річку стічними водами, ніж Україна, хоча протяжність Дністра на молдавській території менше, ніж на українській. З українських міст найбільше органічних відходів в Дністер скидають Кам'янець-Подільський, Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль. З молдавських — Бєльці і Кишинів.

Як Молдова і Україна забруднюють Дністер?

Як наголошують у Плані управління транскордонним річковим басейном Дністра, підготовленим експертами Молдови та України, в 2017 році зі стічними водами комунальних підприємств в басейн річки потрапило:

• 1,446 тис. тонн азоту амонійного (0,222 тис. тонн — Україна і 1,224 тис. тонн — Молдова);
• 2,328 тис. тонн нітратних сполук азоту (2,252 тис. тонн і 0,076 тис. тонн відповідно);
• 0,047 тис. тонн азоту в нитритній формі (0,021 тис. тонн і 0,026 тис. тонн відповідно);
• 0,537 тис. тонн фосфору та ортофосфатів (0,235 тис. тонн і 0,301 тис. тонн відповідно).

«Ця вода небезпечна для здоров'я людей»

У Сороках вода в річці непридатна навіть для купання і не відповідає санітарно-епідеміологічним нормам. Разом із цим, як запевняють у державній екологічної служби, вже за 20 км вниз за течією від Сорок Дністер самоочищається за допомогою елементів природної екосистеми — риб, мікроорганізмів, рослин, очеретяних заростей.

Воду для Кишинева і Одеси качають нижче за течією. І за оцінкою кишинівського водоканалу, вода з крана відповідає нормі. Чи так це насправді?

«Якщо аналізувати гідрохімічні показники, то вода Дністра справді досить хороша: належить до другої, іноді до третьої групи забруднення, — говорить глава організації Eco-TIRAS Ілля Тромбіцькій. — Але якщо ми візьмемо бактеріологічні показники, то вони відповідають чевертому-п'ятому рівню європейського класу. Тобто це брудна й дуже брудна вода. Вона просто небезпечна для здоров'я людей».

За словами колишньої держсекретарки з питань сільського господарства та навколишнього середовища Юліани Кантаражіу, система оцінки якості води в Молдові не відповідає європейським стандартам. У законодавстві, за її словами, немає терміну «екологічний статус», і немає можливості виявити небезпечні хімічні речовини в воді.

«Не визначаються порошки в складі питної води. Це великий мінус, оскільки є хімічні елементи, які дуже погано розкладаються природним шляхом або не розкладаються взагалі, роками потрапляючи до нас в кран. Якщо біологічні відходи можуть з'їсти риби, то хімічні субстанції не розкладаються настільки швидко», — зазначає Кантаражіу.

Вона сумнівається, чи ту воду, яку в Молдові і Україні кваліфікують як «питну», справді можна пити. «У мене є великі сумніви, чи варто пити воду з-під крана. Але це вирішувати кожному особисто», — резюмувала експертка.

За підтримки «Медиасети»

Авторка: Дарина Слободчікова, NewsMaker