До лінії фронту — 250 метрів. Фоторепортаж з позицій українських військових у Верхньоторецькому

Від села Верхньоторецьке до Донецька — менш як 30 кілометрів, до лінії розмежування — 250 метрів.

У 2016 році село, попри свої малі розміри (у Верхньоторецькому лише дві вулиці), було розділене на дві частини — лінія розмежування між українськими позиціями та позиціями проросійських бойовиків проходила посередині населеного пункту. Зараз Верхньоторецьке повністю перебуває під контролем українських військ.

Попри офіційне перемир’я, невеликі перестрілки в районі трапляються ледве не щодня. Першими вогонь завжди відкривають проросійські бойовики, говорять українські військові.

В окремій механізованій бригаді, дислокованій у Верхньоторецькому, не вірять у те, що Росія справді відвела свої війська від українського кордону — адже її військова техніка там залишилася.

«Людей набагато легше повернути, аніж техніку. Якщо ви залишаєте свою машину в Києві, ви ж усе одно за нею повернетеся колись», — говорить Сергій.

Він воює на Донбасі з 2015 року. Був мобілізований, потім його поранили в Авдіївці під час бою за опорний пункт «Алмаз». Після поранення підписав контракт і повернувся на фронт, щоби «повернути заборговане».

Можливого стрімкого загострення на Донбасі військові не бояться. За словами 39-річного Руслана, українська армія дуже змінилася за роки війни. До 2014 року хронічно відчувався брак фінансування та матеріального постачання, але зараз ситуація інакша, з фінансуванням усе нормально. Руслану є з чим порівнювати — він служить в армії вже 20 років, був в Іраку як миротворець у 2004 році.

В усьому Верхньоторецькому, за словами військових, набереться лише з десяток сімей проукраїнських поглядів, але мало хто підтримує Україну відкрито. Решта населення має доволі проросійські погляди. Однак на бойовий дух військових це, схоже, мало впливає. Руслан, наприклад, ні на мить не сумнівається в перемозі української армії за можливого загострення на Донбасі.