«Військова техніка заважала ходити по гриби. Так ми дізналися про табір під Воронежем». Інтерв’ю з розслідувачем СІТ

Росія продовжує нарощувати військову присутність неподалік кордонів з Україною. Від початку квітня подробиці того, де саме дислокуються війська, про яке озброєння йдеться і які масштаби загрози, публікують розслідувачі з дослідницької групи Conflict Intelligence Team (СІТ). Вони аналізують дані з відкритих джерел і складають з них цілісну картину. СІТ, наприклад, були першими, хто надав докази розташування табору російських військ поблизу Воронежа.

Ми розпитали розслідувача групи Кирила Михайлова, як СІТ збирає та аналізує інформацію, пов’язану з нинішнім загостренням і наскільки зараз усе серйозно.

Якою була перша реакція, коли ви почали фіксувати просування російських військ до кордонів? Чи одразу запідозрили, що це не схоже на військові навчання, як заявляє Кремль?

Ми бачили велику кількість військових навчань у Росії з 2015 року, однак аж такої концентрації військ, такого далекого їх перекидання за межами стратегічних навчань не спостерігали ніколи. А стратегічні навчання «Запад-2021» плануються не раніше вересня, тож такі значні перекидання військ було б складно пояснити навчаннями.

Це радше нагадало 2014-2015 роки, коли теж ширилися фото й відео просування колон військової техніки. Тим більше ми з'ясували, що частини перекидаються з різних кінців Росії: і з Сибіру, і з Пскова (неподалік естонського кордону), і з Північного Кавказу.

Чи реально зараз оцінити — озброєння, яке перекидають нині, радше наступальне чи усе ж оборонне? Адже Росія наголошує, що вона очікує на провокації з українського боку і буде оборонятися.

Будь-які частини в змозі діяти як в обороні, так і в наступі. Це стосується усіх — і мотострілкових, і артилерії, і десантних частин. Ми радше можемо робити висновки з того, куди поставляється озброєння і в яких кількостях.

Певний острах викликають кадри з табору неподалік Воронежа. Воронезька область не межує з так званими «ЛНР» і «ДНР», вона межує з територією, підконтрольною Україні. Логічними діями Кремля у випадку якоїсь «української провокації» або її імітації було б введення сил безпосередньо на територію окупованого Донбасу на підтримку тих формувань, які зараз там діють. Але війська під Воронежем зосереджуються приблизно за 150 кілометрів від підконтрольних Україні територій, і це викликає деяке занепокоєння.

Так само — й концентрація сил у Криму. Туди перекинули елітну 76-ту десантно-штурмову дивізію. Деякі її елементи спостерігали у районі станції «Нижньогірська», яка розташована на північний схід від Сімферополя і всього за 150 км залізницею від адміністративного кордону з Херсонською областю.

Крім того, там зараз концентруються і 136-та мотострілкова бригада з Північного Кавказу, і 291-ша артилерійська бригада, у якій є важке артилерійське озброєння — найпотужніше в пострадянських арміях. Ці частини належать до 58-ї загальновійськової армії, яка брала участь у російсько-грузинській війні 2008 року.

Така концентрація озброєнь викликає певні перестороги, але складно сказати, чи нині ці частини готові до повноцінного вторгнення на підконтрольну Україні територію.

Правда, варто відзначити: те, що ми зараз бачимо, — ще далеко не кінець, ми постійно фіксуємо якісь нові ешелони, нові частини.

Ви кажете, що берете інформацію з відкритих джерел. Але яким ви найбільше довіряєте?

Супутникові знімки, звісно, це дуже добре: на них ми бачили сотні одиниць військової техніки під Воронежем. Але щоб отримати супутникові знімки, треба знати, де шукати. А для цього ми послуговуємося методами, перевіреними у 2014-2015 роках. Тоді, як ви знаєте, була величезна кількість матеріалів у «ВКонтакте», Instagram, на YouTube.

А зараз, напевно, додався TikTok…

Так, я навіть не очікував: думав, що це така собі молодіжна соцмережа, а виявилося, там нині сидять далекобійники, співробітники російської залізниці, які фіксують колони, фотографують поїзди й викладають у TikTok.

Як я помітив, сама соцмережа певною мірою це схвалює. У TikTok головне, щоби відео потрапило у рекомендації й набрало якнайбільше лайків — для цього треба насамперед знімати якісь трендові теми. А підготовка до можливої війни зараз є однією з них: у TikTok дуже багато всього з хештегами «війна», «танки».

Створення контенту на трендову тему дозволяє користувачам вийти в топ — і ми цим просто нахабно користуємося. До того ж у TikTok дуже гарна система пошуку.

Звісно, ми не просто фіксуємо якісь ешелони, а звертаємо увагу на те, яка саме там техніка, порівнюємо це з іншими фотографіями. Є фото, де певні підрозділи перебувають на військових навчаннях під Псковом: ми звіряємо фото, чи це та ж сама техніка, що це за дивізія.

Ще є корисний сервіс, який став популярним серед розслідувачів якраз цього року, — GdeVagon. Це відкрита база даних, куди вводиться унікальний ідентифікатор залізничного вагона, платформи. І тоді, сплативши два долари за вагон, ти за 15 хвилин отримуєш інформацію, де цей вагон перебуває, яку категорію вантажу перевозить, звідки везе, куди й від кого.

Часом ми бачимо, що як відправник або одержувач зазначається певна військова частина. У Росії військові частини є юридичними особами на той випадок, якщо треба укладати якісь локальні контракти з місцевими підрядниками на будівництво, прибирання, харчування тощо. Завдяки такому контракту ми бачимо, що вагон перебуває у розпорядженні певної військової частини.

Не завжди нам так щастить, але ось як ми відстежили 120 артилерійську бригаду, яка була перекинута з Юрги (Кемеровська область, Сибір). Ми подивилися, що ешелон з ракетними системами залпового вогню «Ураган» йде з Юрги: він був зафіксований десь на Уралі. Ми подивилися: що розташовано у Юрзі, які військові частини центрального воєнного округу там базуються? Побачили 74-ту мотострілкову бригаду і 120-ту артилерійську. Знайшли новину на сайті Міноборони РФ про те, що у 2015-му ця бригада проходила навчання, де застосовувала системи залпового вогню "Ураган", які ми там бачимо.

Так ми розуміємо, що це саме та 120-та бригада. І їде вона на станцію «Трисвятська» неподалік Воронежа. Далі ми знаходимо у TikTok відео, де є вказівник на Воронеж та інші населені пункти на схід від нього. Ми дивимося: так, усе логічно, якщо це та ж сама колона «Ураганів», яка їде від станції «Трисвятська».

Далі ми дивимося на номери. А в Росії на номерах є двозначний код, який (саме на цивільних номерах) означає конкретний регіон. Це теж дуже корисно, щоби зрозуміти хоч приблизно, де зняте відео. На військових номерах двозначний код вказує на військовий округ.

У Росії Західний та Південний військові округи межують з Україною, а є також Центральний та Східний, які з Україною не межують. Наприклад, усі частини, які спостерігалися під Воронежем, здебільшого належать Центральному воєнному округу: ми бачимо там коди 76 або 87, що вказує на належність саме до нього.

Як підрахували наші колеги зі Sky News, для цього їм потрібно було подолати до Воронежа понад 1100 км — це доволі багато, і це складно пояснити якимись рутинними навчаннями.

Ви згадали про номери на вагонах, але ми ще бачимо відео, де трасами поруч з машинами їдуть танки або БМП. Та хіба номери не маскують на техніці?

Знаєте, зараз це вкрай дивно виглядає. У 2014-2015 роках поголовно були відсутні номери на автомобільній техніці, де вони мали бути, бортові номери на бронетехніці були приховані. Зрозуміло, з якою метою це робилося — щоби видати цю техніку за сепаратистську. А зараз ми бачили лише одну колону, де було заклеєно скотчем або чимось синім код військового округу. Але це лише одна — на інших ми такого не бачимо.

Наприклад, стягуються засоби радіоелектронної боротьби (комплекси «Інфауна»), комплекси ППО «Стріла-10»: там, як не дивно, видно тактичні знаки, за якими можна встановити з точністю до полку, що це їде (йдеться про 74-тий десантно-штурмовий полк, який базується у Пскові).

Можливо, деякі командири, які мають досвід війни на Донбасі, за інерцією маскують свою техніку, хоча якогось масового наказу по армії не було. У будь-якому разі вони можуть зробити це вже в таборі: зняти номери, зафарбувати.

Табір російських військ під Воронежем, про який ви розповідали, зараз — єдина така точка концентрації, яку ви зафіксували, чи вже є підозри щодо інших?

Зафіксувати цей табір нам допомогло те, що він розташований близько до міської межі. А військові з умовної Юрги й гадки не мають, де саме розташований полігон, на якому їм доводиться базуватися. Вони стоять просто в полі поруч із дачами. І військові перекрили воронезьким дачникам дорогу в ліс, куди вони ходили по гриби, через що ті почали обурюватися на усі соцмережі — і це допомогло нам його знайти.

Ми певні, що існує ще щонайменше два табори на території Криму: один з них — десь на Керченському півострові, де вивантажується вся техніка, і другий — в районі Сімферополя. Оскільки 76-та десантно-штурмова бригада здебільшого розвантажується на станції «Симферополь-грузовой», то десь там має бути й табір цієї дивізії, і окремо — табір частин 58-ї армії, які теж перекинуто.

Ви, напевно, бачили ці кадри, де їдуть великі колони техніки по Криму. Якщо придивитися — усе це відбувається на невеликій ділянці траси «Таврида» на захід від Керчі. Після цього вони зникають — куди? Ми гадаємо, що десь на Керченському півострові, де є військові полігони, має бути і якийсь табір.

Звісно, це складніше перевірити, бо ми не можемо це точно дізнатися: йдеться про повністю безлюдну місцевість, і ми не дуже розуміємо, як і хто туди їде. По-друге, звісно, навіть західні журналісти не готові їхати до Криму, бо це представляє для них надто велику небезпеку.

Чи не наштовхує це все на думку, що ймовірний наступ, якщо він усе-таки буде, почнеться саме з боку Криму? Чи поки це дуже поспішні висновки?

Звісно, поява такого угрупування в Криму може викликати занепокоєння. Але я зразу маю відзначити, що я не прибічник теорії, згідно з якою очікується наступ з метою взяти під контроль Кримський канал. І що це нібито робиться для того, щоби розв'язати проблему з водою на півострові.

Адже проблема води не фігурує зараз у кремлівській пропаганді настільки сильно, як тема нібито якихось провокацій з боку України або звинувачення України у загибелі мирних жителів. Натомість у Криму постійно говорять про те, які відносно мирні способи розв’язання проблеми можуть бути — буріння скважин, спорудження опріснювальних установок. Немає позиції, що, мовляв, все у нас так жахливо, тож треба напасти на Україну, щоби це виправити.

В одному з нещодавніх інтерв'ю очільник СІТ Руслан Левієв говорив, що зараз немає якихось об'єктивних підстав для наступу і що це просто «гра м'язами» з боку Росії. Ви теж підтримуєте цю думку?

Поки це виглядає саме так. Але певні дивіденди Кремль з цього уже отримав.

Наприклад, пропозиція Байдена про саміт, яка виводить Путіна на один рівень з американським президентом. Путін хоче говорити з американцями на рівних і хоче ділити з ними Європу, попри відсутність як економічного, так і військового паритету між РФ та умовним заходом, з яким Росія вважає, що воює.

Ясна річ, я дивитимусь виступ Путіна (21 квітня президент РФ звернеться до Федеральних зборів — ред.) — напевно, вперше за довгий час. Зараз кажуть, що знадобляться ще якісь дії від Ради Федерації, і всі пригадують, що саме Рада Федерації займається тим, що погоджує застосування військових сил. Але варто нагадати, що Рада востаннє це робила у 2015-му щодо Сирії. І це положення ніхто не скасовував. По суті, Кремль може діяти де завгодно і зараз: ніде не було вказано, що йдеться саме про територію Сирійської арабської республіки.

Наразі є причини сумніватися, що це буде щось історичне, масштабний виступ з метою оголошення війни. Але, звісно, до 21 квітня треба уважно спостерігати за тим, що відбувається.