Додаткові умови, ПЛР-тест чи обстріл — що завадило бойовикам інспектувати позиції ЗСУ на Донбасі?

Спільна з бойовиками інспекція позицій українських військових, що мала відбутись 10 вересня, може стати символом нової генеральної лінії України на Мінських перемовинах. Делегація на чолі з Леонідом Кравчуком погодилась на неї для «розблокування переговорів» і «збереження тиші». Зрештою, бойовики зажадали нових поступок, йти на які Україна не була готова.

Чому не відбулась інспекція та чи має вона перспективи відбутись — розбиралось hromadske.

«Україна повинна, врешті-решт, вирішити»

Питання про інспекцію у Шумах поставив заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак.

«Він дуже енергійно, навіть з нотками ультиматуму, сказав: „Україна повинна, врешті-решт, вирішити, чи буде вона виконувати Мінські угоди, чи не буде“. І причиною цього спічу було те, що, мовляв, біля села Шуми є траншея, у якій українські війська проводять інженерні роботи», — розповів у програмі «Свобода слова Савіка Шустера» керівник української делегації на Мінських перемовинах Леонід Кравчук.

Леонід Макарович сказав, що готовий поїхати у Шуми разом із керівником російської делегації Борисом Гризловим. Козак відповів, що Росія не братиме участі у таких поїздках, «оскільки це її не торкається».

Зрештою, Україна погодилась на інспекцію разом із бойовиками, але за умови, що там буде представник ОБСЄ.

«Спецпредставниця голови ОБСЄ в Тристоронній контактній групі з врегулювання російсько-українського конфлікту Хайді Грау погодилась, але сказала, що це одноразова дія, яка не має перспективи повторення», — переповідав перший президент України.

Найбільш часта претензія до цього рішення — відсутність дзеркальності. Тобто, якщо Україна погоджується на певні дії на своїй території, то має отримати право провести такі ж дії на території, яку контролюють бойовики.

«У нас є близько 10 точок, де ми також зафіксували порушення всеосяжної тиші, згідно з умовами якої, не можна продовжувати траншеї до лінії розмежування. Ми подали цю інформацію і чекаємо на їхню реакцію», — сказав Леонід Кравчук, відповідаючи на такі закиди.

Бойовики атакують український інфопростір

У публічному полі все розгорталось зовсім не так спокійно.

Первинна інформація про інспекцію виходила від Офісу президента. Той буденно повідомив, що Україна проінспектує позиції спільно з представником координатора від ОБСЄ. Однак за пару годин ватажок «ДНР» Денис Пушилін теж написав про спільну інспекцію. Про участь ОБСЄ він навіть не згадав, тож з контексту було зрозуміло, що «спільна» — значить, разом із бойовиками!

Це підтвердило і «представництво "ДНР" у СЦКК», яке навіть проанонсувало, що інспектуватиме українські позиції керівник цього «представництва» Руслан Якубов (прізвище теж можна писати в лапках, адже справжнє — Вахітов).

Насправді, ані «ДНР», ані «ЛНР» не входять до Спільного центру з контролю та координації припинення вогню та стабілізації розмежування сторін. СЦКК складався лише з офіцерів українських і російських армій, але росіяни вийшли з нього наприкінці 2017-го. Утім, бойовики заявляють, що теж мають свої представництва у СЦКК, і, ймовірно, націлені добиватись повноцінної участі у роботі центру.

Лише через 4 години після Пушиліна інформацію про участь бойовиків, нарешті, підтвердив Офіс президента.

«Юридично інспекцію проводять не сторони воєнного конфлікту, а посередник — ОБСЄ у супроводі представників сторін», — йшлося у повідомленні.

Версія України: додаткові умови і надмірний піар

Інспекція мала початись о 14.00. А вже о 14.15 бойовики прицільно обстріляли ділянку, де мала відбутися зустріч представників СЦКК та ОБСЄ. Але про все по черзі.

«Зранку 10 вересня та сторона висунула додаткові умови: потрібно додатково обстежити три чи скільки точок, провести нові спостереження і скласти якийсь протокол, про який раніше не йшлося. Ми тоді сказали, що такі питання [попередньо] не обговорювались. І взяли перерву. Після цього почався прицільний вогонь по пункту, де розташувались місія і представник ОБСЄ. Це вже була не просто загроза, а реальні дії! Після цього ми сказали, що не будемо виконувати цих нових вимог», — розповів Леонід Кравчук.

У коментарі «УНН» він назвав ще дві умови, які висунули бойовики — відеофіксація і залучення ЗМІ.

За версією голови Офісу президента Андрій Єрмака, події розгортались дещо інакше.

«Коли ми ввечері, після засідання ТКГ, побачили, що невизнані республіки починають розганяти інформацію про те, що нібито вони прийдуть на нашу територію (що жодним чином не відповідає дійсності) і використовують це як ще одну провокацію, — ми негайно зібрали нараду і вирішили не проводити цю інспекцію», — сказав Єрмак.

Прессекретарка голови Офісу президента Даша Зарівна у коментарі hromadske сказала, що в інших інтервʼю Андрій Єрмак озвучував ту саму причину зриву інспектування, що й Леонід Кравчук. Тож у цьому випадку йдеться або про те, що частину відповіді прибрали під час монтажу, або про те, що Єрмак неповно висловився.

«Точно немає такого, що вони по-різному бачать цю ситуацію», — резюмувала вона.

Версія бойовиків: ПЛР-тест і паспорт

«Представництво "ДНР" у СЦКК» має іншу версію. За словами бойовиків, українська сторона в останній момент озвучила кілька додаткових вимог до учасника інспекції з боку «республіки», а саме:

• наявність негативного ПЛР-тесту;

• паспорт Росії або України (тобто, паспорт «ДНР» не підходив);

• відсутність абревіатури і символіки «ДНР» на шевронах і посвідченнях.

«Крім того, українська сторона не підтвердила згоду на інспекцію основної і обовʼязкової для спільного моніторингу локації, де спостерігалось зведення споруд, риття траншей і інші роботи», — стверджували бойовики.

«На підтвердження» вони опублікували свій лист до спецпредставниці голови ОБСЄ у ТКГ Хайді Грау, у якому скаржаться, що Україна підтверджує свою готовність до інспектування лише однієї точки.

Дві точки, координати яких наводяться у листі, розташовані на відстані 530 метрів одна від одної. Раніше бойовики не говорили про те, що хочуть проінспектувати більше однієї точки. Більше того, 5 вересня, у заяві ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна, наводились інші координати (приблизно посередині між двома точками).

У звіті ОБСЄ йдеться про те, що 11 вересня на відстані 1,4 км від Шумів безпілотник місії зафіксував подовження траншеї на пʼять метрів. Координати приблизно відповідають точці, на яку українська сторона, нібито, відмовилась допускати бойовиків.

В ОБСЄ не змогли оперативно відповісти на запит hromadske про те, чи у їхньому звіті йшлось про ту саму ділянку, яку мали інспектувати 10 вересня.

Спроба номер два?

15 вересня відбудеться відеоконференція тристоронньої контактної групи, під час якої, можливо, буде ухвалене рішення про нову дату інспекції. Принаймні, Леонід Кравчук не виключає, що, якщо бойовики не будуть наполягати на додаткових умовах, інспектування все ж може відбутись. Це потребуватиме додаткових узгоджень із ОБСЄ.

«Ми бачимо, зокрема на прикладі населеного пункту Шуми, що ані Росія, ані ОРДЛО не хочуть миру. І в цьому плані Мінські перемовини не можуть дати того позитивного результату, на який я очікував», — визнає керівник української делегації у Мінську.

Альтернативним майданчиком Кравчук називає зустрічі «нормандської четвірки» (перемовини, які проводять президенти України, Росії, Франції і канцлерка Німеччини). Але остання зустріч радників керівників держав-учасниць «нормандського формату», яка відбулась 11 вересня, закінчилась практично нічим. Домовитись на ній вдалось лише про доступ Червоного Хреста до полонених у «Л/ДНР» і про символічну підтримку «режиму тиші».