Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич в залі засідань Міжнародного кримінального суду, Гаага, Нідерланди, 20 березня 2019 року. Гаазький трибунал засудив Караджича до довічного ув'язнення
Фото:

EPA-EFE/PPETER DEJONG/POOL

Засудити до довічного ув’язнення — такий вердикт озвучив Гаазький трибунал військовому злочинцю та колишньому лідеру боснійських сербів Радовану Караджичу у середу, 20 березня. У 2016 році Караджич оскаржив вердикт, за яким йому довелося б пробути 40 років за ґратами. Натомість отримав довічне ув’язнення.

«Відповідач просто перерахував його власні заперечення», — сказав суддя, додавши, що достатніх доказів неправомірності раніше винесеного вердикту захист не надав.

Різанина у Сребрениці влітку 1995 року стала наймасштабнішою в Європі з часів Другої світової війни. Солдати за наказом Караджича убили понад 8 тисяч боснійських мусульман. Він також керував обстрілами боснійської столиці Сараєва, яка під час війни перебувала в облозі майже чотири роки. Загалом Караджича визнали винним у 10 з 11 пунктів звинувачень.

Як відбувався суд, і чи отримав екс-лідер боснійських сербів справедливе покарання? Розповідає Громадське.

«Історичний вердикт для правосуддя»

Так висловилася Муніра Субашіч, голова організації «Матері Сребрениці», напередодні засідання суду. У Гаагу приїхало 30 людей, які вижили під час різанини, закликаючи суд до справедливості, пише The Guardian. Під час зачитування вироку у залі суду лунали схвальні вигуки, передає BIRN.

Пожиттєве ув’язнення — це вже остаточний вирок, який Караджич не зможе оскаржити.

Справа 73-річного Радована Караджича — одна з останніх та найважливіших, що стосуються розпаду Югославії та війн, які це спричинило. Ця справа й досі розділяє і бе того поляризоване суспільство у Боснії і Герцеговині.

«Матері Сребрениці», організація, яка об’єднала родини загиблих мусульман, сподіваються, що Караджич проведе у в’язниці решту життя. Водночас чинний лідер боснійських сербів Мілорад Додік возвеличує засновника Республіки Сербської (державного утворення на території Боснії і Герцеговини, населеного здебільшого сербами — ред.) і називає в честь Караджича університетський гуртожиток.

Сам Караджич, одягнений у чорний костюм, слухав вердикт сидячи і без емоцій, пише The Guardian.

«Вирок є певним чином сатисфакцією щодо жертв цих найважчих після Другої світової війни злочинів. Він може діяти превентивно не лише на Балканах, а й у цілому світі для політичний чи військових лідерів, які вчинили чи могли би вчинити геноцид», – пояснив Громадському публіцист і експерт з Балканського регіону Борис Варга.

Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич в залі засідань Міжнародного кримінального суду, Гаага, Нідерланди, 20 березня 2019 року. Гаазький трибунал засудив Караджича до довічного ув'язнення
Фото:

EPA-EFE/PPETER DEJONG/POOL

Злочини Караджича

Караджича називають «боснійським м’ясником» — через його накази під час війни у Боснії загинули десятки тисяч людей. Звинувачення щодо Караджича в Гаазі включають геноцид, злочини проти людяності, зокрема переслідування, убивства, депортації, терор, незаконні напади на мирне населення, взяття в полон миротворців ООН.

Ще у 2016 його визнали невинним лише за одним зі звинувачень — Караджич не мав наміру знищити боснійських хорватів і мусульман у муніципалітетах Братунац, Преідор, Власеніца, Зворник, Санскі-міст, Фоча і Ключ. Цей висновок підтвердили на слуханні в середу. «Те, чим жертви можуть бути незадоволені, це те, що суд не визнав геноцидом злочини у цих районах, – прокоментував Варга. – Це важливо не лише для жертв, а й для історіографії конфлікту на Балканах». 

У 1992 Боснія і Герцеговина слідом за іншими колишніми югославськими республіками проголосила незалежність. Проте серби, що мешкали на її території, прагнули залишатися з Югославією. Маючи сильну підтримку з Белграда, боснійські серби під керівництвом Радована Караджича, першого лідера Республіки Сербської, та під командуванням генерала Ратко Младіча, нині засудженого до довічного ув’язнення, взяли в облогу столицю Боснії Сараєво. За різними оцінками, за майже чотири роки у місті загинуло від 9,5 до 14 тисяч людей.

Понад мільйон босняків (боснійських мусульман) і хорватів, які також мешкали на території Боснії, були змушені покинути свої домівки під час етнічних чисток, зрежисованих Караджичем і його союзниками.

Найгіршим його злочином вважають геноцид мусульман у Сребрениці, яка у 1995 була оголошена «безпечною зоною» ООН. Проте місто захищали погано озброєні миротворці. У березні 1995 Караджич підписав «Директиву №7», яка наказувала створити у місті нестерпні умови для життя: наприклад, постачання їжі та гуманітарної допомоги до міста блокувалися. У липні 95-го солдати без значного опору вторглися у місто та винищили тисячі боснійських мусульман чоловіків.

У звіті ООН йдеться, що голландські миротворці вимагали допомоги авіації, однак через погану комунікацію з командуванням та недооцінювання небезпеки, підтримка з повітря так і не надійшла.

Суддя зауважив, що Караджич підтримував постійний контакт із військами. Трибунал також заявив, що підсудний не спромігся оскаржити звинувачення у тому, що як головнокомандувач своїх сил, він не зміг провести розслідування та покарати винних у військових злочинах.

Суд над Караджичем почався ще в 2009, свідками у ньому були більше 500 людей. Караджичу висунули звинувачення ще у 1995, проте він 12 років переховувався від правосуддя, доки у 2008 його не заарештували у Белграді. Відтоді його утримували у Гаазі.

Колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич (праворуч) та сербський генерал Ратко Младич в Пале, Боснія і Герцеговина, 5 серпня 1993 року. Обидва засуджені Гаазьким трибуналом до довічного ув'язнення за геноцид, злочини проти людяності і військові злочини
Фото:

EPA-EFE/STRINGER

Міжнародний трибунал

Під час війни у Боснії у 1992-1995 роках понад 100 тисяч людей загинули, ще понад два мільйони залишилися без даху над головою.

Для розслідування військових злочинів під час югославських воєн створили Міжнародний трибунал для колишньої Югославії. Він працював з 1991 по 2017 рік. Усі незавершені процеси перейшли під юрисдикцію Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів. За час його роботи 161 людині висунули звинувачення. Серед підсудних — колишній югославський президент Слободан Мілошевич, екс-віце-президент Сербії Воїслав Шешель, Радован Караджич, генерал боснійських сербів Ратко Младіч та інші. Передача під варту цих осіб була однією з умов зближення Хорватії і Сербії з Євросоюзом.

Перший вирок міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії винесли у 1996. Боснійського хорвата Дражена Едемовича засудили до десяти років за злочини проти людства і порушення звичаїв війни. У 2017 під час оголошення вердикту засуджений хорватський генерал Слободан Пральяк випив отруту прямо у залі суду, внаслідок чого помер. Його мали помістити за ґрати на 20 років.

Поділитись: