«Другий Армянськ»: в окупованій Керчі назріває нова екологічна катастрофа

Покинуте сховище

Біля Керчі багато родовищ заліза, подекуди вони навіть виходять на поверхню. Але для подальшого використання руду треба збагачувати, чим займався колись Камиш-Бурунський залізорудний комбінат. Відходи виробництва впродовж двадцяти шести років скидали в Чурбаське озеро. Сховище відходів площею понад два квадратних кілометри огорожувала піщана дамба, яка стримувала небезпечні речовини від розповзання.

Після закриття комбінату сховище занедбали. Пізніше, у 2010-их роках, прямо з дамби почали видобувати пісок. Місцеві мешканці скаржилися, видобуток піску на деякий час призупинявся.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Екологічне лихо в Криму: що відомо про хімічне забруднення Армянська

«Браконьєри» піщаних кар’єрів

У російській окупації ситуація змінилася. Росія почала облаштовувати на півострові свою інфраструктуру, попит на будівельні матеріали зріс, як і ціна. Пісок почали копати всюди — від летовища колишнього Багеровського аеродрому до перемички, що відмежовує солоне озеро Сасик від Чорного моря.

Видобувати пісок на Нижньо-Чурбаському сховищі почали в промислових масштабах.

Упродовж п’яти років мешканці навколишніх населених пунктів намагалися привернути увагу окупаційної влади до екологічної проблеми навколо Нижньо-Чурбаського сховища. В Ельтигені навіть викладали в полі камінням «Путін, допоможіть!», коли російський президент мав, на думку місцевих, пролітати над Керченською протокою. Скаржилися також до російської прокуратури, яка врешті у 2017 році видобуток піску на дамбі заборонила. Але на ділі заборона не спрацювала.

Чим загрожує руйнування дамби

У лютому 2019 року журналісти Керч.ФМ виявили, що пісок із дамби навантажують на КАМАЗи, а площа видобутку щоразу збільшується. Вони також встановили, що бруд від промивання піску сходить в обвідний канал, а далі потрапляє просто в Керченську протоку.

В 2016 році це ж видання оприлюднило результати хімічного аналізу грунтів на сховищі. Залежно від місця, де були відібрані проби, результати аналізів різняться. Але навіть у піску захисної дамби кількість отруйних речовин значно перевищує норми.

Концентрація отрути стрімко зростає там, де пісок контактує безпосередньо з відходами. Саме там вміст миш’яку перевищує норму в 542 рази, хрому — в 1420 разів. Також у зразках виявили ванадій, вміст якого втричі більший за норму.

Отруєння миш’яком, хромом і ванадієм може спричинити онкологічне захворювання, від нього страждає дихальна система та відбуваються зміни в головному мозку.

Як відреагувала українська влада

У Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій вже заявили, що видобуток токсичного піску зі сховищ поблизу Керчі є прямим порушенням окупаційною владою екологічного законодавства. Якщо видобуток токсичного піску триватиме надалі, це спричинить «катастрофічні наслідки» для екосистеми всього Кримського півострову, а також Керченської протоки, Азовського і Чорного морів.

Громадське також звернулось до Міністерства екології і природних ресурсів України, але там від коментарів відмовились, зазначивши, що не володіють інформацією. До Мінекології буде скеровано запит з проханням офіційно роз’яснити позицію відомства щодо забруднення довкілля в окупованому Криму, а також надати інформацію про заходи, які вживаються у зв’язку з цим.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Крим без Дніпра: як «засихає» півострів

Автори: Сергій Мокрушин, Віталій Кудирко. Матеріал підготовлено в рамках Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED