ENRU

Директором Державного бюро розслідувань обрали Романа Трубу

349c54cfa0b64da90
Конкурсна комісія 16 листопада обрала директора Державного бюро розслідувань і його заступників Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське

Конкурсна комісія 16 листопада обрала директора Державного бюро розслідувань та його заступників. Ним став Роман Труба.

Про це повідомляє кореспондент Громадського. «За» проголосували всі 9 членів комісії. 

«За результатами голосування найбільше голосів отримав Труба Роман — 9 голосів», — сказав голова комісії Роман Майданик. 

Першою заступницею директора ДБР обрана прокурор Генеральної прокуратури Ольга Варченко. За неї на цій посаді також проголосували 9 членів комісії. Заступником директора ДБР шістьма голосами обрали нинішнього заступника прокурора Києва Олександр Буряка. 

Голова комісії з обрання директора ДБР Роман Майданик Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське 

Роман Труба кілька років працював прокурором Пустомитівського району Львівської області. Зі Львова до Києва його перевів після перемоги Майдану земляк — тодішній в.о. генпрокурора Олег Махніцький. Труба обійняв посаду заступника начальника Головного слідчого управління — начальника управління з розслідувань особливо важливих справ ГПУ.

Після призначення генпрокурором Віктора Шокіна звільнився. З 2015 року очолює юридичну фірму «Сектор права».

Усього на посаду директора ДБР претендували 19 кандидатів. Військовий прокурор Анатолій Матіос отримав два голоси комісії, чиновник Адміністрації президента Олексій Горащенков також отримав лише два голоси. 

Конкурсна комісія обирає директора ДБР Фото: Дмитро Реплянчук/Громадське 

Перед голосуванням один з кандидатів Олексій Горащенков надіслав лист комісії, яким попросив розглянути його кандидатуру на посаду заступника або першого заступника. Раніше він подавався лише на директора.

Упродовж 13 та 14 листопада 19 фіналістів конкурсу на посаду директора ДБР і його заступників проходили фінальні співбесіди. 

Конкурс з обрання директора ДБР тривав понад півтора роки. Кандидати пройшли спеціальну перевірку, психологічні та інтелектуальні тести, поліграф і кілька співбесід. Однак останні півроку конкурс фактично зупинився: комісія не могла визначити, як проводитимуть тест на поліграфі. Наприкінці жовтня проблему вирішили, менш ніж за три тижні провели поліграф, фінальні співбесіди й фінальні голосування.

Конкурсну комісію утворили за принципом квот: троє членів від президента, троє від Верховної Ради і троє від Кабінету міністрів.

Від уряду до складу комісії увійшли: перша заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова, доцент Хмельницького університету управління та права Денис Монастирський та радник голови МВС Іван Стойка. Пізніше його крісло зайняла заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук, оскільки Стойка не мав документів про вищу юридичну освіту.

Від парламенту до комісії ДБР увійшли народні депутати Владислав Бухарєв («Батьківщина»), Євген Дейдей («Народний фронт») і Микола Паламарчук (БПП). Від президента — два професори КНУ імені Тараса Шевченка Роман Майданик та Віктор Самохвалов, а також партнерка юридичної фірми Sayenko Kharenko Тетяна Сліпачук.

Державне бюро розслідувань покликане розслідувати злочини посадовців найвищого рівня — від екс-президента, усього Кабінету міністрів і керівників відомств, до правоохоронців та суддів. Орган забере в Генеральної прокуратури функцію слідства. Тож, у разі створення ДБР, підлеглі Юрія Луценка зможуть лише наглядати за розслідуванням кримінальних справ і представляти їх у суді. Крім того, до підслідності ДБР належатимуть військові злочини, які наразі розслідує військова прокуратура.

Не «вестиме» Держбюро лише окремі корупційні злочини, які належать до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Так, саме ДБР мало б розслідувати справи про розгін Євромайдану та розстріл Небесної Сотні, трагедію 2 травня в Одесі, стрілянину та вбивство 5 поліцейських у Княжичах. Загалом орган нараховуватиме 1500 співробітників у центральному апараті та семи територіальних управліннях.

Для повноцінного запуску Державного бюро розслідувань недостатньо обрати лише директора і його заступників. Щонайменше, потрібно обрати керівників центрального апарату й регіональних підрозділів, а також співробітників департаменту внутрішнього контролю. Загалом це близько 150 осіб.

Проблема в тому, що обирати їх має та сама конкурсна комісія, що й директора. Якщо не внести необхідні зміни до закону, створення ДБР розтягнеться на роки.

Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект, який відтерміновує передачу справ Державному бюро розслідувань іншими правоохоронними органами до 1 січня 2019 року.

Тож, якщо депутати терміново не проголосують за цей законопроект і не внесуть зміни до КПК, якими вкотре відтермінують запуск бюро, після 20 листопада в Україні настане колапс правоохоронної системи — Генеральна прокуратура втратить можливість розслідувати нові злочини, а ДБР існуватиме лише на папері.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram