Ексголові АРМА повідомили про підозру через схему з продажем арештованого майна

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро України.

За даними слідства, посадовці АРМА у змові з представниками ДП «СЕТАМ», приватними компаніями та іншими особами організували схему з продажу арештованого майна за заниженою вартістю.

Чим займається АРМА?

Цей орган виконавчої влади України зі спеціальним статусом займається виявленням та розшуком майна, яке можна арештувати у кримінальному провадженні та стягнути в дохід держави. На підставі рішення суду АРМА може передавати ці активи в управління на підставі договору або продавати їх із подальшим зберіганням грошей рахунках у держбанках до закінчення кримінального провадження.

Схема діяла у такий спосіб: арештоване майно передавали АРМА під приводом виконання ухвал слідчого судді. Посадовці АРМА своєю чергою готували обґрунтування, що такими активами складно управляти, зберігати або ж вони швидко псуються і можуть втратити свою вартість.

Після цього майно оцінювала компанія-учасниця схеми за суттєво заниженою вартістю. За нею майно виставляли на електронні торги, організовані ДП «СЕТАМ». За даними слідства, представники держпідприємства організовували торги таким чином, щоб забезпечити перемогу наперед визначеній приватній компанії.

Правоохоронці знайшли докази щонайменше чотирьох епізодів роботи схеми упродовж 2019 року. Йдеться про:

• продаж трьох земельних ділянок на Одещині, придбаних свого часу для будівництва торговельних центрів мережі «Ашан». Їх продали у 18 разів дешевше за ринкову вартість;
• продаж 2,6 тисячі тонн річкового піску на Київщині — заниження вартості більш ніж у 6 разів, якщо порівняти з ринковою;
• продаж понад 4,5 тисячі тонн карбаміду — майже в 5 разів дешевше за ринкові ціни;
• продаж зерна, крупи та олійних культур — у 4 рази дешевше за ринкову вартість.

За даними слідства, лише за цими епізодами завдано шкоди на понад 426 мільйонів гривень. Наразі САП та НАБУ ініціювали арешт цих земельних ділянок та грошей, сплачених за річковий пісок.

Колишньому голові АРМА повідомили про підозру у зловживанні владою та розтраті понад 426 мільйона гривень. Дії посадовця кваліфікували за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Також про підозру повідомлено ще чотирьом фігурантам:

• начальнику управління менеджменту активів центрального апарату АРМА;
• фахівцю відділу з розвитку підприємства ДП «СЕТАМ»;
• оцінювачу;
• засновнику та директору приватної компанії.