ENRU

«Вступні коефіцієнти б'ють повз ціль» — експерт з освіти про нововведення для абітурієнтів

У приймальних комісіях українських вишів говорять, що цьогорічна вступна кампанія була однією із найважчих за останні кілька років. Все почалося із того, що Єдина державна електронна база з питань освіти (ЄДЕБО) через навантаження не працювала.

До цього додалася плутанина з балами через нові  коефіцієнти. Їх було три – сільський, регіональний та галузевий. Як результат – списки на бюджет оприлюднили із затримкою.

Аналітик CEDOS Єгор Стадний пояснив Громадському, чому нові коефіцієнти не спрацювали, що варто робити із ВИШами-переселенцями та як готуватися до вступу-2018.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖВступна кампанія-2017: проблеми, нововведення, результати

Цьогорічним нововведнням стали коефіцієнти, за якими хотіли зокрема підтримати вступників із сіл, заохотити вчитися в регіонах, а не лише у столиці, а також на непопулярних спеціальностях. Чи виправдала себе така система?

Один із коефіцієнтів – сільський. Навколо нього виникала маса суперечок як у реальному житті, так і у віртуальному – у фейсбуці аудиторія розділилася. Хтось говорив, що треба давати дорогу абітурієнтам з села, інші казали, що це дискримінація.

Для чого запроваджували сільський коефіцієнт? Існує ситуація з нерівним доступом до середньої освіти в сільській місцевості. Ми бачимо – якщо людина народилася в селі, то вона по замовчуванню має гірші шанси отримати якісну середню освіту, ніж дитина в місті. Через це вирішили конкурсний бал абітурієнтів із села множити на коефіцієнт 1,02.

Але є інша проблема. Цього року ЗНО складали майже 65 тисяч абітурієнтів із села. Проте вступати до університету вирішили лише 29 тисяч.  Це означає, що рівень середньої освіти в селі дійсно поганий. 55% випускників всіх шкіл «зрізаються» саме до вступної кампанії. На неї доходять ті, хто вже проходить на бюджет або на контракт.

Цього року сільський коефіцієнт допоміг лише 848 абітурієнтам з села. Для когось це маленька цифра, для когось велика. Але, основний наголос, який ми робимо, — це не можна порівняти з тими втратами випускників шкіл, які навіть не дійшли до вступної кампанії.

Якщо в Міністерстві освіти і науки хотіли допомогти вступникам з села попасти до університетів, — треба було діяти раніше. Наприклад, ще до вступу розгорнути широкомасштабну програму покращення якості середньої освіти.

Варто запровадити безкоштовні підготовчі курси для школярів. Вони триватимуть рік, це буде своєрідна підготовка до вступу. Випускники шкіл за цей час підтягнуть свій рівень знать і потім на вступній кампанії не потребуватимуть цих коефіцієнтів.  

Але чи погодяться випускники шкіл втрачати рік?

Для того, щоб вони погодилися, варто провести роз’яснювальну роботу. Адже цей сільський коефіцієнт – це ведмежа послуга. Абітурієнт вступив до університету, а рівень його знань  дуже низький. По-перше, людині складно навчатися. По-друге, таке навчання не матиме жодного ефекту.

Якщо ви хочете, щоб вища освіта мала ефект, необхідно підтягувати рівень шкільної освіти. А потім вже на рівних вступати до університетів разом із випускниками міських шкіл.

Яка ситуація з регіональним коефіцієнтом?

Ініціаторами цього коефіцієнту були університети південних областей. Суть була в тому, щоб менше абітурієнтів їхали до Києва, а більше залишалися в регіонах. Якщо вони подавали заяви на вступ до невеликих міст – Херсону, Запоріжжя, Кропивницького, Чернівців –  то їхній конкурсний бал варто було помножити на 1,02. Якщо до Києва, — то на одиницю. Завдяки цьому регіональному коефіцієнту на бюджет пройшли 3000 осіб. Це 10% тих, хто брав участь у широкому конкурсі.  Це значна цифра.

Дуже виграли Чернівці. У вступників був коефіцієнт 1,02, а у Чернівцях, на відміну від  інших обласних центрів з кількома університетами, лише один класичний університет ім. Федьковича. Туди вступили абітурієнти з високими балами.

Одеський національний університет ім. Мечникова завдяки регіональному коефіцієнту набрав 63 людини. А Чернівецький ім. Федьковича 147. Найбільше вступників за регіональним коефіцієнтом було у Львівського національного університету ім. Франка – 223 людини, у Харківського національного університету ім. Каразіна – 165 людей.

У чому проблема? Якщо ви хотіли залишити своїх абітурієнтів у себе вдома – в Херсоні, Миколаєві, в Одесі, Запоріжжі – варто покращувати рівень освіти у них.

Окремим пунктом у цій вступній кампанії були перенесені з Криму та Донбасу університети. Коефіцієнт для вступу до таких ВНЗ був 1,03. Вони вже кілька років набирають найгірших вступників.

Винятком є Донецький національний університет у Вінниці, який дуже добре конкурує з іншими університетами. ДонНУ знайшов у Вінниці свою нішу, там не було сильного університету в плані гуманітарних, суспільних спеціальностей. Решта 15 перенесених вишів набирають абітурієнтів з низькими балами – 110-120.

От я дивлюся в базі і бачу, що Луганський національний аграрний університет, який нині діє в Харкові, набирає вступників із конкурсними балами 110-130. У таких університетів фіксований обсяг держзамовлення, вони не конкурують за нього – скільки їм дали бюджетних місць, стільки і лишилося.

На останній колегії Міносвіти Лілія Гриневич озвучила ідею, що міністерство буде переглядати, які перенесені університети треба закрити. Таку тезу озвучили і це вже добре. Адже до цього в Міністерстві боялися навіть говорити про закриття перенесених ВНЗ, це була ніби священна корова.

Третій коефіцієнт – галузевий. Як він діяв цього року?

Його мета – збільшити кількість вступників на інженерні, природничі, аграрні, транспортні спеціальності. Набір ніби збільшився, але рівень якості не зріс – прохідний бал на прикладну механіку – 100. Це складання іспиту на межі вгадування. Виходить так, що люди із високими балами з математики йдуть на ІТ-спеціальності, а з низькими – на інженерні. І ніякі коефіцієнти тут не допоможуть.

Сільський, галузевий, регіональний коефіцієнти – це інструменти, які б’ють повз ціль. Вони не виконують тієї мети, яку на них покладали, і виникли через низький рівень шкільної освіти.

До 2016 року кожен університет мав фіксовану кількість бюджетних місць. Вже з минулої вступної кампанії дія інша система, через яку виникали суперечки та проблеми. Як нині розподіляють бюджет в університетах?

Раніше ти приходив до ВНЗ і бачив, що на тій чи іншій спеціальності є певна кількість бюджет місць. Наприклад, на журналістиці їх 100 і ти розумів, що повинен увійти до цієї сотні.

Нині все інакше. Університети оприлюднюють кількість місць, на які вони готові прийняти абітурієнтів. Тобто фактично абітурієнт приносить із собою бюджетне місце до того чи іншого університету. Цього року ви приходили до ВНЗ і не знали скільки буде бюджетних місць, варто було дивитися весь рейтинг на спеціальність по країні, а не в конкретному виші.

Що треба робити, щоб вступ-2018 був менш проблемним?

Абітурієнтам необхідно дати інформацію, що є сайт, де можна подивитися загальнонаціональний рейтинг в межах певної спеціальності. Тоді стане зрозуміло – є на соціологію по Україні 300 місць, і в них треба попасти.

Під час вступу-2017 не вистачало. «Вступ Інфо» не виконує цю функцію, він був написаний під стару систему, яка показує все в межах університету. Система ЄДЕБО (Єдина державна електронна база з питань освіти — ред.) мусить передбачити можливість моніторити вступну кампанію по всій країні.

Те, що абітурієнт приносить із собою бюджетне місце в університет – це плюс. Ми бачимо, що завдяки цьому зріс прохідний бал. Це сприяє набору більш підготовлених спеціалістів. Якщо ми даємо університетам непідготовлених людей – вони і випускають непідготовлених. Якщо до вишів вступають абітурієнти з певними високими знаннями, то вони закінчують університет кваліфікованими. За цей рік треба дописати базу ЄДЕБО, щоб наступного року вона не «лягала» при подачі документів.

Окрім технічної сторони є й інша – депутати не повинні вносити жодних поправок до вступної кампанії, зокрема нових пільг університетам та абітурієнтам. Вступникам треба вже з осені пояснювати, що таке вступна кампанія, широкий конкурс, як розподіляються місця, що таке пріоритети, коефіцієнти. Тільки тоді можливо уникнути тієї кількості проблем, які були як у попередні роки, так і цього разу.

Підписуйтесь на наш канал у Telegram