Експрокурорці Криму заочно повідомили про підозру у держзраді

Про це повідомили у пресслужбі прокуратури.

Як встановили, експрокурорка після окупації півострова у 2014 році перейшла на службу до незаконно створеної «прокуратури Республіки Крим».

«Перебуваючи на посаді..., розуміючи незаконність кримінального переслідування одного з керівників Меджлісу кримськотатарського народу, у ході якого «рішенням» «Киевского районного суда г. Симферополя» йому незаконно продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, надалі вимагала залишити рішення без змін», — уточнили у прокуратурі.

Як результат, незаконно створений «Верховний суд Республіки Крим» нібито врахував позицію «прокурорки», залишивши рішення без змін, та відмовив «обвинуваченому» у задоволенні апеляційної скарги.

«Своїми діями, вказана «прокурорка», перейшовши на бік ворога, надавала допомогу представникам іноземної держави в проведенні підривної діяльності проти України», — додали у прокуратурі Криму.

Наразі підозрювану оголосили у розшук, встановлюють її місцеперебування. Їй інкримінують кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) Кримінального кодексу. Санкція статті передбачає позбавленням волі на строк від 10 до 15 років.

Нагадаємо, 26 листопада 2019-го до суду скерували обвинувальні акти щодо двох колишніх депутатів Верховної Ради Криму. Їх підозрюють у державній зраді через сприяння окупації півострова.

На території українського Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний міжнародною спільнотою так званий «референдум» про статус півострова. Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року одноосібно оголосив про «включення Криму до складу РФ». Відтак Росія анексувала українську територію.

Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі» та запровадили санкції проти Росії.