«Що таке свобода»: лекція звільненого з полону філософа Козловського
Звільнений з полону бойовиків самоназваної «ДНР» український філософ та релігієзнавець Ігор Козловський виступив з Лекцією Свободи на цьогорічному «Львівському медіафорумі» з нагоди вручення Премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці». Громадське зібрало головні тези з виступу Козловського.
Перебуваючи там, у місцях ув’язнення, я вивів власний алгоритм, міркування. Виживає не той, хто думає про себе, а той — хто думає про інших
Неволя дійсно зменшує вибір, а це означає посилення жаги до свободи. У таких умовах ти не можеш обрати, де жити, з ким спілкуватися. Але ти можеш думати, можеш продовжувати будувати внутрішній світ, можеш спостерігати за собою та іншими, допомагати іншим. І ти можеш обирати власну позицію щодо зовнішнього світу
Свобода — це найвиразніший показник людської сутності. Адже зріла людина здатна виявити себе, реально відбутися лише завдяки здатності показати свою особисту волю, здійснити вибір форми життєдіяльності, світоорієнтації, продемонструвати творчу, тобто, вільну діяльність
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Мене повернули в мішку до підвалу, і я подумав: чи боюся я померти?» — інтерв'ю зі звільненим з полону вченим
Звільнений полонений Ігор Козловський (в центрі) під час обміну заручників, Майорськ, Донецька область, 27 грудня 2017 року Фото: Володимир Гонтар/УНІАН
Будь-яка тоталітарна система вимагає порядку і створює його. Тому багато людей мріють саме про тоталітарну систему, можливо, до кінця й не усвідомлюючи цього. Але якою ціною створює порядок тоталітарна система? Ціною змертвіння духу, притуплення серця й спустошення життя. Ціною духовної та моральної кризи як особистості, так і всього суспільства. І примушувати людину мислити як усі — це злочин, це значить убити внутрішній світ унікальної особистості
Ми маємо визнавати, що так, ми дійсно ліниві, ми переживаємо постійно тривогу і страх. А маючи розвинену уяву, фантазуючи, ми адаптуємося до складних проблем життя саме через брехню — це такий адаптаційний механізм. Таким чином ми кажемо: «це не я зробив, це винні обставини, інші люди». Таким чином ми намагаємося раціоналізувати свою брехню. Адже брехню ми використовуємо не тільки як самообман, але і як своєрідний інструмент розповсюдження міфів про себе та про світ навколо. Це дозволяє людині відчувати себе частиною суспільства, але не дозволяє бути повністю вільною, тому що вона знаходиться в таких лещатах ліні, страху й брехні
Якщо відбувається примусова кастрація свободи, то автоматично зростає духовне зубожіння, поглиблюється духовна й моральна імпотенція як цілого народу, так і окремої людини
Філософ та релігієзнавець Ігор Козловський під час виступу на Львівському медіафорумі, Львів, 17 травня 2018 року Фото: Lviv Media Forum
Зараз ми спостерігаємо, що ця жахлива тоталітарна система активно відроджується зовсім поруч: під різними ідеологіями, як то «руського миру» тощо. Це відродження я відчув на собі, пройшовши майже два роки через підвали, катування, через камери смертників. Я бачив, як швидко відроджується вся тоталітарна система насильства, страху й переслідування всіх, хто не збігається із цією системою. Я бачив, як люди, прагнучи врятувати себе й водночас віддаючи свободу і гідність, починають писати доноси на інших, звинувачують їх — страшно подумати — в любові до України, що не збігається з політикою місцевого «ура-патріотизму «ЛДНР-івскього» зразка
Коли ми їхали з полону на автобусі й перетинали лінію розмежування, ми побачили перший український прапор. Ви знаєте, це було щось надзвичайне, це була свобода. А потім були військові намети, де нас уперше погодували після ув'язнення, це також був смак свободи. Нарешті, обійми рідних, до яких ти міг доторкнутися і таким чином міг доторкнутися до свободи. Знаєте, це залишиться зі мною назавжди, це було моє проживання свободи
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Повернення додому: як зустрічали звільнених з полону українців в аеропорту Бориспіль (ФОТОРЕПОРТАЖ)
- Поділитися: