ENRU

Фоззі, Гупало Василь та їхні п’ять з половиною пригод

З Гупалом Василем всі познайомилися минулого літа. Тоді про нього заспівали учасники гурту «ТНМК» і діти з ансамблю «Зернятко», а його пригоди змалював Сашко Даниленко. Але це був лише початок історії. Вже цього літа вийшла книга «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод». Ми поговорили з її автором Олександром «Фоззі» Сидоренком про супергероїв, мультфільми та український стімпанк. 

 

Коли ти зрозумів, що пісня і кліп ведуть до появи книги?

Потенціал пісні я відразу відчув, бо вже є досвід. Але все одно скільки пісень — стільки й помилок. Кожна пісня пишеться, як «Yesterday», а потім дивуєшся, чому вона не стала хітом, але далі закохуєшся в наступну і так далі. «Гупало Василь» я писав на морі, бо люблю біля моря писати. І от я текст я написав і відклав.

Згодом ми поїхали в місце, де ми відпочиваємо вже більше двадцяти років, сіли з басистом і прикинули гармонію, а діти одразу підхопили і заспівали приспів. При чому ми ще не знали, що саме там буде: «Закохає, закопає..» Потім обрали все-таки «закохає». Одразу записали мелодію, щоб не забути, і зрозуміли, що приспів мають співати діти.

Далі все склалося: люди заспівали, вийшов кліп і Сашко Даниленко вигадав весь всесвіт нашого героя з усіма його реінкарнаціями. Бо в мене персонаж був просто якимсь художником, що гупав людей, бо не було кому більше гупати. 

  Олександр «Фоззі» Сидоренко. hromadske.ua

Ну, а потім ми створили Гупалу Василю профілі в соцмережах, Даниленко вмальовував його в картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану», а я написав статтю у Вікіпедію. Потім знімався в проекті каналу «Плюсплюс» «Казка з татом». І одна казка мені здалася дуже важкою, імена складні, якось все перевантажено, тому я написав натомість свою маленьку казочку на 30 лайків. Вона мала б там і померти, але ж ми внутрішньо трошечки жлоби: якщо ти вже став на базарі, то торгуй до кінця — якщо написав одну казку, то чому б і ні?

Я звернувся до Завена Баблояна, видавця моїх перших книжок, він у свою чергу запропонував деяким видавництвам і Видавництво Старого Лева зреагувало найшвидше. Вони сказали, що їх цікавить 5 казок і багато ілюстрацій. Я написав це минулого літа, не знав, чим вона має закінчитися і коли ми були на весіллі в товариша, там була легенька бійка і я подумав: «О! В кінці має бути весілля з бійкою».  

Потім Даниленко довго малював і нарешті наприкінці весни домалював і дуже швиденько усе видали. Зараз була тільки презентація в Києві й ось вона вийшла.

  Книга «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод» вийшла у Видавництві Старого Лева. hromadske.ua

Чи правда, що ти писав персонажа з Василя Вірастюка?

Так, я уявляв Вірастюка, коли писав. Ну, він же Василь? Василь. Він же може гупнути? Може. Богатир такий. Я йому надіслав текст, але він мені ще не відповів.

На яких книжках ти ріс? Хто твої улюбленці серед персонажів?

Карлсон. Мумі-Тролів також дуже любив, але Карлсон — №1.

А ти дивишся мультфільми зараз?

Повні метри так, дивлюся. Pixar, «Думками навиворіт» — це найкраще, що сталося з мультиплікацією за останні роки. Бо, наприклад, «Льодовиковий період» — це жах, а от Pixar, він іноді робить дорослі речі. Як «ВОЛЛ-І» або «Вперед і вгору». В ідеалі було би цікаво в той бік просувати Гупала, бо це цікаво і дорослим, і дітям.

  «Сашко Даниленко написав цей всесвіт і дав мені довідник по ньому», — Фоззі. hromadske.ua

У книзі багато різних персонажів, навіть міфічних. На кого треба звернути особливу увагу?

Я вигадав двох персонажів. Це головний оповідач Левко Триндун, він старий парламентарець і розповідає, як познайомився з Гупалом. Я хотів, щоб це був не Фоззі, а саме Левко Триндун. І Премудра, в яку він закохався. Решту персонажів вигадав Даниленко. Він зараз, власне, робить мультсеріал. В нього там Іво Бобул навіть є, як супергерой. Там дуже цікавий сценарій.

Сашко Даниленко описав цей всесвіт і дав мені довідник по ньому. А далі я вже писав те, що бачив я

Тобто Сашко Даниленко описав цей всесвіт і дав мені довідник по ньому. А далі я вже писав те, що бачив я. Це різні історії, різні персонажі, але всесвіт один. Це Україна, в якій поєднується якийсь дерев’яний стімпанк і Середньовіччя. Тобто є винахідник Зелений Остап, який винайшов властивості так званого Чорного Дуба, що в залежності від обробки стає то твердим, то гнучким, то легким, то важким. І це зробило технічну революцію в світі. Вони літаки почали робити, підводні човни, але водночас вони їздять на конях і б’ються шаблями. І, як це буває в наших широтах, з’явились люди, які вирубали вщент той Чорний Дуб. І на той момент, коли ці банди заважають людям жити, Гупало Василь вже є супергероєм.

  «Я не прихильник коміксових історій, які зараз в тренді», — Фоззі. hromadske.ua

Я чула, що серед продовжень має бути ще гра...

Так, вона готується, але це не ми її робимо. Просто на концерті, коли ми тільки презентували цю пісню з ансамблем «Зернятко», підійшов хлопець, який захотів зробити гру. Вони вже десь рік над нею працюють. Ну, там Гупало Василь гупає гупалкою гелікоптери, танки, людей, які нападають на його українське місто. Сюжет прив’язаний до кліпу, а не до історій з книжки.

Це Україна, в якій поєднується якийсь дерев’яний стімпанк і Середньовіччя

Наскільки актуально робити українського супергероя і які персонажі на тебе впливали, коли ти його вигадував?

Я не прихильник коміксових історій, які зараз в тренді. Мені не цікаві Зелені Ліхтарі. Але це така українська історія про чувака, який хотів би малювати насправді, а не битися, і це його внутрішньо вбиває. Він не хотів би воювати. Мені цікаво було розкрити цей внутрішній конфлікт, тому що в казці добро — воно просто добре, а зло просто зле. Але в кожного має бути своя мотивація, навіть у злого героя.

  Історія Гупала Василя з'явиться ще в мультфільмі та комп'ютерній грі. hromadske.ua

А є якісь негативні сторони в Василя?

Це треба читати. Я ж не можу роздавати спойлери.

Багато елементів є таких, що додають українського контексту: географія, вишиванка, булава...

Мій похресник сказав, що то гупалка. Тому це тепер гупалка.

Якщо він помирає, то з колодязя з’являється новий — такий маленький і вже з вусами та з очима, які символізують його перехід в оцей турборежим

 

Так-от, я хотіла запитати, як говорити про ці національні, традиційні речі й не вдатися до «шароварщини»?

Натяками. Тому що всі прикольні речі робляться натяками. В лоб — нецікаво.

З приводу передісторії. Я пам’ятаю, що в пісні був рядок про те, що ти ще не знаєш, що було з Василем раніше. Чи ти вже вигадав передісторію?

Вигадав. Це з кліпу зрозуміло: якщо він помирає, то з колодязя з’являється новий — такий маленький і вже з вусами та з очима, які символізують його перехід в оцей турборежим. Тому ми пояснюємо, чому Гупало Василь був завжди.

  Книгу «Гупало Василь. П’ять з половиною пригод» ​проілюстрував Сашко Даниленко. hromadske.ua

Ви багато працювали з Даниленком над розробкою всесвіту Василя Гупала. А він якось впливав на сюжети в книзі?

Ні. Ми обговорювали кінець, тобто точку виходу і все. Я йому надіслав тексти лише. Ми розмовляли про подальші дії, але ж це всесвіт і в нього може бути своя історія, в мене своя.

В тексті трапляється така форма, як «люде» — ти працюєш із редактором і він тобі щось подібне додає для стилізації, виправляє?

«Люде» додав я. Це з Шевченка. Я захотів, щоб була така стара форма. Редактор Федорак мені прислав свої правки, яких було дуже багато і я пояснив йому, що хочу, аби мова була живою з елементами суржику, бо літературна мова виглядала б тут неприродно.

Ти кажеш, що ти міг утричі більше зробити. Куди б рухався герой? 

Я не скажу — це буде спойлер. Хоча я не знаю, чи буде продовження. Це вони написали, що «далі буде...», бо знали, що я маю певні плани. Але я зараз написав трошечки інших книжок.

  На додачу до пригод Гупала Василя, Фоззі анонсує ще дві книги. hromadske.ua

А плануються дорослі книжки?

Дві. Одна виходить у вересні й має назву «ДНК». Це вже така стара ідея. Колись ми тут біля стадіону зустрілися з Жаданом, ішли на футбол і я йому розповів про ідею «7 письменників — 7 історій з життя». Він погодився і підібрав каст. Ідея така: Китай, десь років 40 після нас і вони вже навчилися знімати з ДНК шокові спогади попередніх поколінь. А оскільки законодавчо вони не можуть це робити з громадянами Китаю, вони взяли українського студента і зняли з нього 7 шарів. І от ми запросили 7 українських письменників, аби ті виписали ці історії. Вони починаються з початку ХХ століття і закінчуються фантастикою в середині ХХІ. А пишуть Жадан, Винничук, Карпа, я, Кокотюха, Рафієнко і потім Кідрук.

І які тобі часи дісталися?

60-70-ті роки, Харків. Я одразу забив собі їх, бо мені було важливо до однієї події це прив’язати. Редактура книжки вже закінчена, мабуть, уже готується до друку.

А в якому видавництві?

«КСД». А другу книжку я вже теж фактично закінчую. Я б хотів видати її наступного року — це збірка оповідань. Харків, 80-ті, школа.