Фрекзіт: чи можливий вихід Франції з ЄС

Перемога на президентських виборах в Австрії проєвропейського кандидата від «зелених» Александера Ван Дер Беллена є гарною новиною для всіх єврооптимістів та прибічників проекту об’єднаної Європи. Його візаві — правий популіст Норберт Гофер, – поміж іншого, заявив, що домагатиметься проведення референдуму за вихід його країни з ЄС, якщо відповіддю на Brexit буде ще більша централізація в управлінні ЄС. Отже, ймовірність повторення британського сценарію в цій країні наразі зводиться до мінімуму.

Натомість у ключовій країні Євросоюзу Франції все може бути ще попереду: у квітні-травні 2017 року там відбудуться президентські вибори, шанси виграти які має і кандидатка від праворадикального «Національного фронту» Марін Ле Пен. Вона не лише належить до євроскептиків, але й цілком припускає можливість здійснити не що інше, як Frexit. Громадське.Світ розбиралося з тим, чи справді такий розвиток подій може бути реалістичним. 

Євроскептицизм у Франції – явище не нове. Вперше  він потужно заявив про себе у 2005 році, коли французи відмовилися ратифікувати «Конституцію Європи». Зробили це вони на всенародному референдумі. Франція та Нідерланди тоді були єдиними європейськими країнами, які провалили затвердження цього документу.

Альтернативою «Конституції Європи» стала Лісабонська угода, підписана у 2007-му році і успішно ратифікована Францією у 2008-му.

 У багатьох французів ця історія залишила спогад про «насильне» затягування Франції до ЄС, адже до думки більшості громадян тоді уряд не дослухався.

33% французів – за вихід з ЄС 

Багато хто у Франції вважає, що Європейській Союз позбавляє країну автономії, але це не означає бажання негайно вийти зі складу ЄС.

«Французи все ще підтримують ідею Європи. Але справді існує чимало людей, які обстоюють ідею Європи, але не ідею тіснішої інтеграції всередині ЄС», — розповідає в ефірі Громадського Бенуа Віткін, журналіст газети Le Monde.

Опитування громадської думки, які проводилися у Франції після Брекзіту, показують, що 55% французів бажали б більшої автономії для держав-членів ЄС всередині Союзу.

Водночас, за останніми опитуваннями, це не означає, що громадяни Франції готові перейняти досвід британців і залишити ЄС. Ставлення до Брекзіту, дійсно, розкололо французьке суспільство практично навпіл: 52% вважають, що він матиме негативні наслідки для ЄС, 48% —дотримуються протилежної точки зору.

Але думки щодо можливості Фрекзіту мають меншу підтримку: 55% французів виступають проти ідеї можливого референдуму з цього питання. Сьогодні лише кожен третій француз (33%) погоджується з тим, що Франція мала б вийти з ЄС, тоді як майже кожен другий (45%) віддає перевагу варіанту Франції у складі ЄС. Водночас, 22% громадян не визначилися щодо цього питання, тому у разі проведення референдуму його результати можуть виявитися несподіваними.

«Ми бачили, що сьогодні прогнози – це дуже ризикована справа, — каже Громадському Бенуа Віткін. — І всі ті, хто має займатися прогнозами, помилялися щодо майже всіх питань нинішнього порядку денного – від результатів Франсуа Фійона на праймеріз правоцентристів у Франції до питання американських виборів чи британського референдуму про вихід з ЄС».  

«Національний Фронт»: вихід із ЄС і «весна народів» 

Згідно з французьким законодавством, питання виходу з ЄС може бути вирішене лише на всенародному референдумі, який ініціює президент з подачі уряду чи парламенту. Відтак, сценарій Фрекзіту можливий лише за умови, якщо до влади прийде ультраправа партія «Національний Фронт». Вона єдина з-поміж великих політичних партій підтримує ідею виходу Франції з ЄС та має шанси на президентських виборах 2017 року.

 «Вони ніколи не приховували, що хочуть організувати референдум (про вихід Франції з ЄС – Ред.). Вони навіть пропонують вийти із зони євро та повернутися до франка, вони хочуть такої Європи, в якій була би Росія, тобто Європи по лінії Париж-Берлін-Москва. Тобто йдеться про іншу Європу, до якої б входила значно більша кількість націй. Але, водночас, це була б Європа, в якій економічна співпраця буде в рази менш тісною, аніж зараз», — розповідає в ефірі Громадського політолог Матьє Радубе.

Марін Ле Пен обіцяє провести референдум про вихід Франції з ЄС упродовж перших шести місяців на посаді у випадку, якщо її оберуть президентом країни

Тому «фронтисти» аплодували Брекзіту, називаючи його «перемогою свободи» та «весною народів». Ця ультраправа партія, яка просуває ідею референдуму щодо виходу Франції з ЄС,  із захопленням сприйняла референдум в Нідерландах в травні цього року, на якому голландці відмовилися ратифікувати Угоду про асоціацію України з ЄС.

«Результат референдуму в Нідерландах є не лише відмовою ратифікації Угоди про асоціацію поміж ЄС та Україною. Одинадцять років по тому, як голландці дали 61.54% голосів проти ратифікації європейської конституції, 64% знову виразили своє несприйняття Євросоюзу», - читаємо на офіційному сайті партії.

Для лідерки партії Марін Ле Пен вихід Франції з ЄС є синонімом «повернення вільної Франції», «повернення суверенності». Вона обіцяє провести референдум упродовж перших шести  місяців на посаді у випадку, якщо її оберуть президентом країни.

«Інша Європа» республіканців 

Втім, поки що соціологія не на боці кандидатки «Національного Фронту».  Після несподіваної перемоги Франсуа Фійона на праймеріз правоцентристської партії «Республіканців», за соціологічними опитуваннями, за Фійона готові віддати свої голоси 26% виборців у першому турі, тоді як за Марін Ле Пен – 24%. У другому турі 67 % виборців голосуватимуть за Фійона, а 33%  - за Марін Ле Пен.

Партія «Республіканців» також невдоволена нинішнім станом справ в ЄС. Але у разі приходу до влади ця партія навряд чи ініціює референдум про вихід Франції з ЄС.

«Республіканці» мають інше бачення того, якою має бути Європа.

Вони не так прагнуть вийти з ЄС, як реформувати Європу зсередини. Їхній кандидат Франсуа Фійон хоче «обмеженої Європи», яка б  ототожнювалася із зоною євро, тобто Європи з 19 країн. Ця Європа водночас була би відкритішою до Росії. «Він хоче нової Європи, із новим статусом (…) із новою політичною та оборонною угодою. Але тут йдеться не про те, щоби вийти з Європи, а про те, щоби її змінити зсередини», - уточнює Радубе.

Отже, сценарій Фрекзіту видається наразі малоймовірним. Втім, він не є нереалістичним. Будь-які спільні проблеми Європи, будь-які труднощі, що виникають через кризу біженців, санкції проти Росії, Марін Ле Пен використовуватиме як аргумент на свою користь. Проєвропейським силам як усередині Франції, так і за її межами доведеться максимально мобілізуватися й постійно доводити свою ефективність, щоб не допустити зростання пропагованих правими популістами ідей.