Гендерні стереотипи з дитинства можуть впливати на те, чи проситимуть жінки підвищення на роботі — дослідження

Відповідне дослідження опублікували у Psychological Science.

В експерименті взяли участь 240 дітей (120 хлопців і 120 дівчат) від 4 до 9 років. Їх розподілили на три групи за віком.

Діти мали виконувати різні ігрові завдання, а потім просити у дорослих винагороду за виконання. Дітям не казали, добре чи погано вони впоралися з завданням. Після гри чоловік або жінка мали запитати у дітей, скільки наклейок вони хочуть отримати за участь в експерименті. Якщо дитина просила одну чи дві наклейки, вона отримувала їх та завершувала участь у дослідженні.

Дві й більше наклейок попросили 154 дітей, із них 77 дівчат. Ці діти продовжили брати участь в експерименті на другому етапі. Якщо діти просили стільки наклейок, скільки їм були готові дати дорослі, або менше, то вони отримували наклейки. Якщо ж діти просили більше, ніж їм були готові дати, то вони не отримували нічого. Тобто дорослі були готові дати дітям максимум 5 наклейок, і якщо якась дитина просила саме 5 наклейок або менше, то вона їх отримувала. Якщо дитина просила 6 наклейок — їй відмовляли.

Також науковці запитували у дітей, чи готові вони наполягати на більшій винагороді попри правила, і спостерігали, чи залежить їхня поведінка від віку та статі дорослої людини, яка вручає наклейки.

Науковиці з'ясували, що дівчата у 8-9 років просили менше наклейок у чоловіка, але більше — у жінки. У більш ранньому віці дівчата просили у чоловіка більшої винагороди. Натомість запити хлопчиків не змінювалися у залежності від їхнього віку та статі дорослого. Також у дівчат 8-9 років знижувалася готовність повторно просити більшу винагороду у чоловіків. Наполегливість хлопчиків не змінювалася.

Згідно з результатами дослідження, вчені заявили, що гендерні стереотипи щодо ведення перемовин зароджуються ще в дитинстві, а потім ці установки можуть впливати на здатність жінок просити підвищення зарплати на роботі, що може спричиняти гендерний розрив у зарплаті.

Науковиці називають свій експеримент «першим дослідженням зародження гендерного розриву». Вони вважають, що надалі в експериментах треба враховувати поведінку дорослих, а також соціально-демографічний статус усіх учасників.

Гендерний розрив в оплаті праці

Це форма дискримінації, коли жінки отримують менший заробіток на аналогічній із чоловіками посаді. Відповідно до звіту щодо гендерного розриву в зарплаті, у 2020 році жінки в середньому отримували на 19% менше, ніж чоловіки. У порівнянні з 2019 роком цей показник покращився — тоді жінки в середньому отримували на 21% менше, ніж чоловіки.

Частково причиною гендерного розриву в оплаті є те, що жінки частіше роблять перерву в кар'єрі, щоб завести дітей, або взагалі шукають низькооплачувані посади через те, що ті пропонують гнучкий графік роботи, який можна поєднувати з вихованням дітей. Але це не єдина причина — на гендерний розрив також впливають упередження та дискримінація, які базуються на тому, що саме чоловік має утримувати родину, тому жінка може отримувати менше. Також жінки побоюються просити про підвищення.

Науковці достеменно не знають, що впливає на здатність просити більшої зарплати: негативний досвід у дорослому житті або установки з дитинства. Дослідження бостонських науковиць свідчить про те, що все-таки гендерні стереотипи з дитинства мають значення.

Підписуйтеся на щотижневу розсилку від редакції hromadske, щоб знати, що насправді відбувається. Лист приходить щонеділі. Без спаму. Без реклами. Тільки найважливіше за тиждень.