Геї, лесбійки і бісексуали частіше страждають від головного болю, кажуть учені. Але чому?

Група дослідників зі США та Канади здійснила перший аналіз взаємозв’язку сексуальної орієнтації людей і того, наскільки часто вони страждають від головного болю. З’ясувалося, що гомо- й бісексуали частіше потерпають від мігрені, ніж гетеросексуали. Про це йдеться в дослідженні у науковому виданні JAMA Neurology.

Мігрень — це третя за поширеністю хвороба у світі: нею страждає приблизно кожна сьома людина на планеті. Ми й досі, до речі, не знаємо достеменних причин, чому деякі люди страждають від головного болю, а деякі — ні. Останні дослідження показують, що певну роль у цьому можуть грати генетичні чинники й особливості роботи головного мозку.

Група вчених під керівництвом професора Каліфорнійського університету Сан-Франциско Джейсона Маґати висунула оригінальну гіпотезу: негетеросексуальні люди через стигматизацію і складнощі з отриманням послуг охорони здоров’я можуть мати загалом гірше фізичне і психічне здоров’я, а отже, можуть і частіше страждати від мігрені.

Для перевірки гіпотези Маґата з колегами провели опитування у межах США. Вибірка склала 9894 дорослих американців віком від 31 до 42 років, серед яких приблизно порівну було чоловіків і жінок (51% і 49% відповідно). Респондентів поділили на три групи за сексуальною орієнтацією: виключно гетеросексуальна (85,8%), переважно гетеросексуальна (10%) і гомо- чи бісексуальна (4,2%).

Мігрень в учасників опитування оцінювали за опитувальником, передбаченим Міжнародною класифікацією розладів голови (ICHD). Виявилося, що від головного болю потерпають 30,3% переважно гетеросексуалів і 30,7% негетеросексуалів — і лише 19,4% гетеросексуалів (перша група). Таким чином, опитування, на думку авторів дослідження, показує «відмінність у наявності мігрені серед дорослих американців залежно від сексуальної орієнтації».

На думку Маґати й колег, пояснити це можна тим, що негетеросексуали досі відчувають стигматизацію, тиск і стрес, який може загострити головний біль. Крім того, вони можуть мати обмежений доступ до послуг охорони здоров’я через свою сексуальну ідентичність, що також може погіршити їхні проблеми зі здоров’ям.

Автори дослідження вказують на його обмеження: зокрема, опитування здійснювалося дистанційно, а тому сексуальну ідентичність респондентів вони визначали виключно з їхніх оцінок. Крім того, через надто широку класифікацію вони не змогли окремо дослідити групи геїв, лесбійок і бісексуалів, пропонуючи це зробити іншим науковцям.