Голодуючі під ОП, телефонні трафіки і домашній арешт фігурантам. Другий рік справи вбивства «Сармата»

Вода вранці, в обід і ввечері, вимоги повернути чотирьох обвинувачених у вбивстві Віталія Олешка з позивним «Сармат» за ґрати та розслідувати дії суддів Бердянського міськрайонного суду — побратими вбитого голодують під Офісом президента вже понад два тижні. 24 червня до них виходив президент Володимир Зеленський та пообіцяв допомогти: «Все, що зможу, хлопці — зроблю».

Нагадаємо, що Віталія Олешка, добровольця батальйону «Донбас», було вбито двома кулями в голову та спину 31 липня 2018 року на очах у побратимів і дружини біля його власного готелю «Атмосфера» в Бердянську. Наприкінці травня цього року Бердянський міськрайонний суд звільнив з-під варти одного обвинуваченого організатора злочину Михайла Сігіду та трьох ймовірних виконавців: Миколу Ломаку, Олександра Обухова та Максима Владимиренкова. Ще один фігурант справи Євген Бродський перебуває під нічним домашнім арештом більше року. Його наприкінці червня суд відпустив на «оздоровлення» до моря.

Учора одному з голодуючих, ветерану АТО батальйону «Донбас» Олександру «Пехану» Печнікову, викликали швидку допомогу. Але наразі вони не планують припиняти акцію. Олександр Печніков, який був близьким другом «Сармата», пояснює це бажанням довести справу до кінця. «У 14-му, коли ми виходили з Іловайська так званим «зеленим коридором», нашу колону розстріляли, було дуже багато загиблих хлопців, зокрема я був поранений. Перебинтували мене, вкололи налбуфін, загалом — вся допомога. Віталік — це один із тих, хто не покинув мене, тим самим поставивши своє життя під ризик. І так вийшло, що мене через два дні віддали росіяни «Червоному хресту», а «Сармат» поїхав на півроку в Донецьке СБУ в полон. Я вважаю своїм обов'язком довести справу до кінця, хоч би чого мені це вартувало. Але дуже не хочу ставати на шлях цих вбивць, тобто — брати в руки зброю і чинити самосуд», — говорить він.

Як вже писало hromadske, загалом у справі 11 фігурантів, серед обвинувачених в організації та вчиненні вбивства Віталія Олешка дев’ятеро людей: Михайло Сігіда, Євген Бродський, Віктор Власюк — ймовірні організатори злочину; Артем Матюшин, Володимир Обухов, Микола Ломака, Максим Владимиренков — ймовірні виконавці. Ще двоє, мабуть, стежили за «Сарматом» напередодні вбивства. Це члени так званої групи Власюка — Денис Зеленкін і Тарас Мовчан (раніше фігурували у справі батальйону «Торнадо», 12 осіб звинуватили і засудили за катування, насильство людей, Мовчан та Зеленкін підозри не отримали). Усіх звинувачують у бандитизмі, незаконному поводженні зі зброєю, розбійному нападі, збуті наркотичних речовин, вбивстві. У разі доведення вини їм загрожує до 15 років або довічне позбавлення волі. Справа об'єднана ще з однією — розбійним нападом на родину судді Поплавського у Дніпрі, 4 липня 2018 року. До суду її передали минулого року.

«Нині триває дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення. Судові засідання проводяться доволі щільно, інтенсивно. Я не сказав би, що є якісь затягування. Щодо зміни запобіжного заходу, то я був проти і заявляв клопотання про продовження арешту. Звісно, з таким рішенням суду я не погоджуюсь», — заявив прокурор у справі Геннадій Фомін. Упродовж цього тижня тривали судові слухання. На одному із засідань було й hromadske.

Суд іде

«Ми прийшли раніше, бо зараз тут почнеться під судом», — кажуть охоронцю Бердянського міськрайонного суду 22 червня обвинувачені Олександр Обухов та Микола Ломака, заходячи до будівлі. Це їхнє перше судове засідання «не у клітці» за останні два роки. Біля суду відбуваються пікети, й обвинувачені навіть просили надати їм охорону. Але їм відмовили. До суду не приходить потерпіла — вдова вбитого Віталія Тетяна Олешко. За словами захисника, на її адресу раніше лунали погрози з боку Олександра Обухова.

Обухов і Ломака — двоє з обвинувачених виконавців вбивства Олешка. За даними слідства, Микола Ломака був за кермом червоної «Таврії», на якій приїхав Артем Матюшин вбивати «Сармата» до готелю.

Автівку зафіксував реєстратор на автомобілі побратимів Олешка за кілька хвилин до вбивства.

Після пострілу, запевняє слідство, обвинувачені поїхали до дитячого садочка «Казка», де залишили авто, рукавички та зброю, та пересіли в синю «Мазду-6», якою, за даними слідства, керував Олександр Обухов, а поряд сидів Максим Владимиренков. Вони вирушили до Дніпра, де їх зупинили правоохоронці.

«Вони поїхали не через Токмак, а через Мелітополь, що на сто кілометрів довше. Вони проїхали повз три пости поліції. А вже, як я розумію, коли підключилась СБУ, тоді вже їх затримали у Василівці. Але і момент затримання дуже цікавий — хлопці стоять у стороні і палять», — розповів минулого тижня Олександр Печніков, який проходить свідком у справі.

Щодо того, що поліція могла знати про підготовку вбивства, але не запобігла йому, відкрито провадження у Державному бюро розслідувань (стаття «Приховування особливо тяжкого злочину»). Наразі в суді вивчили більшу частину речових доказів, дослідили трафіки телефонних розмов та допитали потерпілу Тетяну Олешко, майже всіх свідків сторони обвинувачення. Недопитаними лишилися, зокрема, особи, які нібито передавали «Таврію» виконавцям, — Антон Крот та Віталій Лисняк. Самі фігуранти говоритимуть у суді в останню чергу.

У липні 2018 року Обухов запевняв, що впізнає себе та своє авто на відео, але вже у січні цього року — що таких авто на той час у місті було щонайменше три. Позиція обвинувачених одна — відпочивали, до вбивства не причетні. Нібито визнав провину лише Артем Матюшин, який, за даними слідства, вчинив вбивство. У суді просив відпустити з-під варти усіх, а його — на розгляд суду. І дав показання проти ще одного фігуранта справи — обвинуваченого організатора, бізнесмена з Бердянська Михайла Сігіди.

Його колишні сусіди розповідають, що власниця квартири, яку Сігіда винаймав, представляла його начальником контррозвідки Луганської області. СБУ та сам Сігіда цю інформацію спростували. Саме він, за даними слідства, отримав замовлення на вбивство Віталія Олешка, організовував проживання виконавцям у готелі «Євро», надавав їм зареєстровану за місцевим Держгеокадастром Таврію та незареєстрований мисливський обріз. Відео із готелю «Євро» за три дні проживання там обвинувачених, за даними слідства, було видалено. «Приходив до мене Матюшин і казав, що йому треба зустрітися з бізнесменом та про щось поговорити. Я навіть не їздив на ту зустріч. У нас був проплачений номер, заплачено за дорогу та бензин», — розповідав hromadske у січні 2019 року Олександр Обухов. У матеріалах справи йдеться про те, що 29 липня Сігіда возив Матюшина до готелю «Сармата».

Раніше Сігіда від коментарів відмовлявся, але цього тижня сказав у коментарі hromadske, що ніколи не зустрічався з Матюшиним.

За даними слідства, після отримання замовлення Сігіда звернувся до свого знайомого бізнесмена з Дніпра Євгена Бродського, який, зокрема, очолює ТОВ БК «Легіон», що займається розвитком спортивних клубів у місті. Бродський у свою чергу звів Сігіду зі своїм знайомим інструктором зі стрільби, спортсменом Віктором Власюком. Сам Сігіда пояснює, що з Віктором Власюком познайомився на дні народженні Бродського, а з останнім планував відкрити розважальний центр у Дніпрі. За даними поліції, Віктор Власюк є лідером дніпровської ОЗГ, створеної з колишніх бійців батальйону «Торнадо». Він нібито і знаходив людей для виконання злочину, а Бродський фінансував їхні поїздки.

Євген Бродський не заперечує, що був знайомий із Сігідою та Власюком, втім запевняє, що до злочину не причетний: «Я вже понад рік перебуваю на нічному домашньому арешті. У денний час я пересуваюсь, працюю. Жодного порушення з мого боку немає. Я хочу довести свою невинуватість, у чому я певен, і це все покаже час», — сказав Бродський нам у суді. Минулого року суд відпустив його під домашній арешт, згодом — під нічний. Цього року суд дав дозвіл йому на оздоровлення біля моря, що викликало неабиякий резонанс і розголос.

ОЗГ Віктора Власюка, відповідно до частини матеріалів слідства та наших джерел у правоохоронних органах, міг фінансово підтримувати дніпровський бізнесмен, меценат Еміль Арутюнян, який є наближеним до Олександра Петровського, відомого у ЗМІ як «Нарік».

Водночас у телефонних переговорах, які досліджували в суді, Власюк, розмовляючи з Ломакою з телефона Мовчана, згадував про Арутюняна: «Набери нашого депутата, запитай на яку годину завтра він може під’їхати, щоб зустрітися з моїм старшим (Арутюнян)», — йдеться в перехоплених розмовах, текст яких зачитували у суді.

Утім, сам Власюк знайомство з ним заперечив. Наразі з Арутюняном нам не вдалось зв’язатися.

Віктор Власюк заявляв у суді, що з Михайлом Сігідою бачився лише одного разу, а до вбивства не причетний: «Скільки разів я казав поліції, що не знаю, що сталось. Я Артему (Матюшину — ред.) так і сказав одразу: "Якщо винний, будь ласкавий, кажи правду, якщо ви там начудили. Але якщо вас хтось підставив, то не варто себе за це звинувачувати". Кажуть, що я найстрашніший бандит, а я сам просив розповісти. Тобто, я сприяю розслідуванню», — сказав Власюк.

Адвокати обвинувачених наголошують на тому, що звинувачення необґрунтовані, а їхні підзахисні провини не визнають. Зокрема, наприклад, запевняють, що покази Матюшина не можна брати до уваги, оскільки він сам обвинувачений за 115-ою статтею, і йому загрожує до 15 років або пожиттєве позбавлення волі.

Також сторона захисту в судових засіданнях постійно робить акцент на тому, що «прокуратура часто додумує необхідні факти, видаючи бажане за дійсне і намагаючись прив'язати це до вбивства». Також адвокати певні, що звільнення з-під варти деяких обвинувачених є абсолютно законним.

«У нас практично всі свідки обвинувачення допитані, залишилися свідки захисту. Крім того, Михайлу вже обирали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, він же його не порушував. З приводу тікати — я дуже сумніваюсь, оскільки мій підзахисний вважає себе невинним і сторона захисту також. Ми, звісно, будемо доводити це у процесі», — зазначив захисник обвинуваченого Сігіди Вадим Кравцов.

Замовник не названий

Після вбивства минуло майже два роки. Але замовник досі не названий, говорить Фомін. Хоча в тому, що він є, слідство впевнено. Провадження щодо пошуку осіб, які замовили вбивство, виділено в окреме, досудове розслідування триває. За інформацією колишнього начальника кримінальної поліції В’ячеслава Аброськіна, їх було двоє.

Удова Віталія Тетяна Олешко з перших днів трагедії називала два прізвища ймовірних замовників — Валентиров і Пономарьов. Останній — наразі народний депутат від ОПЗЖ, в минулому — від «Волі народу», Сергій Валентиров — колишній народний обранець. Обидва проживають у Бердянську і мають причетність до заводу «Агрінол», який Віталій Олешко звинувачував у роботі на Росію. У клубі «Мохіто», який належить Сігіді, за інформацією побратимів Олешка, дуже часто помічали його самого у компанії Сергія Валентирова, з яким у «Сармата» був конфлікт. Після затримання Сігіди у ЗМІ з'явилося відео, на якому підозрюваний Сігіда у компанії Сергія Валентирова та двох тодішніх помічників Олександра Пономарьова (Максима Кривуня та Миколи Рудницького), які також працювали на «Агрінолі».

Сам Михайло Сігіда в інтерв’ю hromadske пояснив, що у храмі не зустрічався цілеспрямовано з депутатом, до того ж він не розуміє, хто знімав відео: «Я не був там саме з ним (Валентировим — ред.). Це було свято Великодня, ми брали участь в обряді. Ми не випадково зустрілись. Просто в нас там був якийсь спільний знайомий, ми приїхали на освячення яєць. Я приїхав до одного знайомого, а він, ймовірно, до іншого. Не можу сказати, до кого саме. Для того, щоб моя пам’ять працювала на сто відсотків добре, я мав би вести нормальний спосіб життя. Я провів увесь цей час, абсолютно невинна людина, — у в’язниці. Мене мучили, катували і так далі», — сказав Михайло Сігіда. Водночас він додав, що знайомий із Рудницьким і Кривунем, але не близько. Також Сігіда називає справу політичною та вважає, що вбивство не було замовним

Валентиров і Пономарьов ймовірну причетність до злочину заперечують. Як і Сігіда. «Із Сергієм Валентировим мене не пов’язує абсолютно нічого. У мене два найяскравіші заклади у Бердянську, які відвідують абсолютно усі. Ми з ним телефонних розмов не мали. Просто в мене було оформлення якихось документів, ми з ним бачилися у виконкомі і так ситуативно почали спілкуватися. Лише з якихось питань, чи то щодо землі, чи ще чогось, може, оренди землі», — сказав Михайло Сігіда.

Але доки триває розслідування щодо замовників, побратими вбитого Олешка наполягають на справедливому розгляді справи стосовно ймовірних організаторів та виконавців. «Або їх повернуть у СІЗО, або почнемо помирати по одному», — кажуть побратими, які голодують вже 18-ий день.

«Вважаю рішення суддів, які відпустили з-під варти обвинувачених, незаконним, бо у справі зібрано і вивчено судом, більш ніж достатньо доказів, що підтверджують провину відпущених обвинувачених. Тож у мене є всі підстави вважати, що в прийняття саме такого рішення судді були промотивоване матеріально», — коментує звільнення з-під варти обвинувачених Тетяна Олешко.