Представники культурної і креативної індустрії влаштували акцію #стопкультурнийкарантин, якою хотіли привернути увагу до проблем сфери під час карантину, Київ, 12 травня 2020 року
Фото:

Прядко Денис/УНІАН

12 травня небо над українськими містами осяяли сотні світлових променів. У такий спосіб представники креативної індустрії хотіли привернути до себе увагу влади — щоб їх вписали в план виходу з карантину. Адже уряд поки що конкретно не говорить, як і коли ця сфера може почати працювати.

hromadske поспілкувалося з Міністерством культури та інформаційної політики, експертами й представниками креативних індустрій, щоб з’ясувати, як культурній сфері пережити цей складний період та не розчаруватись у професії.

Концертів нема, а держбюджет «плаче»

Креативна індустрія в Україні становить близько 4% ВВП. Бюджет країни щороку розраховує на значні кошти від культурної сфери. Їх, як і інші надходження, потім витрачають на будівництво доріг, шкіл, садочків і покращення тієї ж культури — відкриття кінотеатрів, організацію концертів та масових заходів.

«Креативні індустрії — це понад мільйон людей. Лише за другий квартал їхні доходи впали на 75%, тобто ми переживемо ситуацію, яку ніхто з нас ніколи не переживав. Це практично повне перезавантаження», — розповів в етері «Свободи слова Савіка Шустера» Олександр Ткаченко, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

За півтора місяця (з 16 березня до 1 травня) бюджет очікує недоотримати 5,8-8,7 млрд гривень доходу від сфери культури, креативних індустрій та туризму. Це приблизно дорівнює річному бюджету Запоріжжя.

В уряді кажуть, що за цей час із креативної індустрії звільнили близько 20 тисяч найманих працівників, а ще звільнилися 30 тисяч самозайнятих і ФОПів — це кожен десятий від усіх платників податків, що працюють у цій сфері.

Усі ці звільнення лише за півтора місяця обійдуться державі в 0,4-1,2 млрд грн. Приблизно стільки міськрада Києва вже витратила на боротьбу з коронавірусом.

Крім цього, парламент 13 квітня ухвалив зміни до держбюджету на цей рік, майже на половину урізавши видатки на культуру. Фінансування Міністерства культури та інформаційної політики скоротили на 48,5%. Ці кошти прямо не стосуються гаманців приватних організаторів концертів та працівників сфери, які не отримують державних дотацій. Але це стало ще одним аргументом для галузі нагадати про себе.

«Якщо нас не чують — нас побачать»

З цією тезою ввечері 12 травня відбулася акція #стопкультурнийкарантин. На знакових локаціях українських міст увімкнулися спрямовані в небо промені світла. Як розповіли організатори, до акції доєдналися учасники з понад 25 міст із 5400 світловими приладами. Так креативна індустрія хотіла привернути увагу уряду до себе.

Дмитро Феліксов, співзасновник квиткового оператора Concert.ua, пояснює hromadske: галузь креативних індустрій не просить від уряду субсидій чи дотацій — потрібен лише план виходу з карантину, оскільки в озвучених етапах його послаблення про культуру нема ні слова.

«Якщо дозволяють їздити в метро, яким у Києві користуються понад мільйон людей щодня, і в кожному вагоні вранці перебувають сотні людей, то цілком логічно, ми вважаємо, відкрити ввечері двері театру або концертного залу для того, щоб послухати музику чи подивитися спектакль».

Також, за його словами, галузі потрібні чіткі вимоги до роботи: «Якщо ми запускаємось, у нас або не має бути обмежень, або вони мають бути реальними до виконання. Наприклад, сидіти через крісло в концертній залі буде доволі складно — економічно недоцільно проводити події, в яких залу можна заповнити лише на 30-40%».

Він додає, що нерозуміння термінів виходу з карантину змушує представників галузі дедалі частіше замислюватися про зміну професії.

«Ми пішли у відпустку своїм коштом на місяць, потім ще на місяць. Скільки нам ще так сидіти? Якщо місяць, ну гаразд. А якщо це пів року, рік? Нам потрібно перекваліфікуватися і, в принципі, йти з професії», — зазначив Феліксов.

Представники культурної і креативної індустрії влаштували акцію #стопкультурнийкарантин, якою хотіли привернути увагу до проблем сфери під час карантину, Київ, 12 травня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Шоу-біз як основний заробіток

«Я художній керівник музичного гурту “Файно є!”, — розповідає hromadske Роман Кінах,  наша основна робота — весілля та інші свята. Для мене та двох напарників до карантину це був основний заробіток. Ми постійно жили музикою і мали багато роботи — як у вихідні, так і в будні дні. Але коли почався карантин, відповідно, всі ресторани закрили, й ми залишилися без доходу».

Втративши основну роботу, Роман із колегою пішли працювати в одну зі служб доставки.

«Я і моя команда — всі підробляємо гроші хто як може, щоб хоч якось прожити цей нелегкий час карантину… І таких гуртів, як мій, дуже багато. Не для всіх це був основний заробіток, але для всіх це був стиль життя, до якого ми хочемо якомога швидше повернутись», — каже Роман Кінах.

Артем Новіков — один зі світловиків столичної компанії, яка надає в прокат обладнання, розповідає: навесні минулого року в нього було чимало турів із відомими музичними гуртами. Зараз він не знає, що йому робити:

«Ти кайфуєш від того, чим займаєшся, розвиваєшся у цій сфері й паралельно заробляєш у такий спосіб гроші. А зараз у нас є карантин… ти сидиш удома, на заходи не ходиш і навіть не можеш розраховувати».

Артем пояснює, що всі заплановані проєкти на цей рік «просто обламалися», а ситуацію називає «безвихідною». Зараз він розмірковує, чи шукати йому інший підробіток.

Ляна Мицько — засновниця львівської культурної агенції «Лінія Втечі» — теж говорить, що багато людей із креативної індустрії втрачають роботу, особливо ті, хто працював за державний кошт: «Зазвичай ті люди, які працювали в приватних компаніях, знаходять інші заробітки… Хто може, той крутиться, і придумує щось цікаве, те, що відповідає часу».

Раніше Мицько працювала з музикантами й артистами, які приїжджали з інших міст і країн. Зараз, каже, намагається «викрутитися» з мінімумом того, що має: «Немає куди сильно розганятися, і хочеться зробити щось нове з артистами, які є поруч».

«Усі потроху починають переходити в онлайн, і хай він дуже вже всім "тошнотний", але якраз виклик, що людям нецікаво дивитися ту саму картинку, змушує покращувати якість зображення, звуку, трансляції… Мені здається, що це той випадок, коли карантин може допомогти нам зробити щось цікаве, що може залишитися в історії. Але для цього треба дуже постаратися. Головне — не померти з голоду», — говорить Мицько.

Багато з тих, хто втратив роботу через карантин у культурній чи креативній сфері, вимушені заробляти іншими способами. На фото — одна зі сцен фестивалю Atlas Weekend в Києві, 9 липня 2016 року
Фото:

Мусієнко Владислав/УНІАН

Законодавці допомагають не так, як їх просять

Щоб урятувати креативну індустрію, парламентарі з усіх фракцій, окрім «Голосу», ініціювали законопроєкт №3377 про зміни щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв'язку з карантином.

Вони пропонують зменшити орендну ставку для закладів культури, надати нові державні субсидії та гранти на розвиток кінопроєктів, а також іншу фінансову підтримку бізнесу цього сегменту.

Олександр Ткаченко — голова профільного комітету — пояснював«Це пряме державне фінансування креативних індустрій, податкові пільги, впровадження розуміння того, що є грант, введення 5% ПДВ на креативні послуги й багато інших речей, які дадуть змогу не тільки подолати кризу, а й вистояти».

Профільний комітет проєкт закону підтримав. 13 травня його в першому читанні ухвалили 260-ма голосами депутатів. Та індустрія каже: «Це не те, що просили».

«Я вважаю, що пільги в кілька тисяч гривень не рятують. Умовно кажучи, скасування ЄСВ на деякий час для самозайнятого підприємця креативної індустрії не є визначальним: ці гроші нічого не вирішать. А ось щодо ПДВ нам потрібна нульова ставка і не тимчасово, а зараз і назавжди», — наголошує Дмитро Феліксов.

І додає: пільги на орендні ставки та на відсотки за кредитами сьогодні мають сенс лише для комунальних державних підприємств, театрів та інших закладів культури.

Феліксов пояснює, що прямі дотації креативному сегменту не потрібні, а от фонди, які виділяють гранти, й спрощення податкової системи вважає цілком доречними.

«Держава повинна надавати підтримку творчим індустріям і забезпечити функціонування ринку авторського і суміжних прав, — вважає директор Українського музичного альянсу Павло Калениченко, — натомість законопроєкт №3377, який хоч і містить частину корисних положень, але в частині внесення змін щодо колективного управління майновими авторськими й суміжними правами не те, що не допомагає, а вилучає з ринку культури лише цього року понад 10 млн грн».

За його словами, йдеться про збір за приватне копіювання, який сьогодні здійснюють за тимчасовими тарифами. Тобто імпортери й виробники (до прикладу, мобільних телефонів чи ноутбуків) сплачують цей збір авторам та виконавцям за використання пісень, і ці кошти згодом йдуть «на культуру». Проєкт закону пропонує ці тимчасові тарифи скасувати.

Що з цього приводу думають в уряді

У Кабінеті міністрів переконують: дискусії, яким чином можна допомогти цьому сектору — і коли він зможе працювати, — тривають. Тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури Світлана Фоменко зазначила hromadske, що точної дати немає, вона залежатиме від епідеміологічної ситуації в країні.

«Якщо, наприклад, це фестиваль, то ще можна розглядати можливість проводити його просто неба. Але щодо герметичних приміщень на кшталт театрів, кінотеатрів, філармоній треба бути обережним, оскільки насамперед слід думати про здоров’я громадян».

Світлана Фоменко

Під час брифінгу 25 травня міністр охорони здоров’я Максим Степанов уточнив, що дозволити проводити концерти в Україні поки що неможливо. Але ближче до 22 червня можна буде розглянути питання такого пом’якшення карантину.

Зараз міністерство напрацьовує інші варіанти, як допомогти креативній індустрії: від грантів та субсидій до запуску кінотеатрів з обмеженою кількістю людей та внормування термінів повернення коштів за скасовані заходи.

Ще Фоменко пояснює, що Мінкультури зараз обговорює можливість зменшити оподаткування на заходи, які впроваджує сфера креативних індустрій, а також думає над зменшенням ставки ПДВ із 20% до 7%.

Вона додає, що це визначено Директивою ЄС про державну підтримку, яку імплементували в Україні, та наголошує: всі ці ініціативи стосуватимуться лише людей, які в культурній сфері працюють легально.

Т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко (праворуч) та віцепрем'єр-міністр України Вадим Пристайко під час засідання уряду, Київ, 4 травня 2020 року
Фото:

преслужба Кабміну

Концерти за готівку

Галузь креативних індустрій все ще залишається однією зі сфер, де відсоток «чорної готівки» й досі значний. Йдеться про готівкову оплату квитків, розрахунок із персоналом, сплату музикантам на святах.

Світлана Фоменко говорить, що уряд уже два роки намагається підрахувати відсоток людей, які працюють у цій сфері нелегально. Каже: анонімне анкетування у 2019 році засвідчило, що неофіційно в креативній індустрії працюють близько 60% українців.

«"Чорна готівка" зменшується в концертній сфері, оскільки розвиваються сервіси з продажу електронних квитків (наприклад, Karabas чи Concert.ua). І це сприяє зменшенню готівкового обороту. Проте “чорна готівка” залишається у сфері корпоративних концертів», — зазначає Павло Калениченко.

Дмитро Феліксов переконує, що готівкові обороти були характерними ще 5-7 років тому, а сьогодні квитки переважно продають онлайн з оплатою карткою:

«Зараз 70-80% замовлень на Concert.ua відбуваються на сайті, тобто люди купують квитки й оплачують карткою. Незначна частина — близько 20% — розподілені між роздрібною торгівлею і доставкою. Доставка в нас тільки за передоплатою, а вроздріб — до 60% оплачують карткою на місці. І ми з усіма розраховуємося лише безготівково».

Життя в режимі очікування

«Нам усім варто замислитись над майбутнім, — зазначає hromadske Костянтин Кузнєцов, голова правління Асоціації креативних індустрій України. — Комусь узагалі слід змінити професію. Комусь, хто буде більш інноваційним, вдасться адаптувати свій бізнес та здобути кваліфікацію відповідно до реалій щонайменше кількох наступних років. Однозначно, необхідно прискорити інтеграцію цифрових рішень та альтернативних сервісів на їхній основі».

Дмитро Феліксов упевнений, що світлова акція привернула увагу політиків: «Я вважаю, що акція була успішною, відбулися діалоги в Мінкульті та в профільному комітеті. Ми як галузь консолідовано даємо свої пропозиції й очікуємо на них відповідей».

Він радить людям із культурної сфери, які сьогодні втратили роботу, за потреби спробувати себе в чомусь новому: «Я не можу дати пораду чекати та не зраджувати професії. Сім'я — це найголовніше, і потрібно дбати про неї. Якщо треба для цього сьогодні попрацювати кур'єром, то ви великі молодці, бо розумієте, що насправді важливо».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: