Гра з правдою. Дезінформація на Заході, яку поширює Гленн Грінвальд

Журналіст і один із редакторів-засновників американського видання The Intercept до 2020 року — Гленн Грінвальд
Журналіст і один із редакторів-засновників американського видання The Intercept до 2020 року — Гленн Грінвальдhromadske

Кремлівська дезінформація активно шириться Європою, а підтримують її в цьому західні спікери. Лауреат найпрестижнішої премії для журналістів Гленн Грінвальд не лише писав для авторитетних видань The Guardian та The New York Times, а й поширював наративи, схожі з російськими. Про це — у матеріалі наших колег із VoxCheck.

Гленн Грінвальд — журналіст і один із редакторів-засновників американського видання The Intercept до 2020 року. Має декілька нагород, зокрема, за журналістські розслідування. А журнал Foreign Policy вніс Грінвальда до списку 100 найкращих глобальних мислителів 2013 року.

Проте не нагородами єдиними відомий Грінвальд. До своєї журналістської кар'єри чоловік працював юристом та навіть мав свою приватну юридичну компанію Greenwald Christoph PC. Упродовж п'яти років він захищав права неонацистів та вважає це одним із головних своїх досягнень.

У 2013 році Гленн Грінвальд сказав про свою роботу виданню Rolling Stone таке: «Для мене це героїчна риса — бути настільки відданим принципу, щоб застосовувати його не тоді, коли це легко… Не тоді, коли це підтримує вашу позицію, не коли він захищає людей, які вам подобаються, а коли він захищає людей, яких ви ненавидите».

Також Гленн Грінвальд у суді, як юрист, представляв інтереси Метью Хейла, голови Всесвітньої церкви Творця, який є прихильником переваги білої раси. Хейла засудили за змову з метою вбивства федерального судді. Водночас Грінвальд виправдовував Хейла та наголошував, що він начебто не причетний до справи.

Гленн Грінвальд активно підтримував екстремістів. За це проти нього подали позов до суду, який Грінвальд назвав спробою «придушити свободу слова» через засудження людей з «нетрадиційними» поглядами. Юристом Грінвальд пропрацював до 2005 року, після чого вирішив змінити фокус на блогерство та переїхав до Бразилії. Писав статті на політичну тематику, про захист прав громадян, національну безпеку.

У 2013 році почав публікувати звіти, де в деталях писав про американські та британські глобальні програми стеження. Секретні документи про ці програми йому начебто надав програміст та колишній працівник ЦРУ Едвард Сноуден. За це розслідування Грінвальд і став лауреатом найпрестижнішої для журналістів Пулітцерівської премії.

У 2020 році Грінвальд залишив видання The Intercept через «недостатню свободу слова і цензуру» та перейшов на платформу Substack. Це онлайн-платформа розсилки новин, де Грінвальд систематично публікував свої статті. Поступово заяви Грінвальда перейшли з критики власної держави на «роздуми» про вторгнення росії.

21 липня 2022 року в інтерв'ю ютуб-каналу ReasonTV, який називає себе платформою «мейкерів, фермерів, фріків та візіонерів», Грінвальд розповів про «причини вторгнення росії». На його думку, перша та головна причина нападу росії — розширення НАТО на схід.

«Ми повинні задуматися, чи відіграв наш уряд якусь роль в Україні, а ми точно відіграли. Ми оточили росію ворожим військовим союзом, який ніколи не повинен був наближатися до кордонів росії, як ми й обіцяли, коли радянська влада дозволила німцям возз'єднатися. Це було дуже небезпечно для росії, якщо подивитися на історію XX століття. Вони зробили це за умови, що НАТО не піде далі Німеччини на схід. Але ми відразу ж пішли за Клінтона, а потім за Буша. Прямо до кордонів із росією», — казав він.

Заяву Грінвальда почали активно поширювати російські телеграм-канали та медіа. Попри те, що ексречник МЗС Німеччини Крістофер Бургер ще у 2021 році наголошував, що в жодному документі немає згадок про обіцянку для росії не розширювати НАТО на схід. Угода про «нерозширення» є лише фейком Кремля, який використовують для виправдання вторгнення та воєнних злочинів російської федерації проти України.

Скриншот дописуСоловйов / Telegram

Далі в інтерв'ю Грінвальд використовує типовий російський наратив про «маріонетковість» України, що начебто також призвело до початку війни росії проти України: «…Ми керуємо Україною з 2014 року, включно зі зміною уряду. Двічі здійснили вторгнення в росію у ХХ столітті, а потім раптом кажемо, що ми не маємо жодного стосунку до України. Звісно, ми відіграємо важливу роль, і, звісно, це загрожує росії. Це так само, якби росіяни почали діяти в Мексиці».

У такий спосіб Грінвальд поширює наратив, співзвучний з російським, про втручання США в хід подій в Україні 2014 року. Насправді Євромайдан спровокували колишній президент України та тогочасний Кабінет Міністрів України. 21 листопада 2013 року українці вийшли на протест на майдані, адже не погоджувалися з відмовою уряду Миколи Азарова підписувати Угоду про асоціацію Україна — ЄС, яка готувалася з 1998 року. Силовий розгін народного волевиявлення призвів до відкритого протистояння українців із владою. Зрештою, це переросло в Революцію гідності та змусило Віктора Януковича тікати з України.

В інших своїх промовах Грінвальд розмірковує про те, що для США «немає сенсу» допомагати Україні в боротьбі проти росії. А в інтерв'ю проросійському американському телеведучому Такеру Карлсону Грінвальд гучно заявляє про діяльність «біолабораторії» США в Україні. У такий спосіб журналіст перекладає відповідальність за війну з росії на будь-кого іншого.

Здавалося, автор має одну з найпрестижніших журналістських премій та публікував статті в міжнародних авторитетних виданнях. Проте у своїх матеріалах він прямо або завуальовано поширює наративи, які зазвичай використовує росія.