Греція стала країною 2023 року за версією Economist

Грецький міський пейзаж. Ілюстративне фото
Грецький міський пейзаж. Ілюстративне фотоunsplash / Markus Winkler

Видання Economist визнало Грецію країною 2023 року. Зазначають, що держава показує, як «на межі краху можна проводити жорсткі й розумні економічні реформи та демонструвати стриманий патріотизм».

Про це йдеться в матеріалі Economist.

Як зауважує видання, десять років тому Греція була «покалічена борговою кризою і висміяна на Волл-стріт».

Доходи країни впали, суспільний договір розпався, а ліві та праві екстремістські партії лютували. Уряд настільки зневірився, що шукав підтримки в Китаю та навіть продав китайській фірмі свій головний порт — Пірей.

Economist додав, що сьогодні Греція далека від досконалості, але її правоцентристський прозахідний уряд показує, що «на межі краху можна проводити жорсткі й розумні економічні реформи, відновлювати суспільний договір, демонструвати стриманий патріотизм — і все одно вигравати вибори».

Крім того, у 2023 році після багатьох років «болісної реструктуризації» Греція очолила щорічний рейтинг Economist багатих економік світу.

Нагадаємо, торік країною року за версією Economist стала Україна.

Що Economist сказав про Україну та інші країни?

Видання назвало дві групи країн, які заслуговують на визнання у 2023 році. До першої належать ті, які «протистояли знущанням з боку автократичних сусідів».

Сюди віднесли Україну, яка «відважно продовжувала боротьбу, попри сумніви західних прихильників».

Молдову відзначили в тому, що вона «чинила опір російському залякуванню». Economist згадав, що Фінляндія приєдналася до НАТО, а незабаром це планує зробити й Швеція.

Філіппіни захищали свої морські кордони від набагато більших китайських кораблів. Японія та Південна Корея відклали свої історичні суперечки, щоб поглибити співпрацю.

Острівна держава Тувалу з населенням 11 тисяч людей підписала угоду з Австралією, яка страхує її населення від кліматичних змін і надає гарантії безпеки від китайського тиску.

«Якби наша нагорода була за стійкість звичайних людей перед обличчям жаху, було б багато кандидатів, від палестинців та ізраїльтян у їхньому гострому конфлікті до суданців, які тікають, коли їхня країна розвалюється», — зазначили автори рейтингу.

До іншої групи потрапили країни, які «захищали демократію чи ліберальні цінності вдома». Economist пише, що поранена війною Ліберія зуміла мирно передати владу. Так само зробив Східний Тимор, який зберіг свою репутацію як країни, яка поважає права людини та свободу преси. Водночас у деяких країнах, таких як Таїланд і Туреччина,спалахнула надія на зміну внутрішньополітичного курсу, але режими втрималися на виборах.

У Бразилії до влади прийшов лівоцентрист Луїз Інасіо Лула да Сілва. Нова адміністрація скоротила темпи вирубки лісів в Амазонії майже на 50%. Однак результати Бразилії були зіпсовані симпатіями її президента до лідерів росії та Венесуели володимира путіна та Ніколаса Мадуро, зазначило видання. Тому Бразилія, зрештою, не отримала нагороди.

Також Economist відзначив Польщу, економіка якої «витримала шок війни по сусідству» та змогла продовжити приймати біженців з України. Щоб стримати росію, Польща підвищила витрати на оборону до рівня понад 3% ВВП. Найбільшою проблемою країни видання вважає домінування правоцентристської партії «Право і справедливість». Але після перемоги центриста Дональда Туска Польща може стати кандидатом на премію Economist у наступному році.