Громада німецького міста вирішує на референдумі, чи потрібні їй назви вулиць

Жителі міста мають в адресі замість назви вулиці номер будинку та назву району. Населений пункт утворився внаслідок об’єднання кількох сіл, які пізніше стали назвами району.

Право голосу мають 1900 громадян, а загалом проживає 2220. Наразі люди скаржаться, що через відсутність вулиці погано працюють навігатори та кур’єри.

Референдум ініціювали двоє жителів, оскільки у 2013 більшість мешканців міста були проти впроваджувати назви вулиць.

Оновлено.

Як повідомляє DW, 60% мешканців Гільгерміссена не підтримали запровадження назв вулиць, тому адреси надалі будуть складатися з номерів будинків та назви району.

Нагадаємо, що раніше станцію метро «Петрівка», яку назвали так на честь радянського діяча Григорія Петровського, перейменували на «Почайну». Також депутати Київської міської ради перейменували Московський міст на Північний.

Окрім того, у Києві пропонували перейменувати площу Льва Толстого, але мешканці столиці відмовилися змінювати назву площі.

9 квітня 2015 року Верховна Рада ухвалила пакет законів про декомунізацію, які забороняють радянську символіку і засуджують комуністичний режим. 15 травня закон підписав президент Петро Порошенко.

У межах декомунізації були перейменовані всі вулиці і населені пункти, назви яких пов'язані з комуністичним режимом, а також були демонтовані пам'ятники тоталітарної епохи.

За інформацією голови Інституту нацпам'яті Володимира В'ятровича, останній пам'ятник Леніну в Україні, не беручи до уваги сільської місцевості та територій підприємств, було знесено в жовтні 2016 року в Новгород-Сіверському Чернігівської області.

Відповідно до ст. 4361 Кримінального кодексу України «виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» є кримінальним злочином і «карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої».