Людство вперше отримало зразки з-під поверхні астероїда. Там може бути розгадка походження життя на Землі

Капсула зі зразками успішно приземлилася в Австралії, повідомило Японське космічне агентство. Її приземлення пом’якшив парашут, що розкрився на висоті 10 кілометрів. Тепер науковці мають встановити місцеперебування капсули за допомогою гелікоптера й забрати зразки для подальших досліджень.

Місію «Хаябуса-2» (з японської — «Палац дракона») запустили ще у грудні 2014 року. Вона оснащена інструментами для дистанційного дослідження астероїда й забору зразків із нього, а також чотирма роверами, призначеними для безпосереднього дослідження поверхні космічного об’єкта.

Головна мета місії полягала саме в дослідженні астероїда Рюгу й узятті зразків з-під його поверхні. Для цього «Хаябуса-2» у середині 2018 року наблизилася до космічного тіла. Відтоді місія досліджувала його як із орбіти, так і за допомогою чотирьох роверів на поверхні.

Чому ця подія має таке важливе значення?

Астероїд 162173 (Рюгу) розташований за 300 мільйонів кілометрів від Землі. Це навколоземний астероїд найпоширенішого типу С — вони, як вважається, можуть містити елементи ще первісного стану Сонячної системи, протосонячної туманності. Ці елементи захищені від впливу сонячної радіації та інших чинників, а тому мають важливу наукову цінність.

У лютому 2019 року «Хаябуса-2» вперше спустила ровер на поверхню астероїда й зібрала зразки пилу з його поверхні, а в червні того ж року — вперше в історії аеронавтики зібрала зразки з-під його поверхні. Для цього «Хаябуса-2» перед тим вдарила по поверхні астероїда, утворивши на ній кратер.

Після півтора року досліджень «Хаябуса-2» розпочала повернення на Землю. У листопаді — на початку грудня 2020 року місія здійснила кілька корекцій курсу. Уранці 5 грудня за київським часом «Хаябуса-2» успішно відділила капсулу зі зразками астероїда Рюгу на відстані 220 тисяч кілометрів від Землі.

Як ще зараз у світі досліджують космічні тіла?

Національне аерокосмічне агентство США (NASA) запустило свій зонд «Осиріс» до астероїда Бенну. Зонд підлетів до космічного об’єкта у 2018 році, а в жовтні забрав звідти зразки космічного ґрунту. Мета «Осиріса» така ж сама, як і в «Хаябуса-2»: зібрати зразки для вивчення походження життя в Сонячній системі.

Щоправда, рука-маніпулятор «Осиріса» забрала забагато ґрунту, тому контейнер із ним не міг закритися до кінця. У NASA вирішили не проводити зважування зразків та не робити заплановану зупинку двигуна, щоб зменшити швидкість руху зонду. Так там планують якнайшвидше доставити вантаж спершу на Міжнародну космічну станцію, а звідти — і на Землю.

Крім того, 1 грудня китайський космічний апарат «Чан’е-5» здійснив забір ґрунту з поверхні Місяця. За планом, капсула з ним має приземлитися в середині грудня. Так Китай стане третьою державою, що здійснить доставку місячного ґрунту — і першою, хто зробить це з 1976 року.