Гімн Росії і пісні «ЛЮБЕ»: як голосував анексований Крим на виборах до Держдуми Росії

Гімн Росії і пісні Расторгуєва прямо на виборчих дільницях, бюлетені без відривних корінців, явка на рівні 50% і жодного міжнародного спостерігача.

У день виборів до російської Держдуми, які вперше відбулися в анексованому Криму, журналісти Громадського побували в адміністративній столиці півострова Сімферополі та Бахчисараї, де компактно проживають кримські татари.

— Дівчата, алло! Де там Люда? Не можу їй додзвонитися, — чуємо з-за відчинених дверей стурбований жіночий голос. — Нехай зателефонує в Москву, там чекають. Так, останню явку нехай дасть.

Ми в місцевому штабі «Єдиної Росії», тут багато людей, переважно вони курять на ганку. Поруч розвиваються два прапори — Росії і президентської партії.

— Ми б вам інтерв'ю дали з радістю. Але не можна нам, ви вже вибачте.— Каже нам головний, чоловік років сорока в світло-сірій сорочці. Він сидить за столом, що нагадує шкільну парту і скролить екран свого смартфона.

Бахчисарай сонний і порожній, в центрі майже не бачимо ні людей, ні машин. Неділя, теплий вересень. Основний потік курортників схлинув, тому багато місцевих поїхали на південь до моря, доки воно ще не охололо. Біля штабу на площі височіє суворий Ленін, навколо — метушиться смішний чорний пес.

Ми йдемо в музичну школу, на ділянку, де більшість виборців — кримські татари. Вранці перед входом грав дитячий оркестр. Музика — це взагалі дуже важлива складова цих виборів. Вона всюди — в магнітофонах на дільницях, в колонках, виставлених у вікнах і спрямованих на вулицю.

У холі під дошкою пошани з портретами, напевно, кращих педагогів з округлого старого касетника лунає гімн Росії в бадьорому виконанні Олега Газманова. Двоє літніх жінок, мама і дочка, щойно проголосували.

— Все чудово, вже все зробили, — каже молодша жінка. У неї копиця рудого фарбованого волосся. Вона вже йде до виходу, але зупиняється і повертається до нас. — Слухайте, а раніше ось коли бюлетень видавали, від нього корінець відривали і відкладали вбік. А зараз ось — нічого не відривають. Це так треба? Ви там дізнайтеся, будь ласка.

У кімнаті для голосування порожньо. Члени комісії з нудьгуючим виглядом обговорюють останні новини. Частина з них працюють у цій школі.

— Завжди така явка... Трохи, правда, менша. На кримсько-татарській ось у нас дільниці, — каже нам Галина Дегтярьова, голова дільничної виборчої комісії і ніби вибачається. Починає шукати фотографії в своєму телефоні на підтвердження того, що люди вранці були.

— Нормально вибори відбуваються, добре. Вранці взагалі було дуже добре, грав оркестр, настрій у всіх був святковий... — це вже підключається Людмила. Вона спостерігач від Компартії. Її колега від «Єдиної Росії» якраз виїхав з частиною комісії з урною за адресами, де голосують на дому.

Спостерігачів на дільниці всього двоє, міжнародних нмає. З холу вже лунає «Только мы с конем по полю идем…». Біля касетника сидить молода блондинка, вона тут, як ми зрозуміли, відповідає за репертуар.

— Як сказав один розумний чоловік — звали його Марк Твен — якби від виборів щось залежало, нас би туди не пустили.

Олександра зустрічаємо біля входу на іншу виборчу дільницю. Йому вже за 70, все життя він прожив в Бахчисараї.

— Так навіщо йдете голосувати, якщо від цього нічого не залежить? —Питаю.

— Справа в тому, що з Путіним я прийшов в Росію. За Путіна я буду голосувати. А решта — під питанням. Я тут все побачив: і розквіт соціалізму, і розквіт перебудови, і сьогоднішній «розквіт». Я вважаю, що ми сьогодні впали нижче плінтуса.

Олександр був в числі перших, хто в Бахчисараї підтримав ідею приєднання до Росії. Очолював місцевий осередок «Русского движения Крима».

— Потім пішов. Коли нас почали зіштовхувати з кримськими татарами. Я проти націоналізму, а тим більше в нацистському виконанні.

Зустріти кримських татар на і так небагатолюдних дільницях нам не вдалося. Тому їдемо до нашого знайомого, з яким вже спілкувалися, коли торік восени почалася блокада півострова з боку України.

Сеітваап зустрічає нас у своєму дворі. На вході у нього — кримсько-татарський прапор. Мало хто зараз тут наважується на це. Дорогою ми бачили кілька приватних будинків з триколорами і двоголовими орлами. Сеітваап з тих, хто сьогодні не пішов голосувати.

— Стояв там намет за Козенка. Ні за «Єдину Росію», ні за ЛДПР — нікого я не бачив, ось в Бахчисараї я говорю.

Деякі знайомі Сеітваапа серед кримських татар все ж пішли голосувати. Тому що їх змусили, так сталося, наприклад, з педагогами.

— Викладачі, працівники школи сиділи на виборчих дільницях. Хто не прийшов — тих викликали. Хто прийшов — був зобов'язаний проголосувати. Якщо не проголосуєш, що буде? Звільнення.

Напередодні глава Меджлісу кримсько-татарського народу Рефат Чубаров, якому російська влада заборонили в'їзд на півострів, закликав співвітчизників бойкотувати вибори в Держдуму.

Ближче до кінця дня повертаємося до Сімферополя. Тут виборчих дільниць більше, та й активність голосуючих вища. В одній зі шкіл неподалік від центру — цілих дві дільниці — на першому і другому поверхах. Біля входу курять міліціонери і МНСники, ми не бачили їх в Бахчисараї.

Поруч — двоє підлітків у парадному військовому однострої, студенти військового училища.

На другому поверсі у вікнах виставлені колонки, пісні тут, щоправда, більш молодіжні, західна попса 2000-х.

На дільниці, куди можна зайти через центральний вхід, нам знімати забороняють. Просять спеціальний дозвіл ЦВК. Причина — інноваційна кабінка, яку тут використовують вперше.

— Явка, звичайно, бажає кращого. Але, досить таки, висока. Активно голосують люди похилого віку, але дуже подобається, що почала підтягуватися молодь, — розповідає нам голова комісії з другого поверху Олена Платонова. І тут же радить неодмінно спуститися на гарну дільницю внизу, з суперкабінкою.

— А чому явка невисока, як думаєте?

— Скажімо так, зараз ще літо, і тому ми чекаємо виборців у ці дві години. Тому що багато на дачі, на морі. Хочуть останнє сонечко застати, — і знову в голосі нотки вибачення. На годиннику 18:30, до закриття дільниць — півтори години.

Біля виходу бачимо групу молоді з візочком.

— У мене тут ще Свєтки є паспорт. За всіх можемо проголосувати! — Сміються.

Тетяна за передвиборною компанією не стежила, якраз тільки дитину народила. На вибори пішла вперше, «за України» не ходила.

— Чому на російські вибори вирішили піти, якщо раніше не ходили?

— Ну не знаю. Мама подзвонила, сказала: іди, сходи хоч за мене. Ми чекали салюту. Але салюту, шампанського не було.

Тетяна — одна з небагатьох, хто не чекає від виборів завершення будівництва керченського мосту. Вона чекає змін для дітей. Щоб вони не так дорого обходилися батькам, хоча б фінансово.

Вечір виборів добігає кінця, людей стає все менше. Потоку виборців, які повернулися з моря і дач, ми не бачимо. Члени виборчкомів сумують. Вони втомились.

Глава МЗС України Павло Клімкін назвав вибори в Держдуму «нелегітимними» тому, що «вони відбуваються на території окупованого Криму». У вересні 2016 МЗС України заявив про те, що російські вибори на території України не будуть проводитися, як відповідь на проведення виборів до Держдуми на території Криму. Верховна Рада висунула Росії вимогу: виборів у Криму бути не повинно. В МЗС РФ назвали це рішення «порушенням норм пристойності», а прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що ця вимога «не може бути виконана за жодних обставин».