HINDÜ: та, що робить електроніку ніжною

Як ти йшла до теперішнього звучання?

В мене раніше був рок-гурт, де звучали гітари, музика була більш важка. Але в певний момент я дуже втомилася від того, що постійно змінювалися учасники. Їх треба було вмовляти, якось мотивувати. І в мене давно вже назрівала ідея робити самостійний проект. Я не мала чіткої картинки, тому теперішнє звучання вийшло само собою, багато ще й залежало від настрою. Це був мій перший досвід створювати музику самостійно. Усі пісні написано навесні минулого року в домашній студії.

Зараз продовжуєш писати нову музику?

Так. В мене вже є готовий альбом, реліз якого відбудеться наприкінці цього літа. Зараз я вже пишу нові композиції, напевно, для наступного альбому.

Це правда, що в тебе буде вихід альбому на лондонському лейблі? Як це відбулося?

Так, дійсно. Я спеціально шукала саме якийсь закордонний лейбл, бо хотіла дізнатися, наскільки моя музика зможе цікавити когось не з України. Нехай це ще молодий лейбл, в якого небагато артистів, але їм дуже сподобався альбом. І ось 14 травня виходить перший сингл. Це чудовий досвід, бо наш локальний ринок дуже замкнений на собі, тому небагато шансів популяризувати свою творчість тут.

Коли бачиш тебе вперше, одразу звертаєш увагу на головний убір. Звідки ці індіанські мотиви? І взагалі — які культури повпливали на тебе і як ти хочеш їх проявити у своїй музиці?

Насправді, головний убір – це більш декоративна річ. У листопаді ми з сестрою вирішили знімати перший кліп на морі в Одесі. Було дуже похмуро і я подумала, що треба придумати собі яскравий костюм. Знайшла вдома рожеве пір’я, яке додала до свого роучу.

До речі, я нещодавно отримала лист від індіанця. Він написав, що обурений тим, що я, не маючи стосунку до їхньої культури, використовую цю річ. Мені стало трохи лячно, бо вони знаються з магією (сміється — ред.).

В мене є й інші головні убори, в яких я скоро почну з’являтися. Майструю їх сама з пір’я, й вони вже не народної тематики.

Гурт — це постійна взаємодія і є певні складнощі, пов’язані з цим. А які переваги та труднощі сольного виконання?

Складнощі полягають у тому, що все доводиться робити самій. Коли граєш у гурті, то придумав собі партію і більше від тебе нічого не залежить. А коли ти один, доводиться навчитися грати на багатьох інструментах. Для мене завжди була загадкою гра на ударних. Я, наприклад, знаю про різні види барабанів та як по них стукати, але як вони компонуються між собою — це для мене темний ліс. Та в цьому довелося розібратися, аби записати для себе партію.

Перевага в тому, що весь мій концертний сетап поміщається в одну валізу, одразу стаєш мобільним артистом.

Профіль HINDÜ на Soundcloud

Над матеріалом працювали: Андрій Шурпенков, Анна Московченко, Анна Перепелиця, Данило Венгренюк, Марина Сидоренко, Юліанна Сліпченко, Крістіна Ілларіонова