Андрій Садовий у студії hromadske, 28 листопада 2019 року
Фото:

hromadske

Міського голову Львова Андрія Садового підозрюють у зловживанні владою під час виділення земельної ділянки для будівництва індустріального парку у Львові. Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави 1 мільйон 56 тисяч 550 гривень. Садовий кошти сплачувати не збирається, а справу вважає загрозливою для подальшого інвестиційного розвитку України. 

Поки міський голова не повернувся до Львова виконувати свої обов’язки, ми поспілкувались з ним в ефірі «Нині вже» про справу проти нього, запланований позов у відповідь, стосунки з новою владою, ринок землі, вибори мера Львова, «Самопоміч» та сміттєпереробний завод.

Про заставу та апеляцію

Застава у мільйон гривень — це не 50, як того вимагали прокурори. Стільки у вас є? Ви маєте 5 днів, щоб заплатити. 

Це вперше суд ухвалив рішення зменшити заставу у 50 разів. Але це мене не задовольняє, тому що я вважаю, що будь-які претензії прокуратури безпідставні і вчора мої захисники розбили в пух і прах її абсурдні наміри. Ми однозначно будемо подавати апеляцію. 

Очікуємо у понеділок-вівторок кінцеве рішення суду, потім будемо подавати апеляцію і просити відмовити прокуратурі в будь-якому забезпеченні. Ця справа шкодить інтересам держави, інвестиційному клімату.

Вам закидають зокрема те, що для парку у Львові продали спірну землю, що насправді межі міста Львова були встановлені у 2017 році, а рішення було проголосовано депутатами у 2015. Чому ви не передбачили, що це може стати підставою для оскаржень в подальшому?

Ця земля завжди належала громаді міста ще з радянських часів. Якщо ви подивитесь будь-які документи на право власності на цю землю, зайдете в Google, — ви зрозумієте, що це відповідає дійсності. 

Коли ми ту ділянку виставили на конкурс, то виграла компанія CTP — це компанія, яка на сьогодні збудувала 97 індустріальних парків у Європі, це понад 70 тисяч робочих місць та інвестиції десь до 2 мільярди євро. Вони викупили ділянку і заплатили 52 мільйони, а коли вони мали намір почати там роботи, то почали надходити зауваження від мешканців. Поруч є село і ця ділянка є міською, але ми не заперечували, що люди мали там якісь свої городи. 

Але, згідно з документами, це спочатку була земля сільськогосподарського призначення.

Так, тому що місто має землі і для промисловості, і для сільського господарства, і для садівництва. 

Тобто село місту передавало сільськогосподарську ділянку під промисловість?

Ця ділянка завжди була у власності громади. Люди мали там свої городи, а ми прийшли, сказали: «люди добрі, тут мають бути робочі місця». Ми врегулювали відносини з Рясно-Руською, з тими людьми, навіть підписали у 2017 році меморандум — претензій жодних не було. 

Але рішення про продаж ухвалювали в 2015.

Тому що це наша власність, просто ми хочемо мати добрі відносини з сусідами. Прокуратура не навела жодного твердження, що ця земля не була нашою. Домисли, які вони озвучували, не мали під собою жодних аргументів. Ми мали право це робити, і ми це зробили. 

Тобто станом на зараз ні з селом, ні з його мешканцями більше у вас ніяких проблем немає?

У нас немає проблем, навіть не було жодних звернень прокуратури, які б оскаржували, що ця земля не міська. Ми з селом ніколи не судилися. Так, є рішення суду, тому що село звернулось у Держкомзем, вони вони з Держкомземом мали свої відносини.

Тобто все-таки вони претендували на ту ділянку?

Кожне село хоче бути великим і це нормально.

Але ви ж суперечите сам собі, коли кажете, що вони згодні з тим, що земля львівська. Таки не згодні, якщо вони мають на неї претензії.

Меморандум підписаний. Ми знайшли варіант врегулювання будь-яких добросусідських конфліктів. 

Чому ця земля була продана компанії не на аукціоні, як передбачено 134 статтею Земельного кодексу?

Кожен орендар має право викупити земельну ділянку, яку він орендує. Для цього він звернувся до міської влади, була зроблена оцінка сертифікованою структурою і компанія СТР заплатила в бюджет міста Львова 52 мільйони. 2015 рік — це рік після військової агресії. Іловайськ, Дебальцево — всі інвестори тікають. СТР прийшло, має намір створити 3000 робочих місць, інвестувати більше 100 мільйонів євро.

Ми ж не кажемо що вони не заплатили, чи ви з того щось мали. Але питання, яке формулює прокуратура, що могли заплатити більше. 

Я подивився їхню аргументацію, вони взяли якогось спеціаліста Держаудитслужби, який написав, що можливо, та ділянка коштувала іншу ціну. Поруч є дуже багато вільної землі. Ніхто там нічого не будує, не робить, тому що у 2015 році був повністю обвалений ринок. Ба більше, є звіт сертифікованої організації про оцінку землі і він не був оскаржений. 

Прокуратура посилається на нормативно-грошову оцінку, затверджену у 2014 році.

Тільки сертифікований експерт має право робити такий висновок. Прокуратура звернулася в Держаудитслужбу, там якийсь спеціаліст написав, що може бути інша ціна і вони предали в Київський інститут. Я був вражений, я подивився, що у висновку: «Завдано збитки державі у 92 мільйони». 

Суддя питає прокура: «Які збитки державі?», вона опускає очі. Вони ж самі кажуть, що є спір між містом і селом, а де держава? Немає. Тобто люди 4 роки розслідують справу, створюють проблему, але навіть не читають документи, які вони подають до суду.

Андрій Садовий у студії hromadske, 28 листопада 2019 року
Фото:

hromadske

Коли ухвалювалося рішення в міськраді, депутати теж наголошували, що це занизька оцінка, що нормативно-грошова становить 423 гривні за кв.м, це і є якраз ті 140 мільйонів гривень. Ви кажете, що експертна оцінка нижча, бо вона враховує низку факторів. Через які фактори ця експертна оцінка стає нижчою фактично вдвічі?

Ми не перші у світі, хто будує індустріальні парки. Наприклад, в Кошице віддають землю за долар і сорок центів, в Брно віддають землю безоплатно, тому що задача індустріального парку — завезти виробництво, створити робочі місця і отримувати кошти від податків, які потім надійдуть.

Це просто преференція для того, щоб у міста з'явився такий заробіток і такий індустріальний парк?

Звичайно.

Про ставлення до Зеленського та стосунки з новою владою

Скільки мав приносити цей парк?

Він уже мав працювати два роки. В рік, орієнтовно, бюджети всіх рівнів мають отримувати 147 мільйонів гривень, за два роки це вже 300 мільйонів. Мої юристи готують проти працівників прокуратури подання, і нехай вони розкажуть хто це все замовив, чому близько 300 мільйонів бюджет недоотримав. 

Я місяць тому був у Гончарука надав йому всю цю інформацію, він розписав на Мілованова, тому що прокуратура це робить ніби-то в інтересах держави. Я питаю у пана міністра: «Ви в курсі, що від вашого імені гонять інвестора чимдалі?».

САП звертається в суд щоб розірвати всі угоди, а прокурор вчора в суді заявляє що треба стати на захист городини, тобто Вищий антикорупційний суд розглядає питання захисту городини. Це вершина.

А що вам на це відповів Мілованов?

Він одразу зібрав нараду, дав команду заступникам почати опрацьовувати цей процес. Як ви собі уявляєте, що інвестори зайдуть в Україну, коли вони всі між собою знайомі? Якщо СТР сьогодні номер один у Центральній та Східній Європі — 97 індустріальних парків і їм говорять «до побачення!». Яка буде мотивація, коли прокуратура замість того, щоб не заважати створює проблеми? 

Тобто міністр економіки встав на ваш бік?

Задача міністра економіки стати на бік закону і захисту інтересів держави, я маю на це велику надію.

Ви кажете це було небажання попередньої влади, аби Садовий не збудував перший індустріальний парк. Але Порошенко вже не президент, Луценко вже не генеральний прокурор, а підозру і обрання запобіжного заходу ми бачимо саме зараз. Чому? 

Я думаю що це або йде все по накатаній, або хтось, можливо, має якісь інтереси і тоді я сподіваюсь, що ви як журналісти проведете фахове журналістське розслідування і вийдете на істину.

«По накатаній» — ви маєте на увазі, що зберігається вплив попередньої влади? Але Порошенко сам ходить на допити, йому, мабуть, не до Садового.

Я не хочу занурюватись в цю глибину, я маю чим займатися. Те, що сьогодні робить Зеленський в плані інвестицій, форумів — молодець. Те, що Гончарук зустрічається з інвесторами, за відгуками — вони приємно вражені. Тому вони всі і президент, і прем'єр зацікавлені, щоб цей індустріальний парк був збудований і з’явилися робочі місця. Мені також було вчора приємно побачити, що Рябошапка витребовує цю справу, щоб глибше познайомитись. Можливо, він сам усе побачить. Генеральний прокурор це може припинити достатньо швидко. 

Тобто ви розглядаєте можливість, що генеральний прокурор забере цю справу щоб її закрити?

Я би хотів, щоб була максимальна публічність і на цьому кейсі дали в одне місце всім, хто створює проблеми для бізнесу і хто унеможливлює створення робочих місць. Я переконаний, що ми переможемо, але кінцевою перемогою для мене буде відкриття цього індустріального парку — ось це моя мета.

Зазвичай, якщо проти політика порушується кримінальна справа і це називається політичним переслідуванням, то переслідують критиків. Ми навіть сьогодні бачимо, що владу ви не критикуєте. Знову ж таки не зрозуміло, а чому ви не критикуєте владу? Ви погоджуєтесь з усіма кроками того ж Зеленського, Гончарука, якщо йдеться про відкриття ринку землі, про гральний бізнес і таке інше?

У мене щодо кожного питання є своя думка. Щодо ринку землі, його немає в Кореї і на Кубі, здається. Всі цивілізовані країни мають ринок землі, але моя позиція: власниками землі мають бути громадяни України і це мають бути громадяни, які працюють на землі. Є приклад Литви, де під 3% річних на 15 років давали позику громадянам країни, аби викупити землю. І до речі, той самий Мілованов озвучив, що у них також є наміри створити таку можливість в Україні. Я вважаю, така формула є правильною.

А на чиєму ви боці у свіжому конфлікті між вашою землячкою Софією Фединою і Марусею Звіробій з одного боку і президентом Зеленським, якому вони ніби-то погрожували? Ми вже бачимо, що ДБР анонсує зняття депутатської недоторканності, обшуки у Марусі Звіробій. 

Я проти того, щоб огульно, використовуючи гострі слова, критикувати президента. Навіть цей кейс з індустріальним парком повинен дати всім привід задуматись, що рівень ВВП в Україні в 7 разів нижчий ніж в Чехії, Польщі. 

Нещодавно я мав розмову з мером Вроцлава — у нього живе більше 100 тисяч українців, при населенні 600 тисяч. Він благає допомогти відкрити українське консульство. Це навіть вже не еміграція, а евакуація і якщо в Зеленського не вийде — це катастрофа для нас всіх. 

А витрачати час на огульну критику — радувати окупанта, що всередині нищимо один одного і розвалюємо країну... Ця лодка вийшла у відкритий океан і ми всі повинні працювати разом, а не бити один одного

Андрій Садовий у студії hromadske, 28 листопада 2019 року
Фото:

hromadske

Про вибори мера Львова

Існує ще одна версія всіх цих подій, ніби-то Садовий почав виборчу кампанію. Наступного року місцеві вибори, у нас люди люблять усіх, кого переслідують, схильні жаліти, зростають рейтинги. 

Може хтось хоче побути на моєму місці, посидіти цілий день в суді, походити на допити? Чи може хоче посидіти на місці Коровайника — керівника управління, до якого додому вриваються силовики з обшуками? Я б нікому цього не радив. 

Стосовно виборів, я маю цілком великий досвід — я 14 років працюю міським головою. Будуть наступні вибори — будем вирішувати. Виключно громада міста Львова буде вирішувати хто стане наступним міським головою. 

Ви хочете стати ще раз міським головою Львова?

Я хочу бути корисним для Львова і України. Я мав різний досвід: я був 7 років лідером партії «Самопоміч», я дуже гордий що каденція «Самопомочі» в Раді була однією з найяскравіших.

Не скажіть. Наприкінці ми вже бачили, що не всі ваші депутати під вашим прапором. Переходили і до Смешка, мажоритарники йшли від «Голосу», критикували вас як лідера партії.

У мене в житті простий принцип «все, що проблемне і складне — винуватий Садовий, все що успіх — це люди зробили самі». І мені з цим дуже легко жити. 

Мені вже 51 рік і свій час активного життя — це років 25, я хочу використовувати продуктивно. Наступний рік у Львові — рік культури: запросили Єжи Онуха, який очолював колись у Києві Центр сучасного мистецтва, хочемо мати багато івентів, багато реалізувати інфраструктурних проєктів — мене від цього пре, мені це подобається. 

Балотуватись на наступних виборах будете?

Я прийняв для себе рішення говорити про вибори лише тоді, коли вони стартують. От буде оголошений старт виборчої кампанії у Львові чи в місцевому самоврядуванні — тоді ви й почуєте моє кінцеве слово, бо будь-які мої слова сьогодні можуть зашкодити громаді міста. Я керівник, піді мною працює дуже багато людей, і вони орієнтуються та прогнозують своє майбутнє за рік, два, три.

В жовтні ви перестали бути лідером «Самопомочі». Це якось пов'язано з виборами наступного року?

Неможливо одночасно сидіти в кріслі мера і бути лідером партії. 

7 років було можливо.

Це була ситуація, коли я взяв людей з різних середовищ, які не мали досвіду. Сьогодні Оксана Сироїд, Олег Березюк, Лаврик, інші мої колеги настільки круті, що я впевнений «Самопоміч» матиме дуже якісне майбутнє. 

Я маю велику довіру до Оксани Сироїд — вона міцно взяла цей штурвал і веде корабель «Самопомочі» вперед до перемоги. Тому я спокійний. Я засновник партії «Самопоміч», і тому я завжди даю дорогу молодим, які мудріші від мене, талановитіші. 

А ви ставите якісь завдання для партії? Минулі парламентські все ж не були успішними для «Самопомочі».

Ми потрапили під цунамі, змело всіх. 

Є різниця між змело на друге і змело на восьме місце.

Згадайте 2014 рік, «Самопоміч» нікого не брала, хто б раніше був депутатом, міністром. Нові обличчя, нові люди. Ці п’ять років у парламенті для Порошенка найбільшою проблемою був не Путін, а «Самопоміч». Він боявся, що ми можемо підломити олігархічний устрій і ми потрапили під роздачу. Так, результат парламентських виборів був не хорошим, ми очікували зовсім іншого, але нічого. Сьогодні з новими силами йде перегрупування, і я вірю в майбутнє «Самопомочі», тому що це класні люди. «Самопоміч» була сто років тому і буде ще 100-200.

Ви не пошкодували після виборів, що знялись на користь Гриценка?

Я для себе ще раніше вирішив, що за місяць до виборів я зрозумію ситуацію який є рейтинг, які є шанси. Я прекрасно розумів, що виграти вибори президента неможливо, що Зеленський перемагає. Хотілось, аби якомога більший результат мав демократичний кандидат.

Але появи цього демократичного кандидата всі чекали на початку кампанії. Трошки перетягнули з цим рішенням.

Після оголошення моєї підтримки Гриценка, його рейтинг через два дні зріс до 11%. Можливо, все йшло не так, як він хотів, бо треба було бути у формі зранку до вечора щодня. Але я показав приклад Україні — я запхав свої амбіції в одне місце, тому що Україні потрібно об'єднання. 

Подивіться на поляків, чехів. В них є влада, опозиція, але є речі, які не можуть бути дискусійними: Європейський союз, НАТО, залучення інвестицій, а у нас роздирають зліва-справа. Тому я хочу собою показувати приклад.

Андрій Садовий у студії hromadske, 28 листопада 2019 року
Фото:

hromadske

Про будівництво сміттєпереробного заводу

Ви казали, що насамперед хочете бути не міським головою, а бути корисним. Все ж ви не дуже стали корисним у найбільшій проблемі — будівництві сміттєпереробного заводу. Не буде прикро, якщо вас не переоберуть, що так і не вирішилась ця проблема?

По-перше, завод ми починаємо будувати...

Скільки років він починає будуватися?

Так в Україні немає ще ні одного заводу. Як ви уявляєте будівництво заводу, коли влада ставить перепони? Це зараз приїхав президент, дав команду силовикам, почали розслідувати сміттєву блокаду. Я сам в шоці, коли я бачу команди по всіх областях, по всіх містах, по всіх 5 тисячах полігонів блокувати Львів, створювати проблеми, медійні висвітлення під різними кутами — це все зараз вилазить наверх.

Я взагалі дивуюсь як ми вижили. Місто, яке продукує відходи, воно має їх всі захоронити.

Є амбіція збудувати номер 1 завод в Україні з глибинної переробки відходів та зробити дуже якісну культивацію на чинному полігоні. Культивація вже почалася, вона вже ведеться там кардинально змінюється ситуація, по заводу тривають тендерні процедури, наші партнери — Європейський Банк реконструкції та розвитку. Буде визначена компанія яка будуватиме — це одна з дуже крутих компаній, яка збудувала багато заводів в Європі.

Тобто вам уже не ставлять палки в колеса, вже можна будувати? А без цих палок скільки часу ще потрібно, вистачить однієї каденції?

Завод будується за два роки від старту будівництва. Наразі є повне сприяння всіх міністерств, облдержадміністрації, просто кардинально змінилась ситуація.

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile