Головні фотоісторії Громадського у 2017: прощання з Гузаром, великий обмін і репортаж з окупованих регіонів Грузії
Громадське зібрало 10 найважливіших фотоісторій 2017 року. Тут ви побачите життя переселенців із Донбасу у покинутих селах Чорнобильської зони, обличчя сирійської війни, а також мешканців Грузії, родини яких уже довгий час розділяє колючий дріт. Найяскравіші миті через об'єктиви фотокореспондентів Громадського — у підбірці.
Волонтерка, яка після шести років конфлікту має зупинитися, щоб віднайти сили, аби допомагати іншим. Учитель, котрий збирає гроші на те, щоб садити дерева в розбомбленому місті, аби було куди повертатися після війни. Юнак-фотограф, що звільнився з полону та хоче рятувати молодь від радикалізації. Дівчинка, яка перенесла 9 операцій, і змушена залишити школу, бо однокласники сміються зі шрамів.
Фото: Олександр Назаров/Громадське
Крізь пекло і назад: історія кохання у прифронтовому інтернаті
Психоневрологічний інтернат, розташований на лінії фронту в Попасній Луганської області, пережив багато.
Його обстрілювали, відтак навіть довелося вивезти хворих. Він змінив трьох директорів, двоє з яких устигли накивати п'ятами в «ЛНР». А мешканців розлучали більш ніж на рік.
Тут є свій «Чак Норріс», спортсмени, свята, а персонал уже забув обстріли, тепер пам'ять про них зберігає лише потрощений паркан і гаражі...
Нині інтернат намагається повернутися до довоєнних реалій: мешканці грають у своїх кімнатах у карти і нарди. Дехто допомагає відремонтувати пошкоджені обстрілами корпуси, а дехто навіть одружується.
Фото: Анастасія Власова/Громадське
Як у Києві 9 травня відзначили сутичками
У Києві 9 травня відбулися заходи з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Пам'ять загиблих у 1939-1945 роках вшанували на державному рівні, крім того, деякі громадські організації зібрали власні марші та акції в українській столиці, подібні до тих, що кожного року проводяться в Росії, чим викликали обурення у активістів націоналістичних рухів.
Не обійшлося без словесних перепалок та фізичних протистоянь.
Фото: jovan/Громадське
Вирок суду у справі «Торнадо»: як це було
7 квітня 2017-го Оболонський райсуд Києва виніс вирок колишнім бійцям спецроти «Торнадо».
Оголошення вироку обвинуваченим було відкритим, за винятком статей, які стосуються насильства сексуального характеру. Сама справа нараховує 86 томів, тому розгляд тривав до пізнього вечора.
Територія суду була повністю очеплена, а на вході встановлені рамки металодетекторів. До будівлі суду також прибули близько двох десятків автобусів поліції, кілька сотень поліцейських та бійців Нацгвардіі, спецпідрозділ МВС, вибухотехніки, кінологи й пожежники.
Фото: jovan / Громадське
Київські рейви відвідує не менше людей, ніж концерти поп-зірок. Техно знову наймодніша музика, а українську столицю називають новим Берліном — одним із центрів андеграундного клубного руху.
Фото: Анастасія Власова/Громадське
Заморожене повернення: спецрепортаж Абхазія-Грузія
У 2017 році виповнилося 25 років з початку грузино-абхазької війни 1992-1993 років. Майже чверть століття цей конфлікт заморожений. Але чи справді там нічого не змінюється, як здається людям, які живуть у цій реальності? Громадське провело чотири дні на лінії розмежування між Абхазією та іншою частиною Грузії, аби самостійно дослідити, що відбувається в «замороженій зоні».
Фото: Анна Цигима/Громаське
Життя крізь колючий дріт: лінія розмежування з Південною Осетією
Уздовж лінії розмежування між невизнаною Південною Осетією та рештою Грузії тисячі складних людських історій: з контрольованої урядом частини Грузії на неконтрольовану південноосетинську не пускають ні до родичів, ні на могили батьків. Контроль за лінією розмежування після війни 2008-го перейняло на себе прикордонне управління ФСБ Росії. Воно-то й встановило такі жорсткі правила – фактично обірвало людські контакти між грузинами та осетинами.
Фото: Анна Цигима/Громаське
У Києві поховали Блаженнішого Любомира Гузара
У Патріаршому соборі Воскресіння Христового на лівому березі у Києві впродовж двох днів, 4 та 5 червня 2017-го року, всі охочі могли попрощатися з колишнім главою Української греко-католицької церкви Любомиром Гузаром. Двері собору були відчинені цілодобово, а біля домовини весь час відбувались молитовні читання.
Фото: jovan/Громадське
Від Донбасу до Чорнобиля: як переселенці зі сходу відновлюють села навколо зони ураження ЧАЕС
Після вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році багато міст і сіл, розташованих поруч з епіцентром катастрофи, знелюдніли. Після низки указів про добровільне чи обов'язкове відселення територія навколо ЧАЕС перетворилася на зони посиленого радіоекологічного контролю.
За тридцять років після аварії частина сіл почала відновлюватися. За рахунок іншої катастрофи — війни на Донбасі. Новими мешканцями стають переселенці зі східної частини України.
Фото: Анастасія Власова/Громадське
Повернення додому: як зустрічали звільнених з полону українців в аеропорту Бориспіль
На Донбасі відбувся перший за останні два роки великий обмін заручників. На підконтрольну Україні територію повернулися 73 заручники, натомість українські перемовники передали самоназваним «ДНР» та «ЛНР» 233 людини, хоча спочатку домовлялися про обмін у форматі 74 на 306.
Звільнених українців відправили вертольотами до Харкова, звідти літаком вночі вони прилетіли до Києва, де на військовому аеродромі в Борисполі їх зустріли рідні й близькі.
Фото: Анастасія Власова/Громадське
- Поділитися: