СПОРТ

Спортсменів неможливо втримати лише добрим словом — колишня тренерка олімпійської чемпіонки Савченко

12 березня, 2018 18:48
СПОРТ/Спортсменів неможливо втримати лише добрим словом — колишня тренерка олімпійської чемпіонки Савченко
Зберегти
Вигляд
lead
«Я сказала Бруно, що сьогодні ми напишемо історію. І потім все сталося так, як я собі й уявляла». Аж на п'ятій за свою кар’єру зимовій Олімпіаді німкеня українського походження Альона Савченко здобула першу золоту нагороду. 34-річна фігуристка виступила у Пхьончхані в парі з Бруно Массо.

Переможці отримали за довільну програму від суддів 159.31 бали і загальну суму у 235.90, установивши світовий рекорд у довільній програмі.

Громадське розповідає драматичну історію життя й перемоги німецької чемпіонки родом з України.

Уродженка Обухова Альона Савченко щодня їхала 45 кілометрів, щоб потрапити в Київ на тренування до Галини Кухар. Наш дзвінок застав тренерку з фігурного катання за кордоном. 

«Я сприйняла цю перемогу так, ніби це наша країна перемогла, — відчувається, що вона радіє. — Але навряд чи можна привласнити цю перемогу саме Україні. Хіба що частково. На жаль, Україна для таких спортсменів, як Альона, нічого не зробила. А ковдру хочемо перетягнути на себе.

Казати, що це наша перемога, неетично. Умови для олімпійського золота їй створила Німеччина. Те, що Альона — уродженка України, це чудово. Що її сім’я боролася, щоб вона стала олімпійською чемпіонкою, теж добре. Але цього не робили українські функціонери».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 10 фактів про Олімпіаду в Південній Кореї

Золоті медалісти німецькі фігуристи Альона Савченко та Бруно Массо під час переможного виступу на Зимовій олімпіаді в Пхьончхані, 15 лютого 2018 року Фото: EPA-EFE/HOW HWEE YOUNG

Альона Савченко залишила Україну у 2003 році. До цього часу під прапором України встигла стати чемпіонкою світу серед юніорів у парі зі Станіславом Морозовим.

«Я почала працювати з Альоною, коли їй було сім. Скажу чесно, я одразу зрозуміла, що вона відрізняється від інших спортсменів, які в мене каталися. Вона була дуже спортивна, цілеспрямована та дуже вперта.

Потім у мене з'явилася пара. Альона продовжувала бути одиночницею. Перед Зимовою Олімпіадою в Нагано в 1998-му Станіславу Морозову потрібна була нова партнерка. Альона на той час підросла, їй було вже 13 років», — згадує Галина Кухар.  

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Олімпіада-2018: українська збірна у цифрах та фактах

Пара Савченко-Морозов на зимових Олімпійських іграх під українським прапором виступила лише одного разу — у 2002 році в Солт-Лейк-Сіті. Там дует посів 15 місце. Після Ігор пара розпалася. Станіслав отримав травму коліна, а Альона розпочала пошуки нового партнера.

«У той час мене не було в Україні. — розповідає тренерка. — Коли приїхала, дізналася, що Альона має вже нового тренера. Вона мені подзвонила і запитала, мовляв, я вам потрібна? Я відповіла, що в неї вже нове життя. У кожного своя правда.

Я в цій історії звинувачую не Альону, а тренера, який за моєю спиною ще за півроку до її переходу почав домовлятися про це. Хто цей тренер — не скажу, бо почнеться величезний скандал».

Та Альоні все одно потрібен був новий партнер. Україна на той час потужного фігуриста не мала. Це означало, що партнера потрібно було привозити з-за кордону. А отже й забезпечувати його грошима, житлом та харчуванням. А фінансувати це ніхто не хотів, розповідає Галина Кухар, хоча пару Альоні все одно шукали:

«Знайшли хлопчика із Санкт-Петербурга. Якого нічим не забезпечили. Хлопчина «потусувався» в Україні місяць за свої гроші й повернувся додому. Ось тоді Альоні довелося шукати щастя на чужині».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як виховувати майбутню чемпіонку з фігурного катання

Золоті медалісти німецькі фігуристи Альона Савченко та Бруно Массо під час переможного виступу на Зимовій олімпіаді в Пхьончхані, 15 лютого 2018 року Фото: EPA-EFE/FRANCK ROBICHON

Німецька історія Альони Савченко розпочалася зі звернення до журналіста, який писав про фігурне катання, Артура Вернера. Той порекомендував  її тренерові Інго Штойєру. На той час німці не мали сильних пар, розповідає Громадському журналістка Тетяна Ніколаєнко, яка з дитинства цікавиться темою фігурного катання:   

«Знайшли молодого поляка Робіна Шолкови і поставили їх в пару. Згодом спливла історія тренера пари. Штойєр, як виявилося, свого часу співпрацював зі Штазі.

Поза тим, Альона в цей же період відвідала захід, де були присутні німецькі топ-політики. Вона ще не надто добре знала німецьку. На запитання журналістів про відчуття Альони в такому високому середовищі, спортсменка відповіла, що їй байдуже, не зрозумівши як слід запитання».

Відтак до пари дуже довго було негативне ставлення. Свого тренера вони не залишили, але натомість лишилися без фінансування німецьким урядом.

Перед зимовими Олімпійськими Іграми-2006 у Турині Альона Савченко здобула німецьке громадянство. Пара Савченко-Шолкови самотужки збирали кошти на свої виступи. Із цим партнером Савченко стала чотириразовим чемпіоном Європи та п'ятиразовим чемпіоном світу. Після бронзи в Сочі у 2014-му пара розпалася.

Фігуристи Альона Савченко та Робін Шолкови завоювали золоту медаль на Чемпіонаті світу з фігурного катання у Японії, 27 березня 2014 року Фото: EPA/KIMIMASA MAYAMA

На той момент 30-річна спортсменка припинила співпрацю і з тренером Штойєром та знайшла нового партнера — француза Бруно Массо. Інтернаціональна пара розпочала підготовку до Ігор у Південній Кореї.

Історія Альони Савченко не поодинокий випадок для українського фігурного катання. Приміром, на зимових Олімпійських Іграх-2014 у Сочі дворазовою олімпійською чемпіонкою стала Тетяна Волосожар, теж уродженка України. Щоправда, олімпійську звитягу фігуристка здобула під російським прапором.

Галина Кухар нарікає: зі спортом в Україні нині все складно. За її словами, галузі не вистачає фінансування:

«Утримати майбутніх олімпійських чемпіонів лише добрим словом ми, на жаль, не можемо. Життя в спортсмена одне. І воно дуже коротке. Отже вони, звісно, шукають, де їм краще реалізуватися. Сьогодні це зробити в країні неможливо».

Пов`язані новини