Гурт LVNA: «Згадуємо літо і пишемо музику про нього»

Watch on YouTube

На шляху до нинішнього електронного звучання учасники гурту LVNA пройшли через дезкор і «Ласковый май». Про це Михайло Гоголь і Артем Димченко розповіли в інтерв’ю, а на Stage 13 зіграли два треки — «Bridges» та «In Raptures».

Чому ви обрали саме електронну музику? 

Артем: Тобто, чому ми не валимо панкуху?

Десь так.

Артем: Ми через це пройшли, без цього ніяк не могло обійтись. Міша грав постхардкор, а я не в такому хардкорі грав, але також любив, щоб гітара шипіла. Теж грав у декількох гуртах, там була рок-музика, більше схожа на альтернативну, вона була україномовна і зі співами. Все це було. Зараз ми перейшли на це, тому що напробувалися вже всякого. В такому форматі нам подобається те, що зараз робимо і не хочеться упускати можливості доносити таку музику.

Міх: Можна сказати, що ми виросли і саме життя стало більш бурхливим. Тому коли ми сідаємо робити музику, то навпаки хочеться заспокоїтися, розслабитися і поділитися цим з іншими.

Гурт LVNA на Stage 13. hromadske.ua

На якій музиці ви росли?

Артем: На дуже різній. З самого початку слухали рок-музику.

Міх: Я слухав постхаркдор, дезкор.

Артем: А я все попсовіше: всяких там System of a Down, Korn, багато чого було.

А коли з'явилися ці звуки 80-х, щось з синтпопу — звідки це взялось?

Артем: Так сталося, що Міх записав мінус у стилі 80-х, ми до того з ним пробували грати.

Міх: Я просто випадково почув Pompeya і написав такий собі тречок.

Артем: Він звучав у стилі 80-х, він мені скинув його і сказав: «Зроби вокал на нього». Я зробив, заспівав і ми дуже-дуже довго ставились до цього як до чогось жартівливого, тому що паралельно були інші проекти. Але поступово всі інші наші гурти почали відпадати, цікавість у них почала зникати, а тут — не пропала. Тим більше, нам з Міхом дуже класно працюється разом. Ми як зліпилися, так і не розліпились. Пробували грати по-різному: спочатку було зовсім у стилі 80-х, трошки схоже на «Ласковый май» навіть, англомовно було, російською мовою щось робили, тоді знову в англомовну пішли, пробували бути більш серйозними 80-ми, і більш серйозними не-80-ми. А тоді врешті вирішили спробувати зовсім без живого співу, а з glitched-out вокалом, і створювати просто атмосферні треки.

«Рухаємося до того, щоб зробити живий виступ електронного гурту якомога цікавішим», — LVNA. hromadske.ua 

А як ви взагалі познайомилися?

Міх: В університеті, в Києво-Могилянській академії. Ми вчилися на програмістів, майже не спілкувалися, поки я не написав той трек електронний. Так вийшло, що Артем майже єдина людина з тих, кого я знав, міг запросити заспівати і чий вокал мені подобався. Тому я й запропонував йому. Можна сказати, що ми випадково почали працювати разом. І до цього звуку йшли кілька років і через кілька проектів. Але учасники гуртів приходили і йшли, а ми залишилися. У нас найкраще і найточніше збігається музичний світогляд, підходи до роботи, до музики, до всього.

А ви не плануєте повертати живий вокал?

Артем: Поки що ні, хоча якщо з'являться якісь класні наробки, пісні, то можна буде повернути. Але поки подобається те, що зараз відбувається.

Гурт LVNA на Stage 13. hromadske.ua

З приводу інструментів, що ще плануєте додати?

Артем: У нас серйозні плани, щоб розширити електронний звук живими інструментами, які б додали певної динаміки. Електронні біти та синти нікуди не дінуться, але можна буде додавати перкусію чи живі барабани. Ми рухаємося до того, щоб зробити живий виступ електронного гурту якомога цікавішим. Хоч ми наче й не претендуємо на відрив башки.

Міх: Ми б хотіли зробити електронну музику живою. Не тільки барабани, а наприклад, оркестрові інструменти, якщо це буде доцільно.

У вас дуже літня тематика, що ви робите в інші пори року?

Артем: Ми згадуємо літо і пишемо музику про нього.