Гурт Reve ta Stohne: мандри та горловий спів

Watch on YouTube

Вони експериментують з горловим співом, називають свій стиль «weedmack music», мандрують і записують дебютний альбом. Учасники Reve ta Stohne виступили в проекті Stage 13 та розповіли про шлях гурту від станції метро Тараса Шевченка до Парижа.

Як ви почали ревти й стогнати?

Євген Слов’янов: Я просто навчився чогось незвичайного і почав співати.

А як ти вчився?

Євген: Пробував сам. Уже в принципі виходило, а потім дошліфував якимись вправами.

Макс Остяк: А я на фестивалі Черемош-фест два роки тому. Там чайна була, яку зробив наш дружбан Олег Стахів. Ми розмалювали її, сіном закидали і почали там джемити. Якось просто доджемились до такого. І я такий: «Вау, як я вмію». Але ще до того в нас був гурт.

Що ви тоді грали?

Макс: Ми просто джемили разом.

Євген: Знайомі ми з Максом давно. І просто тусувалися. Я займався музлом, грав у гурті, що досі є. Але мені не вистачало цього, бо я там тільки граю на гітарі й слова пишу. Мені хотілося щось ще своє. І ми з Максом почали джемити. Але назва Reve ta Stohne концептуально з’явилася на метро Тараса Шевченка. Ми тоді собі це уявляли, як перформанс: я вилажу з грязюки в трусах, а він там реве в порваному одязі. Ну, шось таке — авангардно-абсурдно-трилерно-рок-н-рольне. І насправді не знали, що з цього вийде. А вже потім все стало більш музичним.

Макс: І ось коли з’явився горловий спів, то музика набула трохи відтінку етно.

Євген: А щодо решти хлопців, то з Кудимцем (Максим Кудимець — барабанщик, перкусіоніст — ред.) я раніше лабав.

Максим Кудимець: Ми ще працювали разом, а потім Женя запросив разом пограти в одному гурті. А потім запросив і в інший гурт, де я пересів з барабанної установки на перкусію. Потім підтягнули Євгена Котенка. Разом ми граємо вже десь півтора року.

Гурт Reve ta Stohne на Stage 13. hromadske.ua

Мене цікавить історія документального фільму «Reve ta Stohne on Tour». Як він взагалі з’явився?

Євген: Надю Парфан (режисерку фільму «Reve ta Stohne on Tour» — ред.) я знав ще з Гогольфесту. Якийсь її фільм я відбирав до кінопрограми, але особисто з нею не спілкувався. На Docudays 2015-го року ми з нею сиділи в кафе в Будинку кіно і я їй сказав, що їду в Польщу на заробітки. І ще розповів, що Макса Остяка беру, з яким граємо в гурті, бо хочемо там заграти й заробити на запис. А вона каже: «О, а мені треба зробити кіно для диплому в школі Вайди. Дуже цікава історія, спробую знімати». Вона спершу сама знімала, а потім оператора знайшла.

Тизер документального фільму «Reve ta Stohne on Tour»

А що вас взагалі погнало в Польщу?

Євген: Ми думали, що поїдемо на три місяці, заробимо там і запишемо нормально так пісень — хоча б п’ять. Потім все перегралось, ми поїхали на півтора місяці. Працювали там і дали чотири концерти: два організовані й два спонтанні. Грали в клубі NielubięPoniedziałków, там і Zapaska виступала. Вони всіх приймають, кажуть: «Ми вам нічого не платимо, тільки надаємо апаратуру, але можна зібрати в magic hat гроші». І все: грайте, що хочете, скільки хочете.

Макс Остяк з гурту Reve ta Stohne. hromadske.ua

Ви недавно виступали у Франції. Як почався ваш туровий маршрут?

Євген: Ну, от в Польщі ми заграли. Там залишилися зв’язки. Потім ми поїхали в Голландію просити біженства. Там видають хороші гроші в кінці, якщо дають негативну відповідь щодо проживання. І це набагато більша сума, аніж ми б у Польщі заробили.

Макс: Так Нідерланди підтримують українську музику по-своєму, самі того не знаючи.

Вокаліст і гітарист гурту Reve ta Stohne Євген Слов'янов. hromadske.ua

Євген: І грошима, і духовно. А потім у Наді (Парфан — ред.) були знайомі дівчата у франко-українській організації й вона їм скинула наші пісні. З нами зв’язались і сказали: «Ми вам не можемо оплатити поїздку, але от будуть дні української культури. І там перформанси, кіно і музика». І ми поїхали за свої гроші. У Краків по дорозі заїхали, лабанули там ще. І потім Карпа (Ірена Карпа очолює Український культурно-інформаційний центр при посольстві України у Франції — ред.) нас почула і сказала, що в червні буде подія «Береги Європи», приурочена до Євро-2016. Концерти мали бути в павільйоні, але Сена залила і Париж, і той павільйон, тож нас перенесли в Український культурний центр і ми там виступили.

Хотіла ще розпитати про візуальний стиль — хто вам його робив?

Макс: Одне лого нам зробив дизайнер Олексій Зайцев, а інше — Олександр Космач.

Логотип гурту Reve ta Stohne. Дизайнер Олексій Зайцев

Ви якось уже візуалізували свої пісні?

Макс: Кліпів у нас поки що немає. Але є відеоарт, який зробив Олександр Панов на пісню «Urlanda». Там такий сюрчик психоделічний. І зараз він ще на пісню «Сонце» малює.