Силовики вантажать уламки розбитого літака Ан-26. Їх відвезуть на експертизу, 26 вересня 2020 року.
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

«Одна мрія — бути льотчиками», — розповідають курсанти Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба про загиблих у катастрофі Ан-26 курсантів. З 27 військових, які були на борту літака ввечері 25 вересня, вижив лише один. Очільник Харківської ОДА заявив, що відповідальний за посадку літака відповів пілоту лише через хвилину після запиту. Хвилину, що могла стати фатальною.

«На «Хвилинці»

«Вам краще вийти на Хвилинці», — підказують пасажири маршруту Харків-Чугуїв, наголошуючи, що далі автобус піде в об’їзд. Це зупинка за кілька кілометрів від місця катастрофи Ан-26. Далі — пішки. 

Місце трагедії зовсім при дорозі. Оточене силовиками. Біля зруйнованого літака працюють криміналісти, судово-медичні експерти: розбирають уламки, відправляють їх на експертизи, які мають допомогти зрозуміти, що трапилося.

Силовики на місці розбитого військового літака Ан-26 під Чугуєвом, 26 вересня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

Також тут психологи та представники «Червоного хреста» — на місце аварії приїжджають рідні загиблих хлопців, і їм потрібна кваліфікована підтримка. «Ми надаємо допомогу родичам. Це важкий для них час», — каже Костянтин Башкіров, очільник харківської обласної організації «Червоний хрест».  

Поруч створили місце жалоби. «Ми почули про цю трагедію і вирішили приїхати, тому що шкода хлопців. Молоді», — розповідає Дмитро, він приїхав із дружиною. Разом поклали квіти. Усі пошукові роботи на місці були завершені 26 вересня.

Мовчазні свідки

Неподалік місця трагедії — військове містечко. Там добре знають Євгена Іванова, 42-річного бортрадиста літака Ан-26, та прапорщика Олега Козаченка. «Женя грав у хокей. Цим все сказано. Боягузи у хокей не грають», — каже нам товариш загиблих по службі Андрій Вишняк. 

Тут, у містечку, ми зустрічаємо багатьох військових. Є й ті, хто був свідками падіння та допомагав гасити пожежу вночі 25 вересня. Утім говорити їм не можна. Кажуть: усі коментарі — до керівництва. «Є для цього спеціально навчені люди — говорити. А нам от заборонили», — каже один з наших співрозмовників.

Версія ж керівництва — все відбувалося за планом: за штурвалом літака був льотчик-інструктор, а курсанти спостерігали для отримання навичок керування. «Літак виконував тренувальні польоти. Попередній аналіз свідчить про те, що літак зачепився крилом за землю», — сказав під час брифінгу на місці трагедії міністр оборони Андрій Таран.

 Сам літак Ан-26 був виготовлений понад 40 років тому, напередодні йому продовжили термін експлуатації на два роки. «Він міг би літати без поновленого ресурсу ще три роки», — запевняв Таран, наголошуючи на справності літака.

Але інша думка у матері одного з загиблих пілотів. «Він не скаржився, але казав, що машина несправна, двигуни відмовляли неодноразово. Він про це знав. Хотів служити в Україні, він був в усьому найкращий», — розповіла вона на місці трагедії.

Родичів загиблих розмістили у готелі Міноборони «Зірка», що на території авіаційного університету Кожедуба. Там вони під опікою військових, які просять журналістів не турбувати сім'ї.

Розбитий військовий літак Ан-26 на місці катастрофи під Чугуєвом на Харківщині, 26 вересня 2020 року
Фото:

Вікторія Рощина/hromadske

«Мріяли літати»

Окрім сімох офіцерів та прапорщиків, на борту Ан-26 було двадцятеро курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Ще одного — Олександра Харченка — до навчань не допустили.

Про те, що хлопці мріяли літати й стати офіцерами, згадують їхні знайомі курсанти університету: «Дмитро Андрющенко був товариським, ніколи не залишить у біді, допоможе, підкаже. Дуже розумний був хлопець, з будь-якого питання можна було до нього звертатися, — розповідає Дмитро Воронов. — Одна мрія — хотіли бути льотчиками, адже льотний факультет. Але так сталося. Шкода хлопців дуже».

Одразу на місці загинуло 25 військових, двох уцілілих хлопців вночі госпіталізували до Харкова. Стан львів’янина Віталія Вільхового виявився занадто важким, і той помер у лікарні. Харків'янин В’ячеслав Золочевський став єдиним, хто вижив у трагедії. Наразі він у військовому госпіталі, його відвідав голова держави Володимир Зеленський та очільник Харківської ОДА Олексій Кучер. «Сказав, що все відбувалось, як у комп’ютерній грі, що він, коли отямився, побачив, як горить його товариш, і він допомагав гасити полум’я на цьому хлопцеві, який перебував у лікарні, і, на жаль, помер», — сказав Кучер. 

Хвилина 

Слідство у цій справі проводитиме Державне бюро розслідувань. Воно кваліфікувало крах літака за статтею 416 Кримінального кодексу — порушення правил польотів та підготовки до них, що спричинило катастрофу та тяжкі наслідки. На ранок після трагедії у відомстві назвали чотири версії: технічна несправність літака, недбальство з боку екіпажу, недбальство відповідальних за керування польотами та неналежне технічне обслуговування літака.

Але вже ввечері 26 вересня очільник Харківської ОДА Олексій Кучер приходить до журналістів з важливою деталлю. Каже: відповідальний за посадку літака відповів пілоту лише через хвилину після запиту, а до цього посадив інший борт. «З моменту, коли пілот запросив посадку, людина, яка відповідає за цю посадку, відповіла лише через хвилину. Нібито це відбулось через те, що посадили інший борт. Але ще раніше було відомо, що один з моторів вже не працював. Тому тут треба з'ясувати, яким чином віддавався пріоритет борту, який пропустили. А через хвилину вже наші хлопці, на жаль, зазнали краху», — каже Кучер.

Він не розуміє, чому військові не коментують цей факт і наголошує, що правоохоронці мають розібратися, За його словами, наразі це одна з ключових версій і акценти слідства мають відповідно зміститися: «Такі помилки не мають прощатися. Викрутитися нікому не вдасться. Якщо є винуваті особи, які ухвалили таке рішення, нам необхідно цю версію відпрацювати». На запитання журналістів, наскільки важливою була ця хвилина, очільник ОДА відповів категорично: «Звісно, це має значення! Хвилина». 

Але крапку в усіх версіях зможуть поставити після експертиз уламків літака і тіл загиблих. Вони триватимуть кілька тижнів. Також причини прояснить розшифрування чорних скриньок. Лише після цього зможуть поховати військових.

При Уряді створена комісія з розслідування, яка має прозвітувати до 25 жовтня. Рідні загиблих отримають від держави 1,5 мільйона гривень компенсації. 

У Харкові ж до Університету повітряних сил люди продовжують нести квіти: «Ми, харків’яни, вважаємо своїм обов'язком ушанувати пам’ять тих, хто хотів нас захищати, але не встиг».

Поділитись: