Курсанти, які потрапили в авіакатастрофу на Харківщині 25 вересня
Фото:

Антон Геращенко / Facebook

Увечері 25 вересня біля міста Чугуєва на Харківщині сталася авіакатастрофа. У літаку Ан-26 перебували 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та семеро офіцерів. Ще одного студента не допустили до польоту. Двоє курсантів врятувалися після падіння літака, щоправда, пізніше один із них помер. Ми зібрали все, що відомо про тих, хто перебував на борту літака. 

Богдан Кишеня 

Майор, 10.02.1990 р. н. Пілот, який був за штурвалом літака. Він — командир авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї 203-ї навчальної авіаційної бригади. Народився 1990 року, мешкав у Чугуєві. У Кишені залишився малолітній син.

Як повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, Богдан Кишеня був досвідченим льотчиком, «знав цей аеродром, як свої п’ять пальців, і міг сідати на нього, напевно, наосліп».

Роман Корчовський

Старший сержант, 15.05.1999 р.н. Родом із Крижополя Вінницької області.

Як пише в інстаграмі курсант Сергій Вороненко, який, імовірно, навчався з Романом, хлопець був командиром 151 групи. 

«Два роки нога в ногу, військова рутина залишила сліди в пам’яті й у стосунках одне з одним… Ми з вами пройшли немало, і ця подія — найжахливіше, що могло статися. Як кожен прагнув до того, що його зрештою й погубило. Як же це прикро й несправедливо. Нехай різне бувало в нас, але в пам’яті залишиться лише ваша усмішка на обличчі, тільки те, що вас любили й поважали, з декого брали приклад, з кимось веселилися від ранку до ночі…»

У своєму профілі в інстаграмі Роман публікував багато фото з літаками, зі своїми товаришами по навчанню та з дівчиною. У червні 2018-го хлопець здійснив перший самостійний політ. 

У своєму пості Вороненко згадує ще двох загиблих: Вову Олабіна, курсанта 151 групи, і Женю Скоробогатька, курсанта 153 групи.

View this post on Instagram

@roma_01_korchovskiy , @v_o_v_o3000 , @zheka_skorobogatko , два года, день в день, нога в ногу, военная рутина дала свои следы в памяти и в отношении к другу другу... Очень не мало вместе с вами прошли и это событие просто самое невозможное и ужасное, что могло бы произойти. Как каждый стремился к тому, что его и погубило. Как же это обидно. Как же это несправедливо. Пускай было многое у нас, но от вас останется в памяти только ваша улыбка на лице, только то, что вас любили и уважали, с некоторых брали пример, с кем-то веселились с ночи и до утра... Слишком много достойных людей ушло в этот ужасный вечер, слишком много. Хочется просто уснуть в эту бессонную ночь, потом проснуться и поверить в то, что это всего лишь страшный сон, который никогда не повториться. Командир 151 группы Корчовский Рома, курсант 151 группы Олабин Вова, курсант 153 группы Скоробогатько Женя и все остальные курсанты и офицеры попавшие в эту страшную авиакатастрофу всем Светлая и вечная память 🙏🏻🙏🏻🙏🏻

A post shared by Serezha Voronenko 💫✨ (@serg1_one) on

Володимир Олабін

Солдат, 9.11.1999 р. н. 20-річний син депутата Миколаївської обласної ради Вадима Олабіна. У його декларації йдеться про те, що син отримував стипендію. У хлопця є ще троє братів і сестер. В інстаграмі Володимир публікував фото з літаком, сестрою та друзями. 

View this post on Instagram

Мечта-задача🛫

A post shared by Albatros Vovo (@v_o_v_o3000) on

Євген Скоробогатько

Старший солдат військової служби за контрактом, 27.11.1993 р.н.

Ашраф Мсуя

Старший лейтенант, 8.08.1991. Він був одним із пілотів. Як розповіла «24 каналу» його мати, Рима Вікторівна, навчався відмінно, закінчив академію імені Кожедуба й дуже любив свою роботу.

Син телефонував їй удень перед трагедією. Казав, що літак був несправним: двигуни відмовляли неодноразово. «Він це знав. Не скаржився, просто пояснював, що машина не зовсім у справному стані», — зазначила жінка.

Відгук товариша Олексія Коновалова, з яким вони були знайомі з курсантських часів:

Олександр Скочков 

Солдат військової служби за контрактом, 5.04.2000 р. н. Його тато, Ігор Скочков, служив штурманом авіаційної ескадрильї 25-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної бригади Збройних сил України. Батько теж загинув унаслідок авіакатастрофи: був на борту Іл-76, який 14 червня 2014 року збили бойовики над Луганськом.

У 2017 році ми робили інтерв’ю з Дмитром Мимріковим, який був командиром іншого Іл-76, що летів у 2014 році в небі над Луганськом.

Андрій Роспотнюк

Солдат, 15.08.1999 р.н. У профілі в інстаграмі публікував багато фото й відео з навчань, з літака. 

Віталій Вільховий

Солдат військової служби за контрактом, 27.06.2000 р.н. Народився в місті Соснівці Львівської області. У 2018-му закінчив Львівський ліцей імені Героїв Крут. У Харківському університеті Повітряних сил Збройних сил України навчався на другому курсі. 

Віталій був одним із двох курсантів, що вижили в катастрофі, але 26 вересня він помер у реанімації від опіків тіла.

Максим Хом'ячук

Солдат, 19.02.1999 р.н. Народився у селі Новоживотів Вінницької області.

Андрій Померанцев

Солдат військової служби за контрактом, 12.12.1994 р.н. Родом із Миколаєва. До вступу в університет навчався в Миколаївському коледжі транспортної інфраструктури.

Фото:

Andrij Pomerantsev / Facebook

Мама Андрія, Олена Померанцева, зранку 26 вересня написала пост у фейсбуці, у якому повідомила про загибель сина. У коментарях до нього люди співчувають і пишуть, що Андрій був завжди позитивною, доброю, світлою людиною.

Артем Дудла

Солдат, 6.02.1999 р.н.

Фото:

Артем Дудла / Facebook

Євгеній Іванов

Прапорщик, 20.08.1978 р.н. Він проживав у Чугуєві. За інформацією «України 24», він був старшим бортовим радистом. Євгенові було 42 роки, у нього залишилися 12-річний син, дружина, мати й сестра. 

«Женя грав у хокей. Боягузи в хокей не грають», — розповів нам про загиблого його знайомий.

Олег Широчук

Прапорщик, 10.11.1979 р.н. уродженець Любомля, мешкав у Харкові. У нього залишилась дружина та син.

Микола Микитченко

Сержант військової служби за контрактом, 22.01.1998 р.н. У баскетбольному клубі «Харківські Соколи» кажуть, що Микола був їхнім палким прихильником та стояв у витоків фанатського руху команди. Перший домашній матч команди розпочнеться з хвилини мовчання, аби вшанувати пам’ять про нього.

В'ячеслав Золочевський 

20-річний курсант, єдиний, хто вижив після трагедії. Нині він перебуває в Харківському військовому шпиталі. За словами його керівника Едуарда Хорошуна, хлопця випишуть протягом найближчих днів. Загрози його життю немає, стан стабільний. Під час авіатрощі він дістав поранення ніг, голови, забої та струс мозку.

«Сказав, що все відбувалось як у комп’ютерній грі: коли отямився, побачив, як горить його товариш, і допомагав гасити полум’я на цьому хлопцеві, який перебував у лікарні й, на жаль, сьогодні помер», — переказує очільник Харківської ОДА Олексій Кучер слова курсанта.

Він також розповів, що хлопець усього не пам’ятає, бо на певний час втратив свідомість. Коли отямився, то вибрався з-під уламків авіасудна й почав гасити товариша. Водночас інформацію про те, що він нібито вистрибнув із літака, хлопець не підтвердив. 

20-річний курсант В'ячеслав Золочевський, єдиний, хто вижив у катастрофі літака Ан-26 під Чугуєвим
Фото:

Офіс президента

На жаль, нам не вдалося знайти інформацію про всіх загиблих. Про деяких ми знаємо лише імена та дні народження. Це зокрема:

  • капітан Олексій Остапенко — 15.11.1991 р.н.,
  • капітан Дмитро Добреля — 13.11.1991 р.н.,
  • старший лейтенант Олег Козаченко — 11.07.1980 р.н.,
  • молодший сержант Дмитро Андрущенко — 8.09.2000 р.н.,
  • солдат Богдан Матвійчук — 23.04.2001 р.н.,
  • солдат Олександр Бойко — 14.12.2000 р.н.,
  • солдат Ростислав Булій — 3.08.1998 р.н.,
  • солдат Дмитро Донець — 16.07.2001 р.н.,
  • солдат Костянтин Зибюк — 15.07.2001 р.н.,
  • солдат Олександр Клевець — 23.05.2001 р.н.,
  • солдат Дмитро Студінський — 15.11.1999 р.н.,
  • солдат військової служби за контрактом Руслан Шеремет — 26.10.1997 р.н.

Якщо ви маєте інформацію про цих людей — пишіть нам.

Поділитись: