Майже законні: які скандальні забудови Києва можуть легалізувати?

Як це сталося?

Київська міська рада проголосувала програму створення і оновлення містобудівної документації в Києві. Відповідно до неї, стверджували міські депутати, мають затвердити зміни до 93 детальних планів територій. Та остаточне рішення Київради не публікували на сайті майже два тижні. А згодом у версії документу, що набуває чинності, з’явилося вже на десяток ділянок більше — 103.

Такі зміни в детальних планах можуть дати можливість чиновникам увести в експлуатацію незаконно зведені будинки або легалізувати їх ще на етапі будівництва.

Детальний план території (ДПТ) — містобудівний документ, що визначає організацію та розвиток ділянки. Там зазначають пріоритети конкретної території: необхідність реконструкції будівель, інженерних мереж, потребу в школах, дитячих майданчиках, лікарнях.

Приміром, житлову висотку можна зводити тільки на території, спеціально для цього призначеній у генеральному плані міста. Якщо ж будують на ділянці, призначеній, наприклад, для будівництва школи, така будівля незаконна. Зміни ж у детальних планах територій можуть дати можливість змінити цільове призначення землі всупереч генеральному плану столиці.

За нову програму проголосували 65 депутатів Київради зі 120. Участь у голосуванні того дня участь брав навіть Київський міський голова Віталій Кличко. Таким чином, вважають депутати із «Самопомочі» та «Свободи», він показав своє ставлення до ситуації. Вони ж на засіданні навпаки намагалися заблокувати проект. Мовляв, оновлення цих ДПТ суперечитиме генеральному плану Києва — документу, який регулює, як розвиватиметься ціле місто в наступні роки.

Примітно, що за тиждень до голосування, 17 травня, під стінами Київради акцію провели ошукані інвестори Войцеховського. Вони вимагали від міської влади виділити землі під їхніми недобудами, щоб інвестори могли ввести будівлі в експлуатацію та оформити право власності.

Будівництво житлового комплексу «Мозаїка» на Стратегічному шосе, Київ Фото: Громадське

Хто такий Войцеховський?

Анатолій Войцеховський почав займатися будівельним бізнесом наприкінці 90-х. Перші компанії оформлював на себе, та згодом власниками компаній, пов’язаних із ним, ставали зовсім інші люди. Незмінною залишалися частки «Уко» та «Сіті» в назвах фірм.

За даними слідства, за роки своєї діяльності до його так званої «УкоСітігруп» загалом увійшли понад 60 компаній. За час роботи Войцеховського йому міг допомагати тодішній голова Державної архітектурно-будівельної інспекції Олександр Рибак — син екс-спікера Верховнгої Ради Володимира Рибака.

Генпрокуратура затримала Войцеховського в липні 2016 року. Нині забудовнику інкримінують самовільне захоплення землі, повторний продаж квартир, реалізованих іншим громадянам, і введення в експлуатацію житла на підставі підроблених рішень судів.

Будівництво житлового комплексу «Панорамне містечко» на проспекті Науки, Київ Фото: Громадське

Які забудови можуть легалізувати?

Серед ділянок, цільове призначення яких можуть змінити, є як невеликі житлові квартали, обмежені всього кількома вулицями, так і цілі мікрорайони. Приміром, змінювати планують мікрорайон Жуляни, промислові райони «Троєщина» та «Дніпровський». Зазначені у списку навіть території Татарки і Лук’янівки без обмеження цих ділянок вулицями, що може дати маневр для маніпуляцій.

Є у списку й ділянки зі скандальними житловими забудовами.

Наприклад, першим же номером у списку Київради йде ділянка в межах вулиць Саперно-Слобідської та проспекту Науки. Саме на цій території розташована одна із забудов Войцеховського — житловий комплекс «Мозаїка». Нині будівництво заморожене, а від липня 2015-го щодо нього зареєстрували кримінальне провадження.

Компанія, що будувала комплекс, отримала землю в оренду у 2008 році. Та через невідповідну висотність будівлі та невірно оформлені документи столична влада визнала забудову незаконною. Тепер монолітно-каркасна конструкція незаконного ЖК пустує на розі двох вулиць.

Також незаконною міська влада визнала і «Совські ставки» на вулиці Володимира Боржка. Землю компанії-забудовнику, пов’язаній з Войцеховським, видавали для зведення житлового будинку терасного типу з дитячим майданчиком. Та в оренадря вийшла 30-поверхівка з видом на Київський крематорій. Таке будівництво суперечить містобудівним вимогам з кількох причин.

Перша — нецільове використання землі. Друга — висотні забудови не можна розташовувати так близько до приватних житлових будинків. До того ж, дім зведений на схилі над ставками, отже, є ризик зсуву ґрунту.

Ще одна незаконна забудова в цьому ж районі — ЖК «Панорамне містечко», яке зводили компанії не лише з орбіти Анатолія Войцеховського, а й народного депутата України від БПП Ігоря Кононенка. Раніше ділянка належала інституту електрозварювання імені Патона. А у 2014 році компанія-замовник будівництва зареєструвало декларацію про початок виконання будівельних робіт третьої категорії складності. Хоча, за ознаками будівництва, це мала бути п'ята категорія, проект якої повинна перевіряти Держархбудінспекція.

Категорія складності об'єкта — класифікація, що визначає рівень небезпеки та наслідків для людей і навколишніх територій у разі руйнування будівлі.

Крім того, через паркан від будівництва розташований Інститут ядерних досліджень Національної академії наук України. Тут досі працює дослідницький ядерний реактор. За законом навколо нього повинна лишатися 300-метрова санітарно-захисна зона, де не можна будувати житлові споруди. А «Панорамне містечко» звели саме там.

Нині частину квартир у ЖК уже продали, там навіть живуть люди.

Як відбуватиметься легалізація?

Рішення внести зміни в 103 плани територій у Києві — це ще не легалізація забудов, а лише перший крок до неї. Відповідно до рішення Київради, зміни повинні розробити та узгодити на громадських слуханнях. Згодом, опираючись на них, мають оновити і Генеральний план Києва. Отже, якщо місцеві громади будуть незадоволені зміною ДПТ, вони можуть заблокувати це рішення на слуханнях.