Номер на шоломі та база даних: як Рада пропонує ідентифікувати правоохоронців

Однією з ключових проблем у розслідуванні злочинів проти Євромайдану  стало те, що співробітники «Беркута» не мали на собі знаків ідентифікації. Слідчі зіткнулися з проблемою: як визначити міліціонерів, які скоїли злочин під час Революції Гідності, якщо ті були в масках і шоломах?

Минуло чотири роки, міліцію реформували в Національну поліцію, Внутрішні війська замінила Національна гвардія, але проблему ідентифікації правоохоронців остаточно не вирішили. Багато з них, забезпечуючи громадський порядок під час масових заходів, носять жетон з індивідуальним номером так, щоб його було важко побачити, або ж ховають у кишеню.

Рік тому у Верховній Раді зареєстрували законопроекти, які повинні вирішити проблему з ідентифікацією правоохоронців. За словами авторів, нині є перспективи щодо їхнього ухвалення народними депутатами.

Громадське розбиралося, що пропонують у законопроектах та чи допоможуть вони ідентифікувати правоохоронців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Тактик»: історія патрульного

Що пропонують у законопроекті

→ Закріпити індивідуальний номер за кожним співробітником Національної поліції та Національної гвардії України.

Це означає, що при прийомі на службу кожному співробітнику призначатимуть особистий номер, який указуватиметься на жетоні та в службовому посвідченні. Індивідуальний номер зберігатиметься за правоохоронцем протягом усього періоду служби.

Коли поліцейський чи нацгвардієць перебуває на акції протесту, цей номер має вказуватися також і на його шоломі. Жетон правоохоронці повинні будуть носити на грудях, щоб його можна було розгледіти з відстані.

Сутички прихильників Міхеіла Саакашвілі із поліцією (представниками підрозділу патрульної поліції тактично-оперативного реагування) під час спроби арешту силовиками колишнього грузинського президента та колишнього губернатора у Києві, 05 грудня 2017 року Фото: EPA-EFE/STEPAN FRANKO

Нині цифри на жетонах співробітників поліції дрібні й малопомітні на відстані вдень, а вночі навіть зблизька.

Слід зазначити, що норма про обов’язкове носіння жетонів та інших знаків ідентифікації зазначена в статті 20 Закону України «Про Національну поліцію». Утім, далеко не всі правоохоронці її дотримуються.

Щодо військовослужбовців Національної гвардії, які також залучаються до охорони громадського порядку, нині для них узагалі не передбачені візуальні знаки ідентифікації.

→ Упровадити дисциплінарну відповідальність для поліцейських та нацгвардійців, якщо вони перебуватимуть на службі без знаків ідентифікації.

У законопроекті пропонують заборонити поліцейським та нацгвардійцям знімати чи приховувати жетони та інші знаки ідентифікації під час виконання службових повноважень. Порушення цієї норми загрожуватиме дисциплінарною відповідальністю.

Навіть у цивільному одязі поліцейський повинен мати при собі жетон з номером. Окрім оперативних співробітників, що виконують завдання під прикриттям.

→ Створити єдину базу обліку індивідуальних номерів поліцейських та нацгвардійців, куди матимуть вільний доступ усі громадяни.

На сайті Кабміну буде вестися облік усіх індивідуальних номерів співробітників Нацполіції та Нацгвардії. Зокрема, у цій базі будуть вказані ім'я та прізвище співробітника, його звання, посада та службові повноваження. Знову таки, окрім оперативників під прикриттям. Передбачається, що до цієї бази даних матимуть вільний доступ усі охочі.

Сутички протестувальників з бійцями Національної гвардії біля будівлі Міністерства юстиції у Києві, 30 травня 2017 року Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

МВС проти

У Міністерстві внутрішніх справ заявили, що не підтримують ініціативи щодо створення відкритої бази із даними правоохоронців.

«На наше переконання, вільний доступ до інформації стосовно персональних даних особового складу Національної гвардії/Національної поліції становитиме загрозу життю та здоров’ю наших працівників та членів їхніх родин з боку кримінальних елементів. Крім цього існуватиме можливість розкриття службової інформації з обмеженим доступом», — сказав у коментарі Громадському перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Виникла необхідність у підрозділах з іншою психологією», — заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий

Також, за його словами, правоохоронцям буде «проблематично» прикріплювати жетони до бронежилетів.

«Викликає сумнів можливість закріплення жетона з індивідуальним номером на бронежилеті (на грудях), що не відповідає специфікації практичного використання засобів індивідуального захисту», — зазначив Яровий.

Водночас заступник міністра наголосив, що МВС буде виконувати ці зобов’язання, якщо за них проголосує Верховна Рада.

Рік очікування

Законопроекти про ідентифікацію правоохоронців та нацгвардійців зареєстровані у Верховній Раді ще в січні 2017 року. За словами співавтора документів, народного депутата від фракції «Батьківщина» Ігоря Луценка, нині є можливість ухвалити документи в першому читанні.

«Законопроект висить уже майже рік. Є позитивний висновок комітету, але після цього тиша. Зараз перший тиждень нової сесії, тому на погоджувальній домовились розглянути зараз ті законопроекти, які можуть об’єднати залу. Це один із таких законопроектів. Я думаю, що ми зможемо набрати 226 голосів. Адже я навіть і не знаю, хто може бути проти, зараз і поліція нібито почала підтримувати цей законопроект», — сказав у коментарі Громадському Ігор Луценко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Раніше злочинність була без гранат» — інтерв'ю з очільником Національної поліції

За словами співавтора законопроектів, народного депутата від фракції БПП Мустафи Найєма, відсутність знаків ідентифікації міліціонерів стала однією з найбільших проблем у розслідуванні злочинів проти Майдану.

«Це те, чого ми вимагали три роки тому, під час штурмів «Беркута», міліції та внутрішніх військ, коли ми не могли домогтися покарання для конкретних співробітників — увесь особовий склад тоді йшов в атаку або в масках, або з опущеними тонованими забралами. Сьогодні це одна з найбільших проблем досудового слідства в кримінальних продженнях щодо колишніх співробітників міліції», — написав Мустафа Найєм у Facebook.

Якщо ж народні депутати ухвалять законопроект у двох читаннях і президент його підпише, то держслужбовці матимуть шість місяців для його реалізації. ​