«Виникла необхідність у підрозділах з іншою психологією», — заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий

В останні кілька місяців до Міністерства внутрішніх справ виникало чимало питань. Це й події під Верховною Радою 17 жовтня, коли урядовий квартал заполонили тисячі правоохоронців, утім, сутичок з радикально налаштованими активістами не вдалося уникнути, а на проїжджій частині вулиці Грушевського таки встановили намети. Це й суди над діючими посадовцями Нацполіції, яких Генпрокуратура підозрює в причетності до злочинів проти Євромайдану, а керівництво МВС відмовляється відсторонювати на час розслідування. І нещодавнє побиття журналістів поліцейськими у Святошинському суді Києва.

Чи змінилися підходи до охорони громадського порядку після Революції гідності, хто це забезпечує та чим вони відрізняються від «Беркуту» — про це в інтерв’ю Громадському розповів перший заступник міністра внутрішніх справ Сергій Яровий.

Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий Фото: Анна Цигима/Громадське

17 жовтня відбулася велика акція, до якої готувалися кілька місяців як організатори, так і правоохоронці. Було залучено близько 4,5 тисяч силовиків безпосередньо в центрі Києва. Усі готувалися до, так би мовити, «апокаліпсису», якого, втім, так і не сталося. Чому задіяли так багато правоохоронців, чи була в цьому необхідність?

Ви самі частково відповіли на це питання, адже дійсно був задекларований «апокаліпсис». Ми розуміли й бачили, що є різні радикальні наміри. Тому й була необхідність у застосуванні такої кількості правоохоронців і засобів для забезпечення правопорядку. Безумовно, ми розуміли, що на кожній масовій акції, зокрема й на акції 17 жовтня, можуть бути серйозні провокації.

Усе ж сутички сталися, коли протестувальники намагалися пронести намети. Поліція стверджує, що перекриття вулиці Грушевського незаконне, адже блокує одну з центральних магістралей столиці. Чого ж тоді ці намети там стоять?

Коли проносили намети, сталася провокація, ми відчували, що можуть бути сутички й постраждалі. Зокрема, у той день постраждали чотири працівники поліції. Тому так, намети тут стоять — ми ухвалили таке рішення, щоби не йти на провокації. Водночас є дуже багато заяв незадоволених громадян через перекриття вулиці. Гадаю, нам удасться вирішити це питання мирним шляхом, і забезпечити права всіх громадян.

Сутички протестувальників з правоохоронцями в день мітингу в урядовому кварталі, 17 жовтня 2017 року Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO; Дмитро Реплянчук/Громадське

Упродовж останнього року ми бачимо на масових заходах правоохоронців у новій формі та екіпіруванні. Ви їх називаєте «тактиками». Що це за підрозділ, навіщо його створили?

Це підрозділи тактично-оперативного реагування. Вони входять до складу патрульної поліції. У нас виникла необхідність таких підрозділів — з абсолютно іншою психологією, абсолютно іншим підходом. Гадаю, у подальшому цей підрозділ ми розширюватимемо для того, щоб ті проблеми, які у нас були раніше, унеможливити.

Які саме проблеми?

Проблеми з застосуванням фізичного впливу, сили. Сьогодні в київському підрозділі — 120 тактиків. Я думаю, що цей підрозділ розширюватиметься, у цьому є необхідність. Адже відбувається досить багато публічних заходів, є багато питань, які потребують публічної безпеки, а цей підрозділ зарекомендував себе позитивно й ефективно.

А який його правовий статус? Він уже узаконений?

Так, це підрозділ патрульної поліції, відповідно, він належить до структури Національної поліції.

Бійці підрозділу поліції тактично-оперативного реагування в день мітингу в урядовому кварталі, 17 жовтня 2017 року Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO; Дмитро Реплянчук/Громадське

Коли не відбувається масових заходів, чим займаються тактики?

Під час масових заходів ми залучаємо їх для охорони громадської безпеки, в інший час вони несуть патрульної службу в складі піших патрулів.

Чи правильно я розумію, що цей підрозділ поступово має замінити розформований «Беркут»?

Ні, не зовсім. У нас є полки поліції особливого призначення в Києві та інших областях. У них дещо інший функціонал. Перш за все, це забезпечення правопорядку під час потужніших і резонансних заходів.

Поясніть конкретніше. Чим відрізняються тактики від полку за специфікою роботи?

Передусім, для забезпечення правопорядку залучається патрульна поліція. Якщо ми бачимо, що серед мітингувальників є багато радикально налаштованих громадян, залучаємо тактиків — пропорційно викликам, які можуть виникнути. Якщо ж бачимо, що є агресія, намір серйозних правопорушень і масових безладів, залучаємо підрозділи поліції особливого призначення й Національної гвардії.

Що вони тоді мають робити? Фізично припиняти правопорушення?

Безумовно. Насамперед вони мають мінімізувати ризики, які можуть виникнути. Якщо необхідно, то відокремлювати тих, хто підбурює натовп. Тобто, це цілий набір відповідних превентивних, силових заходів, які покладаються на підрозділи поліції особливого призначення.

Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий Фото: Анна Цигима/Громадське

Тобто, полк — це колишній «Беркут»? Трохи інші шеврони, але ті ж малинові берети?

Річ у тім, що підрозділи «Беркуту» розформували ще у 2014-му році. Частина звільнилася, частина поїхала в Росію. Особовий склад, який залишився, повністю пройшов атестацію й нині виконує свої функціональні обов’язки. Сьогодні в Києві залишилося близько 400 осіб з полку. Гадаю, такої кількості цілком достатньо, щоб забезпечити вимоги, покладені на підрозділ.

Мені доводилося спілкуватися з бійцями і з полку, і з «тактиками». Між ними помітне нерозуміння. Одні прийшли нещодавно, з певними поглядами. Інші — люди системи, дехто з них працює понад 10 років. Як ви плануєте подолати це ідеологічне провалля?

Ми розуміємо, що кожна реформа, зокрема й реформа поліції — це протистояння. Хтось сприймає, хтось не сприймає — це нормальне явище. Тому головне — повністю поміняти психологію. Так, деякі працівники старих підрозділів не сприймають нових, а нові не сприймають старих. Але останні події на масових заходах свідчать про те, що є вже певне порозуміння.

Бійці полку поліції особливого призначення (колишній «Беркут», розформований у 2014 році) в день мітингу в урядовому кварталі, 17 жовтня 2017 року Фото: Богдан Кутєпов/Громадське

Не можу не згадати резонансні події 24 жовтня у Святошинському суді Києва. Тоді група протестувальників забарикадувалася в судовій залі. Перший штурм поліції був уночі, чому він був невдалим?

По-перше, хочу наголосити, що таке блокування є неприпустимим та абсолютно протизаконним. Так, ми бачили, що вночі заблокували залу суду, водночас намагалися розмовляти з протестувальниками.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Піду з поліції»: чому патрульні поліцейські в різних містах звільняються з роботи

Адже ми бачили, що це досить маленьке приміщення. Там було до 50 осіб. Ми розуміли: якщо застосуємо силу, безумовно, будуть постраждалі.

Але спроба штурму все ж була вночі?

Спроби штурму не було, але сутички були, так. Тоді ми вирішили домовитися, розмовляти, щоб забезпечити правопорядок мирним шляхом. Коли вранці побачили, що ніякого порозуміння нема, а дане правопорушення дуже серйозне, ми застосували підрозділи, щоб розблокувати судову залу. Буквально за чотири хвилини все зробили.

Тоді ж затримали двох журналістів, побили ще одного — мене. Того ж дня ми з вами зустрічалися й ви обіцяли провести службову перевірку. Коли чекати на результати?

Буквально вчора я розмовляв на цю тему з керівником управління Національної поліції в місті Києві Андрієм Крищенком. Він займається цим питанням. Єдине, він попросив трохи часу — у нас загинули двоє працівників поліції. Ми мали серйозну розмову і я переконаний, що доведемо цю справу до кінця. Але я також певен, що цей інцидент був виключенням з правил.

Маю питання про Департамент превентивної діяльності. Наскільки я розумію, це пункт, в якому плануються всі заходи з охорони громадського порядку. Генпрокуратура веде розслідування щодо двох його працівників за подіями Євромайдану — Ігоря Бабича та Анатолія Серединського. Тобто, ці люди залишаються в системі. Розкажіть, як департамент змінився після подій Євромайдану?

Раніше в нас не було Департаменту превенції, а був Департамент громадської безпеки. Нині розглядається питання щодо об’єднання Департаменту патрульної поліції та Департаменту превенції в єдиний департамент, єдину службу. Але це поки в перспективі.

А з приводу самих співробітників цього департаменту? Адже на прикладі Бабича й Серединського ми бачимо, що люди там частково залишилися. Наскільки, за вашими оцінками, оновився департамент?

По-перше, залишилися фахівці. Адже Серединський і Бабич — фахівці, які виконують свою роботу. Тому це вже справа Генпрокуратури. Я думаю, що остаточне рішення ухвалюватиме суд.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9,5 тисяч свідків та один засуджений — що ми знаємо про «Справу Майдану»

Створення тактиків — це один з елементів реформ системи поліції з охорони громадського порядку. Я так розумію, реформа ця незавершена. Що планується зробити протягом наступного року?

Дуже багато питань щодо продовження реформи, є системний підхід з тих викликів, які стоять перед суспільством. Насамперед, це впровадження в подальшому патрульної поліції. Це серйозне питання.

До речі, нині розглядається питання про Академію патрульної поліції, яка займатиметься підготовкою. Адже надто багато нарікань про рівень професійності патрульних поліцейських. Ми це бачимо, проблема існує. Термін підготовки складатиме шість місяців, як це відбувається в інших державах. Також це будуть тактики, про яких уже йшлося. Ми плануємо, що тактиків буде більше двох тисяч по всій Україні, майже в усіх областях.

Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий Фото: Анна Цигима/Громадське

А скільки їх уже існує в Україні?

Нині в Україні їх близько чотирьохсот. Зокрема в Одесі, Харкові, Дніпрі. Крім того, гостро стоїть питання щодо ситуації, яка склалася на дорогах. Ми бачимо велику кількість ДТП, тому в цьому напрямку теж працюватимемо — планується створення дорожньої патрульної поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Як розглядали справу Коханівського: барикади в суді, штурм і побиття журналістів

До кінця цього року сто нарядів дорожньої поліції нестимуть службу й забезпечуватимуть порядок на дорогах. Це близько чотирьох тисяч кілометрів доріг, у подальшому — дев’ять тисяч кілометрів. Також буде впроваджена фото- і відеофіксація.

Ви маєте на увазі встановлення камер на дорогах?

Так. Буквально наступного тижня ці дуже потужні заходи з безпеки на дорогах будуть задекларовані міністром внутрішніх справ. На законодавчому рівні проведена велика робота. Треба серйозно змінювати деякі закони.

Чи правильно я розумію, наразі поліцейські не можуть штрафувати водіїв за перевищення швидкості?

Чому ж? Штрафують. Я особисто був оштрафований, тому це нормальна практика.

А як це відбувалося? Поліцейський знав, кого він штрафує?

Так, це нормальна практика. Це було в Одесі. Справді, іноді забуваєш про нові знаки, тобто, за старою звичкою їздиш і не знаєш, що там уже встановлений новий знак. Тому він мене зупинив, а я заодно подивився, як працюють поліцейські. Потім я сказав, звісно, хто я, й подякував за роботу. Тобто ми бачимо новий підхід, нову психологію в роботі.

Але насправді це дуже серйозне питання, адже пов’язано, знову-таки, з нашими судами. Якщо не помиляюся, за останні дев’ять місяців оштрафували 88 тисяч правопорушників лише за 130 статтею — «Зловживання спиртними напоями при керуванні транспортним засобом». Суди розглянули 44 тисячі, притягнули до відповідальності — 31 тисячу порушників. Тобто, треба працювати і з нашими судами, треба змінювати закони про адміністративні правопорушення. Безумовно, треба вносити зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Я думаю, що ця робота проводитиметься, і з таким комплексним підходом, сподіваюся, ми виправимо ситуацію на дорогах.

Заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий Фото: Анна Цигима/Громадське

Підписуйтесь на наш канал у Telegram