ENRU

Українська IT. Ті, хто хочуть стати першими. RE:ФОРМА

Чи зможе український софт зрівнятися з аграріями за експортною виручкою? Як втримати ІТ-спеціалістів від виїзду за кордон? Чому найбільш високотехнологічна галузь України боїться змін?

Курси виживання від Vostok Games 

Суворий постапокаліптичний світ, поділений між озброєними фракціями, природа, що агресивно наступає на залишки людства після екологічної катастрофи, пострадянський антураж, загадкові аномалії — гра «Survarium» від київської компанії Vostok Games справді дуже нагадує культовий «Сталкер», який перекочував в багатокористувацький онлайн. Нічого дивного в цьому немає, адже команда, яка працює над «Survarium» — та ж, що робила мегауспішний, за вітчизняними мірками, «Сталкер». 

«Звичайно, робити «з нуля» свій продукт непросто, — каже PR-директор Vostok Games Олег Яворський. — Для цього потрібна високопрофесійна і досвідчена команда».

«Survarium» можна назвати «довгобудом» — реліз гри був анонсований на 2013 рік, але досі цей онлайновий шутер залишається в відкритому бета-тестуванні. Розробники оптимізують рушій, відшліфовують геймплей. Така увага до свого продукту легко пояснюється тим, що він є фактично єдиним — на цю гру поставлено все. 

«Ми живемо в такий час, коли на ринку ігор виживають або блокбастери з бюджетом в сотні мільйонів доларів, або інді-ігри, які пропонують нові, революційні ідеї. Ми ближче до других», — посміхається Олег Яворський. 

Чи не спокійніше було б займатися розробкою програмного забезпечення на замовлення, запитуємо ми.

«Це нудно, — сміється Олег. — Коли є можливість реалізувати свої творчі ідеї, це цікавіше!»

Ігри можуть навчати

«Ми не дозволяємо збивати пішоходів, автобус має рухатися за правилами», — симпатичний, іграшковий на вигляд, бусик, слухняно рухається екраном слідом за пальцем Наталі Табачин. 

Наталя — координатор проекту «Nravo Kids», який спеціалізується на створенні інтерактивних розвиваючих ігор для мобільних пристроїв. На відміну від «Survarium» це невеликий проект, де працюють всього п`ятеро людей. 

Наталя Табачин з синами: «Як мама, я хочу, щоб гра навчала…» Фото nravokids.com

«Я, як мама, хочу, щоб дитина, крім того, що просто побавилася, має ще чогось навчитися в цій грі», — пояснює філософію проекту Наталя Табачин.

«Nravo Kids» — наразі неприбутковий проект. Утім розробники сподіваються, що через глобальні сервіси на кшталт AppStore, він може вийти на самоокупність. 

Обидві компанії — «Vostok Games» i «Nravo Kids», попри різні масштаби, об`єднує те, що вони виготовляють власний продукт. На українському ринку частка таких компаній (їх називають продуктовими) складає 28%. Аутсорсингових (таких, що працюють на замовлення) удвічі більше — 59%.

Зняти бар’єри для експортерів

90 тисяч фахівців, понад тисяча компаній, більше півтора мільярди доларів надходжень від експорту. Так виглядає нинішня ІТ-галузь України. Яка має амбіції до 2020 року вийти за обсягом експорту на друге місце в країні після аграріїв.

ІТ-галузь України в цифрах

12 липня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроект про усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг. 

Він передбачає, що договори, за якими українські ІТ-шники працюють з іноземними компаніями, можна буде укладати в електронній формі. Для цього достатньо буде обмінятись електронними повідомленнями, виставити рахунок на виконання послуг чи прийняти умови публічного договору. Раніше для цього треба було підписувати паперові договори.

Також законопроект спрощує схему валютних розрахунків. А банкам забороняє вимагати перекладу документів з англійської мови, які підтверджують джерело коштів.

Вносяться зміни і в закон про бухгалтерський облік – спрощується процедура фінансової звітності, а самі документи можуть бути підписані і до виконання робіт, що значно полегшує співпрацю експортерів послуг із іноземними замовниками.

Закон спрощує ведення бізнесу для айтішників 

Крім того учасники ринку ІТ серед найпотрібніших змін називають поправки до Кримінально-процесуального кодексу, які б врегулювали взаємини з правоохоронцями. Вони мають зупинити практику вилучення комп’ютерного обладнання під час обшуків. Замість цього пропонують копіювати дані з серверів та комп’ютерів. 

А ще — посилити захист інтелектуальної власності, оскільки Україна — традиційно серед лідерів за використанням піратського софту.

Експертна думка. ІТ потрібно втримати 

Андрій Колодюк, співзасновник Української асоціації венчурного та приватного капіталу:

«Мені дуже подобається, що ми хутко ростемо, але не так хутко, як могли би, в порівнянні з іншими країнами. Для того, щоб ми росли швидше потрібно, щоб деякі речі відбулися не тільки в ринку, але й в державі. ІТ дуже важливий сектор.

По-перше, тому що вже зараз це третя стаття експорту, а може стати першою. По-друге, тому що ІТ змінює імідж держави. І сьогодні до України вже є ставлення як до технологічної нації. По-третє, галузь протягом наступних 5 років може створити 180 тисяч робочих місць напряму, і ще 400 тисяч — опосередковано. Ми живемо в умовах дуже жорсткої конкуренції.

Андрій Колодюк на Lviv IT Jazz Conference, фото Lviv IT Cluster

Наші сусіди поляки створили фонд у 650 мільйонів доларів на підтримку стартапів і переманюють українські стартапи, щоб вони розвивали бізнес в Польщі. Те саме з балтійськими країнами. Президент Естонії щоразу звертається до програмістів: ми дамо вам кошти, житло, всі умови — приїжджайте і творіть новий Skype. Саме від держави залежить, чи захистить вона ІТ-бізнес, створивши умови, зокрема фіскальні, для розвитку стартапів в Україні. Щоб ці умови були не гіршими, ніж у Польщі, Естонії чи, бодай, Білорусі. Ця країна тримається на малому і середньому бізнесі. Якщо держава його не захистить - в нас не буде держави.

Автономні дрони та фінансова автономія

 «Це наша дронярня», — посміхаючись, Руслан Захарченко, генеральний директор «ELEKS» жестом запрошує до великого приміщення, відділеного від офісу з комп`ютерами сіткою, схожою на ту, що використовується проти комарів. Тут і справді чути пронизливе дзижчання — в повітрі ширяють гвинтові дрони. Вони рухаються примхливими зигзагами над прокладеними на підлозі тасьмами жовтого кольору, підпорядковуючись своїй логіці. 

«Коли почалися проблеми на сході країни, ми думали — як допомогти нашим хлопцям на лінії фронту, надати їм додаткові «очі», — розповідає Руслан Захарченко. — Почали запускати прості дрони з камерою. Але дуже швидко зіткнулися з тим, що їх почали «класти» спеціальними «глушилками» — засобами радіоелектронної боротьби, які глушили gps-сигнал. Дрони падали і розбивалися».

Щоб впоратися з новим викликом, програмісти «ELEKS» розробили повністю автономного робота-дрона, який вміє орієнтуватися без gps-навігації. Тепер розробкою зацікавилися і за кордоном — волонтерський проект може стати новим продуктом компанії, яка комбінує аутсорсинг з виробництвом власного софту. Хоча акцент робиться саме на аутсорсинг.

 «Коли компанія розростається, як наша, до 250 людей персоналу, стає небезпечно концентруватися на одному продукті», — пояснює переваги аутсорсингу Ольга Попович, фінансовий директор «Symphony Solutions» 

Запросити в офіс лектора з Гарварду — done! Лекція Tom Dybsky. Фото «Symphony Solutions»

Ця інтернаціональна ІТ-компанія має головний офіс в Амстердамі, її засновник — голандський бізнесмен Тео Шнітфінк. Але головні «виробничі потужності», тобто програмісти, зосереджені у Львові.  

«Маючи багато замовників, маєш і можливість розвивати компанію в різних напрямках. Відповідно і ризик неприбутковості падає», — продовжує думку Ольга Попович. 

Більше продуктів, менше аутсорсу

Голову парламентського Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка непокоїть «перекіс» ринку вбік аутсорсингу.

«В нас сировинна модель економіки навіть в ІТ-галузі реалізовується, — ремствує депутат. — Наші айтішники працюють на весь світ, їхні розробки, — які вони віддають як вугілля, як зерно, — потім нам же в «коробочних» версіях нам повертають. І ми їх купуємо — тільки вдесятеро дорожче. Вся додана вартість залишається за кордоном»

Щоб простимулювати українських айтішників зайнятися розробкою продуктів, зокрема, для внутрішного ринку, парламентарі готують реформу галузі. Йдеться про цілий пакет законів — Про електронні комунікації, Про доступ до інфраструктури, Про радіочастоти, Про хмарні технології і Про кібербезпеку.

Ринок любить тишу

Плани законодавців не дуже тішать Тараса Кицмея, співзасновника одного з лідерів ринку, компанії «SoftServe». 

«ІТ-бізнесу потрібна стабільність. Ті умови, що є, нас влаштовують. І ми бачимо результат», — каже він.

«У нас тут Європа», — Тарас Кицмей, співзасновник «SoftServe» 

Тарас Кицмей обводить руками в красномовнім жесті. Ми стоїмо в комфортабельному надсучасному головному офісі компанії, який займає величезну багатоповерхову будівлю зі скла і бетону. Тут розташовані затишні кафетерії, спортзали, тераси і численні chill rooms, де програмісти можуть шукати натхнення, розв`язуючи складні математичні завдання.   

«Все буде розвиватися, головне, щоб держава не переносила механічно досвід інших країн, зокрема тих, де ІТ-галузь не була пріоритетною» — завершує думку Тарас Кицмей.

Всі кімнати для нарад в офісі «SoftServe» мають прозорі стіни

Але якщо казати про приклади країн, де робили ставку саме на ІТ і не прогадали, то доречно буде знову згадати, авжеж, Естонію.

Як у них. Електронна Естонія

На початку 2000-их уряд Естонії проголосив, що доступ до інтернету має бути одним із базових прав людини і почав активно розвивати мережу в глибинці. Паралельно тривала робота над електронним урядуванням — офіційний Таллін вирішив зекономити гроші і замінити чиновницький штат на електронні сервіси.

В 2002 році в Естонії ввели електронну ID-карту, що стала універсальним інструментом, який можна використовувати для інтернет-голосування на виборах чи як проїзний квиток у транспорті.

Програмне забезпечення під ці потреби писали естонські IT-спеціалісти. В такому рішенні було два очевидні плюси: це дешевше, ніж купувати ліцензований софт, і це створило можливості для розвитку власних програмістів. Так, найбільша ІТ-компанія «Nortal» розробила онлайн-сервіси не тільки для Естонії, але й для Фінляндії, Литви, Катару та Оману.

Skype — візитівка ІТ-бізнесу «по-естонськи»

Паралельно йшла робота над проектами для більш широкої аудиторії. Найвідоміший приклад – програма інтернет-телефонії Skype, яку в 2005 році за 2,6 мільярди доларів купили американці. Аби підтримати подібні проекти, уряд в 2007 році створив Державний інвестиційний фонд, який спільно з приватними компаніями вкладав гроші в найбільш перспективні проекти. А урядова ініціатива Startup Estonia працює як з інвесторами, так і з розробниками, допомагаючи їм вибудовувати грамотні бізнес-стратегії.

Податкова система теж надзвичайно вигідна для ІТ-компаній. Вони звільняються від податку на додану вартість при наданні послуг всередині Євросоюзу. Це економить 20% від суми контракту, наприклад, на програмне забезпечення. А реєстрація компанії завдяки розвиненим електронним сервісам займає до 30 хвилин. Завдяки цьому Естонія займає 15 місце в рейтингу світового банку Doing Business.

«RE:Форма» — це спільний проект Громадянської мережі ОПОРА, Громадського телебачення, телеканалу UA: Перший і Програми USAID РАДА