Іран будує ядерний об'єкт так глибоко під землею, що авіаудари США, ймовірно, не зможуть його досягти — AP

Про це пише Associated Press із посиланням на експертів та супутникові знімки.

Фотографії та відео з супутника показують, що Іран копає тунелі в горах Загрос поблизу ядерного майданчика в Натанзі, який зазнає неодноразових диверсійних атак на тлі протистояння Тегерана із Заходом через атомну програму цієї близькосхідної країни.

«Глибина об'єкта викликає занепокоєння, тому що нам було б набагато важче. Його було б набагато важче знищити за допомогою звичайної зброї, як-от типової бункерної бомби», — сказав науковий співробітник центру, який аналізував будівництво, Стівен Де Ла Фуенте.

Видання зазначає, що це ускладнює зусилля Заходу зупинити Іран від потенційної розробки атомної бомби, оскільки дипломатія щодо його ядерної програми залишається в глухому куті. У лютому МАГАТЕ виявило, що Іран збагатив уран до 84% — це лише на 6% менше, ніж необхідно для створення ядерної зброї.

Завершення будівництва такого об’єкта «було б кошмарним сценарієм, який ризикує розпалити нову ескалаційну спіраль», попередила директорка з політики нерозповсюдження Асоціації контролю над озброєннями Келсі Девенпорт.

«З огляду на те, наскільки Іран близький до бомби, у нього дуже мало можливостей активізувати свою програму, не порушивши червоні лінії США та Ізраїлю. Тому на цей час будь-яка подальша ескалація збільшує ризик конфлікту», — наголосила вона.

У самому Ірані, коментуючи будівництво, стверджують, що «мирна ядерна діяльність Ірану є прозорою та перебуває під гарантіями Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ)». Мовляв, новий об'єкт потрібен для виробництва центрифуг.

Але експерти кажуть, що розмір будівельного проєкту вказує на те, що Іран, імовірно, зможе використовувати підземний комплекс також для збагачення урану, а не лише для будівництва центрифуг.

Ядерний потенціал Ірану

У липні 2015 року влада Ірану уклала зі США, Великою Британією, Францією, Німеччиною, Китаєм і росією так звану ядерну угоду. Вона передбачає низку обмежень для ядерної програми Тегерана в обмін на зняття санкцій з країни.

Одним із головних пунктів договору було зобов’язання Тегерана не збагачувати уран більше ніж до 3,67%. Такий уран використовують в енергетичних реакторах, і для створення ядерної зброї він не придатний.

2018 року тодішній президент США Дональд Трамп вийшов із пакту, вважаючи його недостатнім, а Ізраїль привітав цей вихід. Решта учасників угоди не підтримали це рішення й заявили, що продовжать дотримуватися домовленостей.

Натомість Іран відтоді активізував певну ядерну діяльність, поклавши край прагненню світових держав повернутися до угоди. А втім, сам Тегеран заперечує намір створити ядерну зброю і каже, що його програма спрямована лише на мирні цілі.

2021 року намагалися відновити переговори щодо повернення до ядерної угоди. Але помітного успіху в них не було. А зараз переговорам щодо угоди може завадити військова співпраця Ірану з росією.