Культура

KADNAY: «Люблю процес створення музики, але найбільший кайф — живий концерт»

5 квітня, 2017 14:58
Культура/KADNAY: «Люблю процес створення музики, але найбільший кайф — живий концерт»
Зберегти
Вигляд
Гурт KADNAY росте з 2012-го року. Цей ріст відчувається у зміні концертних майданчиків — від невеликих залів до сцени національного відбору на «Євробачення». Проявляється він і в складі гурту: до Діми Кадная і Філа Коляденка приєдналися ще четверо музикантів. Як їхня команда працює і чого прагне, ми обговорили з музикантами після зйомки лайву в проекті Stage 13.

Гурт KADNAY росте з 2012-го року. Цей ріст відчувається у зміні концертних майданчиків — від невеликих залів до сцени національного відбору на «Євробачення». Проявляється він і в складі гурту: до Діми Кадная і Філа Коляденка приєдналися ще четверо музикантів. Як їхня команда працює і чого прагне, ми обговорили з музикантами після зйомки лайву в проекті Stage 13.

Розкажіть, на якій музиці ви росли?

Діма: У тебе красивіша відповідь буде, починай.

Філ: Напевно, з дитинства, завдячуючи батькам, я слухав якісну танцювальну музику: Jamiroquai, Майкл Джексон, Sting і його альбом «Symphonicities», потім уже перейшов на американський R’n’B на зразок Black Eyed Peas, N*E*R*D з Фаррелом Вільямсом.

Діма: У мене все значно складніше. Я закінчив школу за класом фортепіано. Слухав багато класики, відповідно і грав її. Вдома ж музику переважно визначав тато, а в нього були дивні смаки — джаз і шансон. Того в дитинстві у мене було поєднання: класика, джаз і на кухні шансон. Потім мене перекинуло в рок-музику.

А грав рок?

Діма: Так. Я слухав Sepulture, Rammstein і тому подібне. І вже, напевно, у віці після 20-ти, коли мені подарували першу хорошу електрогітару, Fender Telecaster, я натрапив на Джона Меєра. З цього моменту в мене все перевернулось в світі музики і в свідомості.

Як почали робити свою музику?

Діма: Мене друзі затягнули в рок-групу. Я почав грати, не можу сказати, що мене сильно качало. Але щось створювати і бути частиною чогось творчого було цікаво. А потім так вийшло, що в мене був вибір у житті: чи музика, чи баскетбол. Так вийшло, що музика все-таки перемогла.

Як ви знайшлися?

Філ: В Одесі, на спільній роботі. Я не працював, був там радше як гість. Нас познайомили. Потім ми зідзвонилися і вирішили зібратися на репетиції, бо Діма грав на гітарі, я теж тоді починав. І якось пішло. Ми запросили ще музикантів, потім зняли кліп. Ідея була в тому, щоб під пісню «Взлетаем», яка у нас ще називається «The Time», зняти лайв-концерт, жорсткий  живий виступ. Кліп вийшов хороший. А потім було рішення нашого піар-менеджера зробити Kadnay як гурт, окремий проект, бренд. І вже потім привели ще людей, створили гурт і почали робити музику разом.

А зі скількома ви музикантами зараз співпрацюєте?

Філ: Зараз нас уже шість. Це нас двоє, басист Денис Коркін, барабанщик Віталій Ходзинський.

Діма: І після концерту в Atlas’і до нас приєдналися дві бек-вокалістки: Даша Мінєєва й Оля Чернишова.

Я думаю, про відбір на «Євробачення» вас запитують всі. Але розкажіть все-таки, як ви готувалися, ставили номер? Чи сильно вам доводилось міняти його під формат конкурсу?

Діма: Ох, скільки було складнощів з «Євробаченням». По-перше, пісня на три хвилини. Для нас раніше не було жодних рамок, а тут запихали в час, різали, міняли, робили коротшим вступ. В оригіналі в пісні було шість приспівів. Шість. І в принципі багато різних музичних варіацій. Але в результаті вийшло круто, ми залишилися задоволені цією роботою.

Плюс було багато технічних моментів. У нас світилися флор томи (вид барабана, що стоїть на землі на опорі з трьох ніжок — ред.). Коли ми прийшли на першу репетицію, вони світилися не так, їх переробляли цілу ніч. Тому було багато метушні перед виступом. Складнувато було працювати на сцені з вушними моніторами, там була своя специфіка звуку. До цього всього треба було адаптуватися, часу на репетиції на сцені було не так і багато.

Розробляли ми номер з Оленою Коляденко, але так склалося, що на час нашого виступу вона була в Америці. Вона підтримувала нас звідти, але залишалося хвилювання. Тут з нами працював Костя Гордієнко, режисер і хореограф-постановник. І взагалі з нами працювала велика команда, за що ми дуже вдячні.

У музичному плані я пам’ятаю, що було дуже кайфово. Коли ми відіграли, нам хотілося ще одну пісню заспівати. Цей момент дуже швидко пролетів: ти його чекаєш, ночами не висипаєшся, довго репетируєш, але потім все вийшло дуже органічно, дуже по-справжньому, дуже чесно. Там була хороша аудиторія і нам було приємно, що нас високо оцінили члени журі.

Після цього в нас був справжній бум: купу повідомлень, фан-база божевільно виросла, люди створили петицію, щоб нас повернути в фінал. Багато всього. Але найприємніше для мене було те, що завдяки цьому виступу люди звернули увагу не тільки на те, що ми робимо тут і зараз, а й на те, що ми робили раніше: альбом «23floor», трилогію кліпів, яку ми знімали, та інше.

Гурт KADNAY, hromadske.ua

Наскільки це зростання інтересу вже вплинуло на те, що ви плануєте робити далі?

Діма: Ми відіграли великий сольний концерт в Atlas’і, зібрали повний зал і атмосфера була неймовірна. У нас додалися фестивалі: Atlas Weekend, Файне Місто. Також ми зараз намагаємося потрапити на фестиваль Sziget. Крім цього, ми збираємося знімати кліп на пісню «Freedom In My Mind» і вже думаємо над наступним альбомом.

Колись Ната Жижченко в інтерв’ю казала, що коли вона ще грала в Tomato Jaws, то бракувало готовності публіки й організаторів концертів до такої музики. Тобто гурт наче стукав у зачинені двері. А потім настав період, коли вона змогла випустити те, що зараз робить в проекті ONUKA, і це вистрелило. Чи відчуваєте ви, що змінився рівень готовності аудиторії до нової танцювальної музики, більшої кількості електронної музики?

Діма: Думаю, аудиторія справді більше готова. Зараз якимось чином більше хорошої музики проникає на радіо, тєлік, її стає більше в інтернеті. Крім того, багато людей зараз почали активно моніторити музику і з великої кількості вибирати ті треки, які справді подобаються.

Щодо ONUKA, мені здається, що в її випадку це ще й попадання в певний період часу. До того ж, вона знайшла себе, свою фішку, що дуже важливо.

Гурт KADNAY, hromadske.ua

Я вважаю, що не так принципово готова публіка чи ні, якщо ти влучаєш з якоюсь фішкою у вдалий момент часу. Це неможливо вирахувати, на мій погляд. Це так, як вийшло з «Грибами». Ця музика звучить, як 90-ті, і зараз її нема, але вони влучили в аудиторію. Для цього обов’язково має бути якась фішка.

І яка у вас фішка?

Діма: Велика енергія, якісний звук, хороші музиканти, симбіоз стилів, ми не замикаємося в чомусь одному. Ми постійно експериментуємо з інструментами, з вокалами.

Що амбітного ви хочете зробити найближчим часом? Крім планів, які уже є. І що ви б хотіли додати в музику з того, що раніше не пробували?

Філ: Українську мову. Для мене це нелегко, бо коли я пишу пісні, включається мелодика західної, американської музики, і через це складно сконцентруватися на українській мові. Загалом хочеться написати новий якісний, дуже незвичний альбом.

Діма: Для мене найважливіше — щоб музика жила. Я люблю процес створення музики, але найбільший кайф для мене — це живий концерт.

Пов`язані новини