Хто фінансує кампанію Путіна та як він використовує адмінресурс — розслідування

Витрачені на просування «кандидата № 1» кошти рахували  експерти Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), а використання адмінресурсу розслідував  російський рух захисту прав виборців «Голос».

Збір підписів

За офіційними даними Центрвиборчкому Росії, на 5 березня Володимир Путін витратив на виборчу кампанію майже 350 мільйонів рублів (близько 600 тисяч доларів). Більше — тільки лідер ЛДПР Володимир Жириновський (370 мільйонів рублів, понад 600 тисяч доларів).

Путін пішов на вибори як самовисуванець, отже для висунення повинен був зібрати на свою підтримку не менше 300 тисяч підписів виборців. Збором зайнявся рух «Волонтеры Победы», який отримував президентський грант. Його волонтери поставили пункти збору підписів у торговельних центрах різних міст країни. Витрати ж фактично фінансувалися з бюджету.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Геї, вояки НАТО й молитви за Путіна: як у Росії закликають прийти на президентські вибори

Путіну вдалося зібрати понад 400 тисяч підписів — значно більше, ніж того вимагає закон. Математичні підрахунки свідчать, що тільки за допомоги волонтерів зробити це майже неможливо.

«Волонтери Перемоги» створили «димову завісу», забезпечивши піар у ЗМІ, реальні ж підписи збирали на підприємствах і бюджетних організаціях, завдяки адміністративному тиску та  ресурсам партії «Единая Россия», з'ясували експерти «Голосу».

Президент Росії Володимир Путін (у центрі) під час мітингу на стадіоні «Лужники» в Москві в ході передвиборної кампанії, Росія, 3 березня 2018 року Фото: EPA-EFE/YURI KOCHETKOV

Агітація

Значна частина витрат на кампанію Путіна пішла на зовнішню рекламу. За даними OCCRP, 400 мільйонів рублів на кампанію чинного президента виділили 22 фонди, що пов'язані з партією «Единая Россия». Як відзначають експерти, до 2015 року всі вони називалися фондами підтримки «Единой России», а нині перейменувалися у фонди підтримки регіонального співробітництва й розвитку. Діяльність цих організацій непрозора.

За інформацією, яку вдалося знайти журналістам, фонди отримували гроші й ресурси від держави та держкомпаній. Даних про те, як вони опікувалися розвитком регіональної співпраці, знайти не вдалося, проте вони брали участь у виборчих кампаніях депутатів і губернаторів від «Единой России» в регіонах.

Президент Росії Володимир Путін (в центрі) під час мітингу на стадіоні «Лужники» в Москві в ході передвиборної кампанії, Росія, 3 березня 2018 року Фото: EPA-EFE/MAXIM SHIPENKOV

Фонди

Головний фонд для спонсорів кампанії Путіна — Національний фонд підтримки регіонального співробітництва й розвитку (НФПР). Номер телефону, зазначений у свідоцтві про реєстрацію, на початку 2000-х належав «Русской рыбной компании». Заснував її Андрій Воробйов, нинішній губернатор Московської області й давній знайомий одного із засновників «Единой России» Сергія Шойгу.

ЧИТАТЙТЕ ТАКОЖ Ватажки самоназваних республік та російські компанії: хто потрапив до нового санкційного списку США

Той самий номер зазначається в телефонних довідниках номером фірми «Арлея Палатиум», 60% якої до 2005 року належали НФПР. Вона також пов'язана з бізнесами братів Воробйових та олігарха Геннадія Тимченко.

«Арлея Палатиум» для зв'язку вказувала не лише телефон НФПР, а й інший мобільний номер. Цей телефон фігурує в документах ще однієї компанії (і тільки її) — «Кордекс», що належала тому ж таки Геннадієві Тимченку.

Схожим чином пов'язані й інші організації.

Схему фінансування через підконтрольні фонди, як уважають експерти, обрали для того, щоб не підставляти конкретних людей.

«Одних може турбувати ризик раптово поповнити санкційні списки через підтримку Путіна, — припускає координатор руху захисту прав виборців «Голос» Станіслав Андрійчук. — Інші, можливо, вже під санкціями, отже їхні компанії та імена не хочуть публічно називати серед донорів президентської кампанії».