ENRU

Кібернаступ роботарів: які технології лякали людей у минулому столітті

Data?1498912153
Фрагмент обкладинки книги «Robot Vision» Айзека Азімова pinterest.com

Кібератака на українські компанії та державні установи трохи нагадувала фантастичний фільм — технології повстали проти людства, яке нічого не може з ними вчинити. До подібного сценарію неодноразово зверталися фантасти ХХ століття — щойно з'явилися перші ідеї про створення людиноподібних технологій, вони одразу ж переходили на темний бік.

Ми вирішили згадати, які ж технології лякали людей у культурі ХХ-ХХІ століть.

Роботи

Першим термін «робот» вжив чеський письменник Карел Чапек у своїй п'єсі «R.U.R», що розповідала про світ, де усю тяжку роботу виконують механічні люди. Головним конфліктом твору було повстання машин проти їхніх творців.

Ідея Чапека стала універсальним сюжетом: роботи, створені для блага, ставали непідконтольними людству (ідею Чапек частково запозичив у «Франкенштейна» Мері Шеллі). У наступні роки з'являлися все нові книги і фільми що експлуатували цю тему. В Україні піонером у цьому літературному напрямку став Володимир Владко з книгою «Роботарі йдуть» (1931), яку екранізували в 1935-му році.

Домін: Як ви думаєте, який робітник кращий з практичної точки зору?
Єлена: Який кращий? Напевно, той який... ну, напевно... Якщо він чесний... і вірний...
Домін: Ні — той, який дешевший. Той, у кого мінімум потреб. Молодий Россум винайшов робітника з мінімальними потребами. Йому потрібно було його спростити. Він викинув все, що не служить безпосередньо цілям роботи — тим самим він викинув людину і створив робота.

Уривок з п'єси «R.U.R.» Карела Чапека

Стосунки людини і робота стабілізувалися у 1950-х, коли Айзек Азімов випустив свою збірку оповідань «Я, робот». Там вперше з'явилися три закони робототехніки, які дозволяли мирне співіснування біологічного і механічних видів.

1. Робот не може заподіяти шкоду людині, або своєю бездіяльністю дозволити, щоб людині була заподіяна шкода;
2. Робот повинен підкорятися наказам людини, за винятком тих, котрі суперечать першому пункту;
3. Робот повинен захищати самого себе, якщо тільки його дії не суперечать першому і другому пунктам.

Нульовий закон: Робот не може заподіяти своїми діями чи бездіяльністю шкоди людству.

Закони робототехніки за Айзеком Азімовим

Штучний інтелект

У 1960-х, з розвитком технологій, у науковій фантастиці з'явився штучний інтелект — система, створена для розумного керування технологіями і для якої не потрібна фізична оболонка. І знову, як у випадку з роботами, він одразу ж повстав проти людства.

Цей сюжет неодноразово обігрували Станіслав Лем та Артур Кларк, до нього зверталися Айзек Азімов та Роберт Хайнлайн. Крім того, деякі фантасти розглядали питання взаємодії людської свідомості та ШІ. Наприклад, в романі «Вибір по Тюрингу», письменника-фантаста Гаррі Гаррісона і вченого Марвіна Мінскі, автори розмірковують на тему втрати людяності в людини, у мозок якої була вживлена ЕОМ (електрообчислювальна машина), і набуття людяності машиною, в пам'ять якої була скопійована інформація із головного мозку людини.

Уривок з фільму «Космічна одісея 2001»

Але загалом сюжети більше опиралися на класичну схему «бунт проти творця» — її можна побачити у «Космічній одіссеї 2001», «Термінаторі», «Дюні», «Матриці» та багатьох інших художніх творах.

Комп'ютерні віруси та гакери

Вперше термін вірус стосовно комп'ютерної програми використав фантаст Грегорі Бенфорд у оповіданні «Пошрамована людина», яке з'явилося у журналі The Vulture в 1970-му році. Проте масового використання у літературі віруси поки не отримали. Можливо тому, що багато фантастів вважали негативом тотальну технологізацію суспільства, отже наслідки вірусу не здавалися такими жахливими, як біологічна зброя чи штучний інтелект. Проте часом письменники все ж використовують дану тематику — наприклад, Ден Браун в романі «Цифрова фортеця».

Трейлер фільму «Пароль Риба-меч»

Читайте також: Цифровий апокаліпсис через недбалість: що треба знати про наймасштабнішу хакерську атаку в Україні

Набагато частіше віруси використовуються у художніх творах як інструмент для війни гакерів — подібний сюжет з’являється у книзі «Криптономікон» Ніла Стівенсона, фільмах «Гакери», «Пароль Риба-Меч» чи серіалі «Містер Робот».

Попри це, повноцінних кібервійн у літературі і кіно майже не описували. Зате кібератаки останнім часом стали популярним ходом у кінематографі.

Підписуйтесь на наш канал в Telegram