Велика палата Верховного суду підозрює у тиску на свою діяльність у ключовій справі щодо націоналізації ПриватБанку генеральну прокурорку України Ірину Венедиктову та співзасновника партії «Демократична сокира» Антона Швеця.

Про це йдеться у скарзі, яку Велика палата Верховного суду направила до Вищої ради правосуддя. Саме через підозру у тиску на суд, Верховний суд призупинив розгляд ключової справи щодо націоналізації ПриватБанку.

Так, Верховний суд вважає, що співзасновник та представники партії «Демократична сокира» неодноразово поширювали інформацію, яка дискредитувала роботу суду, зокрема щодо того, що судді «перебувають у змові» з однією зі сторін справи — родиною Суркісів, яка намагається скасувати одне з ключових рішень у націоналізації ПриватБанку.

Також Верховний суд поскаржився на члена наглядової ради ПриватБанку, який порадив їм «читати шикарну статтю» та «рахувати гроші» у день розгляду судової справи 25 квітня 2020 року.

«23 квітня свою позицію як позицію Офісу Генпрокурора озвучила і генеральний прокурор, яка фактично протиставила судову владу суспільству та загалом державі. З виступу складається враження, що єдиним захисником суспільства та держави виступає прокуратура, яка вже визначила, хто у справі правий, а хто ні», — йдеться у скарзі суддів.

27 квітня справу Суркісів зняли з розгляду Верховного суду за підозрою у тиску на суд. Ця справа — ключова у процесі оскарження колишніми власниками ПриватБанку націоналізації цього банку у 2016 році.

У чому суть справи?

Родина Суркісів оскаржує процедуру bail-in, яку Національний банк проводив у ході націоналізації. Ця процедура передбачає, що великі депозити низки осіб у банку обміняли на акції ПриватБанку, а самих цих осіб визнали пов'язаними з банком.

Обмінявши депозити на акції ПриватБанку, держава у 2016 році фактично визнала родину Суркісів акціонерами ПриватБанку, а їхні акції, разом з акціями всіх інших акціонерів, зокрема Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, купила за 1 гривню.

Процедуру провели для того, аби зменшити тягар на націоналізований банк, адже він не мав змоги обслуговувати значні за розміром депозити пов'язаних осіб — розмір депозитів Суркісів (Ігор, Григорій, Рахміль, Світлана, Марина Суркіси та Ковалик Поліна) складав понад 1 мільярд гривень.

Водночас інші суди, зокрема розгляд справи Шостим апеляційним адміністративним судом, що розглядає справу про законність націоналізації ПриватБанку, прив’язали свої рішення до рішення Верховного суду у справі родини Суркісів та перенесли розгляд апеляцій держави на рішення судів попередніх інстанцій, якими націоналізацію ПриватБанку визнали незаконною.

Цікаво, що справу, пов'язану з процедурою bail-in, 16 березня розглядав ще й Високий суд Англії та Уельсу. Зокрема, цей суд розглядав обмін зобов'язань ПриватБанку за євробондами, випущеними у 2010 та 2013 роках (ці облігації купили колишні власники ПриватБанку та пов'язані з ними особи).

Високий суд ухвалив рішення на користь ПриватБанку та дозволив йому не платити борг колишнім власникам.

Поділитись: