Нове покоління на зв'язку: коли в Україні запрацює 4G

Майже після десяти років суперечок в Україні відбувся перший конкурс на ліцензії під нову технологію мобільного зв'язку — 4G. Споживачам це мало б принести швидший інтернет-доступ, а держскарбниці — кілька додаткових мільярдів гривень.

Однак скористатися новою технологією зможуть передусім мешканці великих міст, а на її впровадженні заробить ще й Рінат Ахметов, чия компанія роками притримувала перспективні радіочастоти.

В останній день січня в лісі на околицях Києва в приміщеннях «Укрчастотнагляду» держава та найбільші телеком-компанії ділили повітря на майже 2,5 мільярди гривень. Якщо точніше, то йшлося про цінний радіочастотний ресурс — смугу ефіру в діапазоні 2,6 МГц, придатну для впровадження нового покоління мобільного зв’язку за технологією LTE.

Нові можливості

Вона дозволяє значно пришвидшити передачу даних у мобільних мережах — потенційно до кількасот Мбіт/сек порівняно з максимумом — 21 Мбіт/сек у нинішніх мережах третього покоління. На практиці оператори обіцяють швидкість доступу до інтернету зі смартфонів у 20-25 Мбіт/сек, але все одно це в рази перевищує поточні параметри.

Перші мережі LTE запустили у Швеції та Норвегії більш ніж вісім років тому. Станом на 2017 рік новий стандарт зв'язку працював уже в 186 країнах світу.

Україна традиційно пасла задніх — насамперед через регуляторні обмеження. «Велика трійка» мобільних операторів — «Київстар», Vodafone та lifecell — отримала можливість розбудовувати мережі попереднього, третього покоління, лише у 2015 році.

Середній дохід з одного абонента мобільного зв'язку в Україні після впровадження 3G складає трохи більше ніж півтора євро. Водночас у Польщі — 6,7 євро, Румунії — понад 4 євро, в середньому по Євросоюзу — 13,5 євро

Упровадження нової технології мало б залучити на українських ринок і нових гравців, а значить підвищити конкуренцію — про це неодноразово заявляли українські чиновники. Навіть президент Петро Порошенко, виступаючи минулого тижня в Давосі казав, що «багато компаній готові інвестувати в українську галузь зв’язку».

Однак перелік учасників конкурсу 31 січня не здивував розмаїттям — за ліцензії змагалися все ті ж «Київстар», Vodafone та lifecell. Самі оператори пояснюють — вихід нових гравців на український ринок зв’язку малоймовірний — для цього потрібні мільярдні інвестиції в інфраструктуру, які навряд чи окупляться.

Адже середній дохід з одного абонента мобільного зв’язку в Україні після впровадження 3G складає трохи більше ніж півтора євро. Для порівняння: у сусідній Польщі цей показник складає 6,7 євро, в Румунії — понад 4 євро, а в середньому по Євросоюзу — 13,5 євро.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Абонент недоступний: чому не працює мобільний зв’язок у Донецьку та Луганську

І все ж конкуренція між операторами «великої трійки» підвищила доходи держави від продажу ліцензій на 169 мільйонів гривень. Сумарно оператори заплатили за них майже 2,5 мільярди.

Та це далеко не всі їхні витрати.

За ліцензії під нову технологію мобільного зв'язку змагалися все ті ж три мобільні оператори — «Київстар», Vodafone та lifecell (на фото — перехожі користуються мобільними телефонами в центрі Києва, 7 квітня 2017 року) Фото: EPA/SERGEY DOLZHENKO

Ціна бездіяльності

Насправді частоти, за які змагалася «велика трійка», не є вільними. Ще з 2006 року вони перебувають у користуванні невеликої компанії «ММДС-Україна», яка належить холдингу СКМ Ріната Ахметова.

«ММДС-Україна» отримала ці радіочастоти без будь-якого конкурсу — тоді вони ще не були такими цінними. Однак у 2011 році держава дозволила використання діапазону 2600 МГц під технологію LTE — так маловідома компанія стала по суті єдиним на всю країну власником ресурсу для сучасної технології.

«ММДС-Україна» продасть частоти майже за 570 мільйонів гривень. Це в 100 разів більше, ніж вони заплатили державі за користування цими частотами за останні 12 років

Компанії «ММДС-Україна» неодноразово закидали, що вона фактично не використовує дорогоцінні частоти. Про це це свідчать і рішення Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації, яка кілька разів намагалася позбавити компанію ліценізії, і судові ухвали.

Однак, компанії Ріната Ахметова вдалося зберегти дефіцитний ресурс.

Урешті-решт вона таки віддасть його операторам «великої трійки», однак отримає за це близько 570 мільйонів гривень. Це майже у 100 разів більше за суму, яку «ММДС-Україна» заплатила державі за користування цими частотами за останні 12 років.

«Це абсолютно безпідставна сума. Але ми змушені її заплатити, бо такі умови затвердив уряд», — пояснило Громадському джерело в керівництві одного з мобільних операторів.

Три роки тому їм уже доводилося, окрім ліцензії, додатково оплачувати звільнення частот під 3G військовими — тоді «трійка» розділила між собою понад 1,5 мільярди гривень. «Але ті гроші хоча б пішли на фінансування армії, а не приватному бізнесу», — звертає увагу співрозмовник «Громадського».

Скористатися новою технологією зможуть передусім мешканці великих міст (на фото — чоловік з мобільним телефоном у торговельному центрі «Метроград», Київ, 3 листопада 2016 року) Фото: EPA/ROMAN PILIPEY

LTE — коли і для кого?

За місяць Нацкоміссія з питань регулювання зв’язку та інформатизації має провести ще один LTE-конкурс — на частоти в діапазоні 1800 МГц. Вони поширеніші і зручніші для впровадження нової технології, зокрема, дозволяють забезпечити покриття більшої території меншою кількістю базових станцій.

Оператори вже працюють у цьому діапазоні за технологією GSM. Однак спектр порізаний між ними на надто вузькі смуги, недостатні для LTE. Поза тим, більша частина діапазону перебуває в користуванні «Київстару».

Задля впровадження технологій четвертого покоління «Київстар», Vodafone та lifecell погодилися скинути частоти в «спільний котел» і поділити заново. За LTE-ліцензії в цьому діапазоні їм доведеться сплатити в бюджет ще як мінімум 4 мільярди гривень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи стане Львів українською Кремнієвою Долиною?

Використання вже наявних частот дозволить операторам заощадити на обладнанні. Однак обсяг їхніх капітальних інвестицій у впровадження LTE все одно вимірюватиметься мільярдами гривень.

За 3,5 роки після отримання ліцензії оператори муситимуть забезпечити послугою 90% мешканців міст з населенням понад 10 тисяч осіб

Це може відбитися на темпах запуску LTE-мереж. Наразі «Київстар» та Vodafone обіцяють запустити нову технологію в найбільших містах уже в березні-квітні, водночас суттєво не підвищуючи вартість інтернет-доступу.

Усього ж, згідно з умовами конкурсу, в операторів буде рік на запуск LTE-мереж у всіх обласних центрах. За 3,5 роки після отримання ліцензії вони муситимуть забезпечити послугою 90% мешканців міст із населенням понад 10 тисяч осіб.

Про впровадження мережі у дрібніших містечках і селах наразі не йдеться. Хоча в багатьох країнах саме технологія LTE стала інструментом вирішення проблеми «цифрового розриву» — разючої нерівності в доступі до сучасних технологій між мешканцями міст та сіл.

В Україні, згідно з даними Нацкомісії з питань регулювання зв'язку та інформатизації, в сільській місцевості абонентами інтернет-доступу є лише трохи більше ніж півмільйона осіб — це 5% від усієї кількості абонентів країни. У середньому по країні доступ до інтернету мають лише близько 30% громадян, переважно це мешканці великих міст.

Забезпеченість населення доступом до мережі Інтернет по Україні у розрахунку на 100 жителів станом на 1 листопада 2017 року Джерело: Держстат України

Цього тижня прем'єр-міністр Володимир Гройсман запропонував спрямувати гроші, що надійдуть від продажу 4G-ліцензій, саме на ліквідацію «цифрового розриву». Для цього можуть створити навіть окремий фонд, який би фінансував роботи з прокладання інтернет-доступу до сільської місцевості або використання супутникових технологій. Ця далеко не нова ідея активно просувалася за часів, коли оточення екс-президента Віктора Януковича намагалося взяти під контроль українську телеком-галузь. Тоді оператори називали її потенційно корупційною схемою.

Мобільні оператори і тепер критикують подібні ініціативи. Замість цього директор з корпоративного управління і контролю Vodafone Олег Проживальский пропонує дозволити використання LTE ще в одному діапазоні — 800 МГц. Таким чином радіус дії однієї вишки складав би близько 12 кілометрів, порівняно із 3 кілометрами у 2600 МГц.