Український олігарх Ігор Коломойський зі своїми партнерами можуть бути причетними до купівлі депутатського мандату в парламенті Австрії для свого знайомого.

Про це повідомляє DW.

В Австрії напередодні парламентських виборів лунають заклики заборонити купівлю місць у партійних списках за гроші. До цього призвів прецедент із ультраправою Австрійською партією свободи (FPÖ).

Австрійський депутат Петер Пільц оприлюднив судові документи, в яких двоє наближених до партії осіб під присягою розповідають про купівлю місця у списку FPÖ для «ставленика українських бізнесменів».

Йдеться про депутатський мандат Томаса Шелленбахера, який у минулому скликанні австрійського парламенту був співголовою групи зв'язків з Україною.

Як зазначає видання, політична кар’єра Шелленбахера «більш ніж дивна». Власник інженерного бюро з провінції напередодні виборів у 2013 році зареєструвався у Відні, а потім опинився на дев’ятій позиції у віденському списку кандидатів FPÖ, хоча раніше про нього взагалі ніхто не знав.

За підсумками виборів це місце виявилося непрохідним, але за дивним збігом обставин троє кандидатів, які були попереду Шелленбахера, відмовилися від мандату. За час своєї роботи він лише декілька разів виступив у парламенті.

Згідно з опублікованими судовими документами, Ернст Н. з 2016 року позивається до функціонерів Австрійської партії свободи, чоловік стверджує, що вони не віддали йому 2 мільйони євро «за посередництво».

За словами позивача, саме він звів Шелленбахера з керівництвом FPÖ. За його словами, за прохід Шелленбахера у парламент українські бізнесмени заплатили 8 мільйонів євро — 4 для партійної каси FPÖ, ще по два — одному з чільних представників партії та самому Ернсту Н. як посереднику.

Як стверджує позивач, угода відбулася, але своїх грошей він не отримав. У судових документах йдеться, що представники партії та сам «дивний» депутат заперечують слова Ернста Н.

У позові вказані імена цих українських бізнесменів — це олігарх Ігор Коломойський, його бізнес-партнер Ігор Палиця та син тодішнього міністра юстиції Максим Лавринович.

Інформацію про купівлю мандата депутата підтверджує під присягою ще один австрієць — Фелікс В. Він стверджує, що був присутній на цих зустрічах з функціонерами FPÖ.

Як з’ясувало DW, Палиця і Лавринович, вочевидь, мали в Австрії спільні з Коломойським і Шелленбахером бізнес-інтереси. Коломойський міг бути знайомий з австрійцем ще з 2012 року, коли фірма останнього IBS будувала водоочисну станцію у Буковелі, співвласником якого є олігарх.

Пізніше увагу австрійських правоохоронців привернув той факт, що фірма IBS формально купила готель «Панганс» у комуні Земмерінг за 5 мільйонів євро, хоча річний оборот компанії не перевищував мільйона євро. Однак справу закрили, бо українські органи не надали інформації, яка свідчила би про можливе незаконне походження грошей.

Виконавчим директором і співвласником IBS до 2015 року був Ігор Палиця, який зараз є народним депутатом. Також Палиця і Шелленбахер заснували благодійний фонд, яким опікувався земляк Палиці з Івано-Франківщини Віктор Бабущак. Він зокрема був прописаний вдома в австрійця, як і сам Палиця.

Бабущак створив у Австрії фірму, яка викупила готель «Панганс», а потім ця компанія перепродала його швейцарській фірмі, за якою, як пише видання, стоїть Коломойський.

Також Бабущак і ще двоє чоловіків з Івано-Франківщини стали номінальними власниками низки фірм, через які в Австрію заходили мільйони інвестицій.

Двоє з цих українських менеджерів раніше були співробітниками компанії Укрнафта, співвласником якої є Коломойський. Засновником частини фірм з цього конгломерату, зареєстрованих здебільшого за однією адресою у Відні, виступив також Максим Лавринович.

DW звернулося до Антикорупційної прокуратури Австрії із запитом. У відповіді правоохоронці повідомили, що навіть якщо інформація про купівлю місця у списку партії правдива, вони нічого не можуть зробити, бо за це не передбачена кримінальна відповідальність.

Особи, які складають виборчі списки партій, не є посадовцями у розумінні антикорупційного законодавства. Саме тому депутат Петер Пільц та інші політики вимагають внести відповідні законодавчі зміни.

Поділитись: