Кондоліза Райс про дії США через 10 років після війни в Грузії

Кондоліза Райс була Державним секретарем США під час російсько-грузинської війни. Тоді президентом США був Джордж Буш молодший, а Росії — Дмитро Медведєв.

У той час саме вона вела переговори з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим і спілкувалася з грузинським лідером Міхеілом Саакашвілі.

Нині Райс працює в Інституті Гувера університету Стенфорда, США. Райс відома тим, що вкрай обережно підбирає слова навіть у неформальному спілкуванні. Під час зустрічі з нею Наталка Гуменюк змогла поставити їй одне запитання до 10-ї річниці війни.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Життя крізь колючий дріт: лінія розмежування з Південною Осетією

Десять років тому ви були Держсекретаркою США? Що ви скажете сьогодні, чи могли Сполучені Штати тоді діяти інакше? Зокрема, ми знаємо, що грузинський президент Саакашвілі таки розраховував на більшу підтримку Вашингтона, зокрема військову. Як ви коментуєте ті події відповідно до сучасного контексту, знаючи, що саме тоді було перейдено «червону лінію», згодом Росія анексувала український Крим, і почала військові дії в Україні?

Я пам’ятаю липень 2008-го, коли я була з візитом у Грузії. Ми казали тоді президенту Саакашвілі: росіяни будуть намагатися вторгнутися у вашу країну, не відповідайте на це, не робіть цього, бо ніхто не зможе захистити вас за жодних обставин.

На архівному фото — президент Грузії Міхеїл Саакашвілі (ліворуч) та держсекретарка США Кондоліза Райс після переговорів у Тбілісі, Грузія, 10 липня 2008 року Фото: EPA/ZURAB KURTSIKIDZE

На жаль, була перестрілка між миротворцями, і так, росіяни знайшли виправдання своїм діям. Грузини мали б лишитися в казармах. Я не звинувачую грузинів за те, що сталося. Але Сполучені Штати нічого не могли вдіяти, щоб уникнути цього всього.

Однак, коли все вже сталося, США діяли настільки швидко, наскільки могли, зокрема й надаючи мільярд доларів фінансової допомоги Грузії.

Тоді я також отримала дзвінок від Сергія Лаврова, який сказав: «Я назву умови припинення війни: грузини мають повернутися в казарми». Я сказала: «Гаразд». Друга умова: «Грузини мають підписати договір про невикористання сили». Я сказала: «І тут зрозуміло». І тоді він сказав: «І Міша Саакашвілі має піти. Але це тільки між нами».

Я сказала: «Сергію, Держсекретар США і Міністр закордонних справ Росії не можуть мати розмов про скинення демократично обраного лідера країни. Тому сьогодні по обіді мій посол в ООН має оприлюднити цю інформацію Раді Безпеки ООН, що їхніми умовами завершення війни є прибрання з посади Саакашвілі». Він сказав: «Ти не можеш цього зробити». Я сказала: «О ні, я можу. І я подзвоню кожному, кому можу – британцями, французам, полякам, чехам і всім скажу правду, і я так і зробила».

Я не знаю, як це спрацювало, але я задоволена тим, що вчинила саме так. З іншого боку французькі дипломати таки поїхали туди і домоглися угоди. Та, на жаль, відповідно до цього, зона відчуження була визначена такою, що займала 50 кілометрів грузинської землі поза межами Південної Осетії. Ми мали скасувати це. Тому я надзвичайно критично реагую на зауваження про те, що Сполучені Штати могли зупинити вторгнення в Грузію.

Раніше Громадське також зверталося за коментарем до Хайде Тельявіні — швейцарської дипломатки, яка очолювала Міжнародну комісію щодо розслідування обставин війни, оприлюднену в 2009-му. Відповідно до нього війну розпочала Грузія, у відповідь на дії Росії, які тривали доти місяцями, але обидві сторони несуть відповідальність за ескалацію конфлікту.

Єдиною відповіддю Тельявіні Громадському через 10 років від конфлікту було те, що доповідь і донині актуальна, як і «результати розслідуваннями залишаються актуальними і в 2018-му».