Розслідування / Корупція

Конкурс до Антикорупційного суду: хто претендує судити топ-чиновників за корупцію

Розслідування/Корупція/Конкурс до Антикорупційного суду: хто претендує судити топ-чиновників за корупцію
Зберегти
Вигляд
lead
Триває конкурс суддів до Вищого антикорупційного суду. У майбутньому саме він виноситиме вироки корупціонерів з-поміж топ-чиновників — від міністрів до депутатів. Ефективність розслідувань НАБУ теж залежить від цього суду. Відтак уваги до його формування — чимало. Чи пройдуть туди недоброчесні кандидати?

Доброчесні?

Ірина Шиба керує проектами Фундації DeJuRe. Ця громадська організація моніторить кандидатів до ВАС: «Дуже багато «сірих» кандидатів. На відміну від попереднього конкурсу, немає так багато відверто тих, у чиїй доброчесності сумніваємося».

«Останнім часом довіра до суду зростає. І цей конкурс ми хочемо провести відкрито та обрати найкращих кандидатів. Не хотілося б обирати між доброчесністю або професійністю», — каже заступник голови ВККС Станіслав Щотка.

Середній вік кандидатів до Антикорупційного суду — 30-39 років. Серед претендентів не лише судді, а й, наприклад, 69 кандидатів і докторів юридичних наук, 81 адвокат. Багато хто співпрацюють з громадськими активістами.

Фундації DeJuRe назвала Громадському кандидатів, яких уважає лідерами цих змагань — власників найдоброчесніших досьє.

Маркіян Галабалазаступник Голови Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції та експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ. Адвокат-практик, який має власне адвокатське бюро. Був адвокатом Міхеїла Саакашвілі. Його дружина — Ольга Галабала — депутатка Івано-Франківської обласної ради від партії «Воля».

Кандидатуру судді Кіровоградського окружного адмінсуду Романа Брегея теж активно підтримують представники громадського сектору. Він уже пробував свої сили в конкурсі до Верховного Суду у 2017 році. Однак не набрав достатньої кількості балів на практичному завданні. Водночас, за словами Брегея, 43 претенденти, які теж набрали балів менше допустимого, стали переможцями конкурсу. Як наслідок — суддя Роман Брегей пішов у відкритий конфлікт із ВККС, стверджуючи, що конкурс відбувся із порушенням.

Брегей активно критикує рішення вищих судових органів на власній сторінці у Facebook.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

Євген Грушовець. 34 роки. Адвокат юридичної фірми «Аріо». Працював у структурах МВС, згодом розпочав юридичну практику. Був активістом «Автомайдану». У 2017 році увійшов до складу Ради громадського контролю НАБУ. Тоді на інтернет-голосуванні за нього проголосувало 3959 людей.

Андрій Малєєв — суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області. Суддею працює з 1994 року, раніше — в органах прокуратури. У вересні 2018 року Фундація DeJuRe відзначила суддю Малєєва премією «Честь» за відверті заяви щодо проблем судоустрою.

Малєєв публічно каже про конфлікти інтересів у судових спорах і веде блоги у різних виданнях, пропонуючи рішення щодо вдосконалення судової системи та збільшення довіри до інституцій.

«Я не вважаю суддів окремою кастою. Найпершим принципом для нас повинна бути справедливість, повага до прав людини та готовність до інновацій, щоб встигати за часом. Якби я не почував себе гідним цієї посади, то не йшов би на конкурс», — так Андрій Малєєв пояснив Громадському мотиви висування в претенденти на суддю Антикорсуду.

Серед претендентів не лише судді, а й, наприклад, 69 кандидатів і докторів юридичних наук, 81 адвокат. Багато хто співпрацюють з громадськими активістами.    
Артем Ващенко/Громадське

Недоброчесні?

«Як громадськість ми не маємо доступу до всіх реєстрів, спецперевірок і даних досьє, які містять інформацію про кандидатів. Хоча з відкритих джерел є інформація про декого з них, чиї історії та профайли насправді турбують», — каже керівниця проектів Фундації DeJuRe Ірина Шиба.

Ідеться про трьох кандидатів, які нині претендують на посаду суддів Антикорупційного суду, але раніше вже брали участь у конкурсі до Верховного Суду й отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності (ГРД). Це Тетяна Черниш, Петро Бурда та Олег Кімстачов.

Тетяна Черниш є суддею Уманського міськрайонного суду Черкаської області. ГРД висловила їй недовіру в березні 2018 року, коли суддя претендувала на посаду в новому Верховному Суді. Їй закидають винесення сумнівного судового рішення щодо продажу будинку, власник якого живе за кордоном.

«Свого часу до ГРД надійшла інформація, що один із жителів Уманщини не може повернути у власність свій будинок уже 10 років. Зокрема й через те, що Тетяна Черниш затягувала розгляд справи, не повідомляючи заявнику про засідання. А проблема в тому, що чоловік позбувся власності через рішення іншої судді цього суду — Горячківської, яка, як з’ясувалося, є кумою Черниш», — розповіла Ірина Шиба.

Олег Кімстачов працює суддею в тому ж суді, що й Черниш. Він теж має негативний висновок Громадської ради доброчесності. Йому, як і Тетяні Черниш, закидають винесення сумнівних рішень, а ще — втручання в автоматизовану систему суду.

Петро Бурда отримав негативний висновок ГРД у конкурсі до Верховного Суду у квітні 2017-го. Він — суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. Бурду підозрюють у неправдивому заповненні декларації. Мовляв, право на земельну ділянку, де згодом з’явився будинок Бурди, в сім’ї судді з’явилося лише у 2010 році, хоча будівництво там велося ще у 2008-му. Це може свідчити, що «право користування цією земельною ділянкою було, але без належного оформлення» — ідеться у висновку ГРД.

«Вони не розібралися в моїх документах. — прокоментував Петро Бурда Громадському. — Насправді право на цю ділянку було в моєї дружини ще з 1997 року. Треба перевіряти документи. А я йду в Антикорупційний суд, бо відчуваю потребу та хочу зробити добру справу у своєму житті — подолати корупцію».

Іще один кандидат, який викликає сумніви в громадських активістів, це Дмитро Титаренко — адвокат приватної компанії Gentls Law Firm. Головна претензія — це сукупний заробіток юриста, вказаний у декларації.

Згідно з нею зарплата адвоката-практика за основним місцем роботи у 2017 році складає 2992 гривні, а дохід від підприємницької діяльності — 8140 гривень. Тобто сукупний дохід юриста однієї з провідних юрфірм у 2017 році — трохи більше 11 тисяч гривень. На думку громадських активістів, це може свідчити про ухилення від сплати податків.

Громадська рада міжнародних експертів

«Не потрібно шукати зраду. Якщо хтось із кандидатів, які пройдуть далі, виявляться недоброчесним, його просто заблокують представники Громадської ради міжнародних експертів. Для цього достатньо 4 із 6 представників цього органу», — запевнив Громадське заступник голови ВККС Станіслав Щотка.

Громадську раду міжнародних експертів створили спеціально для конкурсу в Антикорупційний суд при Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Вона складається із шести колишніх прокурорів і суддів. Рекомендації щодо них Україні надавали міжнародні партнери.

«Їм немає сенсу підставляти себе й виправдовувати недоброчесних кандидатів. Це представники, яких нам надали ключові міжнародні партнери. Як-от, Рада Європи, наприклад. У їхній чесності та бездоганній репутації ми не сумніваємося», — розповідає про майбутню роботу міжнародної комісії голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков.

Завершити конкурс по відбору суддів до Антикорсуду голова ВККС обіцяє до кінця лютого 2019 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Першочергова задача України — створити незалежний антикорупційний суд» — постійний представник МВФ в Україні

Пов`язані новини