Сьогодні, якщо нічого не зірветься, станеться обмін. Частина наших полонених повернеться додому. Але тільки частина. Не всі хлопці будуть звільнені навіть з ОРДЛО — хтось залишиться у руках бойовиків. Кримські татари та інші наші політв’язні і надалі будуть сидіти у російських в’язницях. Невинні.

За це Україна віддасть справжніх вбивць: російських найманців, харківських терористів та п’ятьох беркутовців. І справа не тільки в тому, що в нас майже не залишається цього «чоловічого обмінного фонду» (дуже цинічний та практичний вираз) і для нового повернення своїх заручників, український уряд буде вимушений надалі торгувати інтересами країни з ворогом. А у тому, що цей крок лишає нас головного – справедливості.

За цю справедливість ми стояли на Майдані, та змогли перемогти. За цю справедливість ми боремося і надалі, проти окупантів: хтось поклав свої голови, хтось сидить в окопі, хтось – у в’язниці.

Я дуже радий за цих хлопців та їх родини, які сьогодні мають зустрітися. Країна повинна повертати своїх героїв, але не ціною паплюження цінностей, за які ці герої билися. Бо вони не скажуть спасибі за те, що справа розстрілу людей на Майдані не була закінчена хоча б вироком винним. Що майже через шість років ми почали повертатися у ту точку, з якої все почалося. Що те, за що боролися українці, йде прахом.

Публікується з дозволу автора

Поділитись:
spilnokosht desktopspilnokosht mobile