Кремль вперше схвально відгукнувся про білоруську опозицію, коли та пообіцяла не розривати відносини з РФ

Про це заявив прес-секретар президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

Як відомо, після офіційного оголошення Олександра Лукашенка переможцем чергових виборів президента Путін був серед невеликої кількості світових лідерів, які привітали Лукашенка. Тобто вони визнали його легітимним президентом.

Кремль продовжує дотримуватися лінії, що Лукашенко законний глава держави, але 25 серпня вперше схвально відгукнувся про опозицію.

З чого все починалось?

Пєсков не у позитивному ключі прокоментував програму Координаційної ради білоруської опозиції, яка вимагає від Лукашенка мирної передачі влади. Засмутило Кремль те, що опозиція чітко не заявляє про продовження союзницьких відносин з Росією.

«Ми бачили якісь тексти, які були доступні у ЗМІ, вони досі доступні, проекти текстів і так далі. Вони були, напевно, текстами, де в мінімальному ступені декларувалися наміри на продовження союзницьких відносин», — сказав Пєсков 24 серпня.

Він наголосив, що Москві «більше імпонують ті політики в Білорусі, які виступають за послідовне продовження лінії на союзницькі відносини».

Що каже опозиція?

Один з лідерів Координаційної ради Павло Латушко доволі швидко відреагував на це, запевнивши, що опозиція не планує розривати або якось погіршувати відносини з Москвою.

«Я хотів би, відповідаючи на це висловлювання наших друзів з Росії, зазначити, що Координаційна рада ніколи не розглядала, не ухвалювала і не планує ухвалювати документи, які б казали про те, що ми не зацікавлені в розвитку відносин з Росією, або про те, що ми зацікавлені вийти з якихось організацій, які існують на сьогодні», — сказав він.

Як це вплинуло на Кремль?

Саме ця заява Латушка стала приводом для Пєскова похвалити опозицію.

«Це прекрасно, власне, це можна тільки привітати. І ми, справді, сподіваємося на те, що в цілому в Білорусі абсолютно домінує бажання і далі йти шляхом розвитку наших двосторонніх відносин», — сказав він.

Водночас не слід робити якихось далекосяжних висновків з такої зміни риторики Кремля. Пєсков зазначив, що навряд можна казати про єдину опозицію Білорусі, бо там «є різні представники». Також у Кремлі вже казали, що не планують вести діалог з Координаційної радою, бо це буде «втручанням у внутрішні справи Білорусі».

Що це за Координаційна рада?

Її створили 18 серпня. Мета ради — мирна передача влади від поки ще чинного президента Олександра Лукашенка до Світлани Тіхановської (яку опозиція вважає справжньою переможницею виборів). Туди ввійшли понад три десятки людей, зокрема довірена особа Тіхановської Ольга Ковалькова, Нобелівська лавреатка з літератури Світлана Алексієвич, глава правозахисного центру «Вясна» Алесь Беляцький, ексміністр культури Білорусі Павло Латушко, економісти, письменники, юристи тощо.

Члени ради наголошували, що вони хочуть подолати кризу в Білорусі й вони не ставлять собі за мету зміну конституційного ладу чи зовнішньополітичного курсу.

Опозиціонери вимагають:

• звільнити усіх політв'язнів,
• виплатити компенсації постраждалим,
• провести розслідування щодо насильства до протестувальників,
• провести нові вибори з новим складом Центральної виборчої комісії та за міжнародними стандартами.

Як реагує режим Лукашенка?

Білоруські силовики порушили кримінальну справу «про захоплення влади» через створення цієї ради. 24 серпня ОМОН затримав двох членів Координаційної ради — Ольгу Ковалькову та представника страйкому Мінського тракторного заводу Сергія Дилевського. 25 серпня суд арештував обох на 10 діб.