Любов у соль мінорі: формула ідеального хіта для Євробачення
Шукаючи ідеальний трек для Євробачення, ми вирішили діяти науковим методом. Проаналізували тексти, знайшли найпопулярніші слова і змусили (так, змусили) оперного композитора Іллю Разумейка проаналізувати пісні цьогорічних учасників.
Шукаючи ідеальний трек для Євробачення, ми вирішили діяти науковим методом. Перечитали усі тексти, знайшли найпопулярніші слова і змусили (так, змусили) оперного композитора Іллю Разумейка проаналізувати пісні цьогорічних учасників.
Слова
Текст пісні ніколи особливо не грав ролі на пісенному конкурсі. Фінських «Lorde» ніхто не розумів, сербка Марія Шерифович співала «Molitva» рідною мовою (і перемогла), а Вєрка Сердючка зуміла завоювати Європу неповторним поєднанням німецької, англійської та «лашатумбай».
Нижче наводимо активну таблицю, де можна побачити найвживаніші слова у піснях, починаючи з 2000-го року. Від себе додамо, що:
— починаючи з з 2013-го, в текстах пісень слово «oh» вживається 1429 разів;
— найпопулярніше слово у піснях для Євробачення — «love».
Музика
До музичної сторони питання ми підійшли з усією відповідальністю. Усі пісні проаналізував і розклав на частини Ілля Разумейко — композитор, студент Віденської консерваторії, композитор та піаніст проекту «NOVA OPERA», засновник та куратор експериментальної музики фестивалю PORTO FRANKO.
Ілля Разумейко, hromadske.ua
Неочікувано, під час прослуховування усіх 42 пісень, експерт захворів, що ми ніяк не пов'язуємо з нашим експериментом. Щоправда, сам композитор заявив, що він «страждав».
Вважаємо за потрібне зазначити, що композиції всіх учасників були відслухані у Відні, в будинку, де Бетховен написав знамениту дев'яту симфонію.
Будинок, де Бетховен писав симфонію №9, а Ілля Разумейко слухав пісні «Євробачення-2017», фото Іллі Разумейка
Подальший текст є особистою думкою автора (Іллі Разумейка), з якою редакція може не погоджуватися.
Євробачення 2017, антирейтинговий аналіз
Аранжування 95% пісень Євробачення традиційно являють собою машину часу і можуть слугувати маніфестом ідеям постструктуралізму та смерті мистецтва.
Як і кожен рік, ми маємо широку палітру «стилізацій» з поп-музики останніх 50-ти років (60-ті — початок 2010-х). Від Едіт Піаф у Сальвадора Собрала (Португалія), через різноманітні варіації на ABBA або Boney M із синтезаторними бітами (Швеція, Македонія, Латвія і т.д.) та пародію на Muse у виконанні наших співвітчизників O. Torvald, до алюзій на Adele у Брендана Мюррея (Ірландія) та Sia у німецької співачки Levina (самі порівняйте оригінал та цьогорічну пісню).
Тональність — це закріплення положення музичного лада за певними по висоті звучання музичними тонами, прив‘язка до конкретної ділянки музичного звукоряду.
Інструментальну сторону аранжувань цьогорічного конкурсу можна умовно поділити на кілька великих груп:
— Електронні «диц-диц» самограйки, які сьогодні кожен школяр може написати вдома за кілька годин на комп'ютері в Ableton: Азербайджан, Норвегія, Австралія, Естонія і т.д.
— Мікс електро/поп/денсу з акустичними вставочками та фальшивим «симфо-роком» або «симфо-попом»: Польща та Албанія, Кіпр та Італія.
Підпунктом сюди можна включити пісні з окремими інструментальними «вставочками» (дуже погана скрипка у Угорщини та Сербії, саксофон у Молдавії)
— Умовно акустичні проекти: квартет+рояль у португальця, рояль+умовний симфонічний оркестр у Мальти та Грузії, рояль із віолончеллю та струнними у англійської співачки Люсі Джонс, фортепіано зі струнними у Хорватії. Сюди ж входять «кросоверні» потуги Хорватії та Фінляндії.
— «Альтернативне аранжування», як от гаражний рок у O. Torvald або гітарно-електронне реггі у іспанця Манеля Наварро.
В антиномінації «Найжахливіше аранжування» гран-прі впевнено виборює Чорногорія. Складається враження, що саунд-продюсери за тиждень до конкурсу купили комп’ютер і намагалися на ньому щось зліпити із семплів, які завантажили на безкоштовних сайтах.
Мело́дія — провідний голос, що концентрує в собі художню думку та естетичну чарівність твору, підпорядковує собі інші компоненти фактури.
Антиномінація «Найжахливіша полістилістика» (Румунія та Угорщина)
Вийти за стильові рамки намагалися представники Румунії (вони поєднали традиційний центральноєвропейський спів «йодль» з хіп-хопом) та Угорщини (де так само фольклорний голос спробували поєднати з хіп-хоповою начинкою).
Попри правильний хід думок (фольклор + реп), картина вийшла жалюгідною. Румунська співачка після яскравого «йоделінгового» вступу перейшла на дуже поганий звичайний спів. Угорський співак після можливо цікавого фольклорного вступу почав читати надзвичайно фальшивий патетичний реп (на версус баттлі він би точно не пройшов навіть у перший тур).
Шкода, що продюсери обох проектів не знайомі з досвідом таких гуртів, як ДахаБраха та Portmone або їх закордонних аналогів (ті ж румунські Subcarpati). Це чудові приклади вишуканої інтеграції фольклорного матеріалу у поп-музику.
Аналіз тональності пісень показує, що цього року, крім вічного ля мінору (4 пісні), перевагу надавали мінорним бемольним тональностям: ре мінор – 4 пісні, соль мінор – 4 пісні, до мінор – 3 пісні. Ще однієї топ-тональністю став сі мінор (3 пісні, в тому числі «Requiem» співачки Alma, що представляє Францію).
Аранжува́ння — це пристосування музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для виконання його в іншому складі інструментів (голосів), обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом, а також гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії.
Гармонія пісень не виходила за рамки поп традиції — це шаблонні діатонічні секвенції з безкінечним повторенням зворотів I-VII-VI-IV ступень і т.д. в усіх можливих комбінаціях.
Поодинокими виключеннями були: мажорна субдомінанта в Албанії, ресторанні хроматичні баси у Грузії, «дивна» мажорна секвенція в бриджі (розділ між третім куплетом та останнім приспівом) у Норвегії, кілька нон-аккордів у португальця та шаблонні модуляції вгору в останньому куплеті у Сан-Маріно, Нідерландів та Ірландії.
Кожне наступне Євробачення змушує нас більше і більше любити окремих переможців минулих років. Наприклад, виступ абсолютно нецікавого представника Австрії цього року допоміг зрозуміти, що Кончіта Вюрст була просто геніальною вокалісткою з хітовою піснею.
Голоси співаків та співачок на Євробаченні завжди були об’єктом сарказму, тож і цього року у нас достатньо матеріалу для аналізу.
Одразу дві антиномінації серед жінок: «Найгірший вокал», «Найгірша акторська гра» отримує представниця Польщі Кася Мош. У чоловіків лідером є хорват Жак Худек, якого можна описати як «Пародія на кросовер (попсова пародія на оперний спів та класичну музику — при. автора) всіх часів і народів». Він напевно вирішив, що схожість з Лучано Паваротті (наприкінці його кар’єри) дає йому можливість пародіювати оперних співаків в різних регістрах. У результаті вийшла трагікомічна пародія на мікс Хворостовського, Бочеллі та Вітаса.
Гармо́нія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні.
Просто дуже погано співали представниці Естонії та Латвії, Данії та Бельгії. Частина співачок традиційно намагалися компенсувати відсутність слуху та вокальної техніки формами та глибиною декольте.
Отже, цьогорічна формула хіта на Євробаченні — це пісня про любов у тональності соль мінор.
Ми знайшли хіт про любов в тій же тональності, послухайте краще його. Хосе Каррерас, «Amore Perduto Adagio»
Програмінг — Андрій Серняк. Візуальне оформлення — Роман Сапєлкін.
- Поділитися: