«Люди як живий щит». Що відбувається у районі Нової Каховки, яку окупували росіяни

Ірина (ім'я змінене), мешкає у Таврійську, що поруч з Новою Каховкою, Херсонська область.  

Все почалося з нас. 24 лютого російська техніка почала проходити через наше місто. У нас є камери спостереження по місту, тож ми стежили за ними через них. Два дні тому російські війська познімали їх, але лишилося ще дві камери. Перші два дні дуже багато російської техніки заїхало в місто, вона не переставала надходити. Вони перейшли ГЕС і там вже почалися бої. Ми все бачимо і чуємо, небо там постійно чорне. Постійні постріли, учора щось палало з того боку.

Нова Каховка теж повністю під російськими військами, техніка стоїть між житловими будинками, люди знімають, як вони там стоять і ховаються. Вони намагаються прикритися місцевим населенням, щоб наші бійці не могли відбитися. Зараз наше місто повністю під контролем російських військ, вони їздять по вулицях, сьогодні через центр міста о 12 годині дня проїхало 6 танків. У нас є невеликі ліси біля Дніпра, багато техніки заховано саме там.

Продуктів у місті вже нема, памперсів для дітей також. Зараз ми їмо те, що залишилося у нас зі збережень, хліб печемо самі. Ми живемо в квартирі, але прийшли до родичів, тому що у них в будинку є підвал. Поки тут є вода і світло, а на тому березі Дніпра, де селища Козацьке та Веселе вже немає. У мене там живе подруга, вони ховаються у підвалі. У них немає ні світла, ні води, вони взагалі не виходять на вулицю.

Виїхати ми вже не можемо, бо з однієї сторони — Крим, а з іншої — дорога через ГЕС. Вчора у нас розстріляли жінку, її вже мертвою доставили до лікарні. Очевидці кажуть, що вона хотіла виїхати і не зупинилася, коли їй наказали російські військові.

Ольга, Каховка

Ми живемо у Малокаховці, але переїхали у Каховку, бо там тихіше. У Каховці все спокійно — на будівлях українські прапори, працюють магазини, є вода і світло. Російські війська сюди навіть не заходили. У Малокаховці теж немає російських військових, але кажуть, що поруч у лісі ховається багато техніки.

У Каховці працюють продуктові магазини та аптеки, але ліків залишилося дуже мало. Сьогодні ми були там і купували антибіотики для дитини, то їх вже не було. Люди стоять у чергах, продукти і ліки швидко зникають з полиць. Хліб видають у обмеженій кількості по 2-3 буханки на особу, не більше. Загалом у нас тихо, якщо порівнювати з Новою Каховкою. Там воєнна техніка стоїть на вулиці. З того боку до нас доходять дуже сильні вібрації — вікна і двері трусяться, там постійно йдуть бої. Люди коло Веселого та Козацького благають про «зелений коридор». Всі ці дні вони перебувають у підвалах без води та їжі.

Ліза, рідні живуть у Новій Каховці 

У мене там живе вся родина — батьки з племінниками та дітьми. З самого початку там досить напружена ситуація — люди сидять у підвалах і чують постійні обстріли. Російська техніка знаходиться біля річки, біля п’ятиповерхових будинків, на стадіоні стоять БТР і танки. Вони по колу їх окопують, ховають гіллям. У моєї тітки перед будинком стоїть танк. Люди для них як живий щит.

Вони проникають у продуктові магазини, забирають продукти. Напевно, планували, що це все швидше закінчиться. Також забирають телефони у місцевого населення, якщо їм щось не подобається, і перевіряють, чи не фотографували їхню армію.

Мій тато сидить у підвалі. По селу ходять мародери, люди бояться виходити. З продуктами та водою проблеми. Ніхто не думав, що їм стільки часу доведеться так сидіти. У перший день війни об 11 годині війська окупанта вже були у місті.

Люди там у великій небезпеці. Родину мого однокласника розстріляли разом із дітьми. Є купа людей похилого віку, які не мають доступу до ліків. У моєї подруги бабуся хвора ковідом, вона навіть не може спуститися у підвал. Вони на першому поверсі знаходяться, у них від граду повилітали шибки, на город у теплиці — прилетів снаряд. Там вже не йде мова, щоб зберегти майно, головне — евакуювати мирне населення живими.

Олександр, село Веселе, недалеко від Каховської ГЕС 

Я живу тут багато років, такого ще не було. Ми вже 4 день «воюємо» — сидимо у підвалі. Люди власноруч побудували підвал, в якому можна сховатися, щоб врятувати своє життя. У Веселе летять снаряди, а з Нової Каховки до нас їде російська техніка.

Ті, хто прийшов нас завойовувати, перші дні ходили по селу спокійно, а тепер — бігають. Вламуються у виноградники та городи. У нас може 30-40 пострілів за раз, інтенсивність боїв дуже висока. Зранку по селу проїхало 10 великих машин. Вони постійно крутяться по селу. Вже чотири дні у нас немає води і світла, газ поки є. У магазин ми навіть не виходимо, бо сидимо в укритті.

Марина, село Козацьке, недалеко від Каховської ГЕС   

У нас йдуть постійні бої. Люди тут як м’ясо. Для російської армії — ми щит. Якщо вони бачать у когось телефон, то забирають і дивляться, чи немає там фото їхньої техніки. Якщо є, то вони розстрілюють людей. Тому ми не можемо багато ділитися інформацією.

Сидимо у підвалах, для дітей немає підгузків, ніхто не привозить ніяких продуктів і нас не евакуйовує. Люди живуть перебіжками — від дому до підвалу. У наш будинок, що у Веселому, вже потрапив снаряд. У нас немає світла, води і в деяких будинках відключили газ. Дітей немає чим годувати. Запасів майже немає, бо ніхто не очікував цього.