Шахтарі у Кривому Розі страйкують, вимагаючи кращих умов праці
Фото:

Евеліна Ганська / hromadske

Що ви знаєте про Кривий Ріг, окрім того, що це одне з найдовших міст Європи і батьківщина нинішнього президента? Скоріш за все, знаєте небагато. До того ж найчастіше факти про місто стосуються ще досягнень радянської доби.

Наприклад, Вікіпедія каже, що «Криворізький залізорудний басейн — найбільший в Україні і головний гірничовидобувний центр країни». Це місто шахтарів та гірників, основну кількість робочих місць для мешканців забезпечують шахти та заводи з видобутку залізної руди.

Більшість шахт та комбінатів наразі частково або повністю належать бізнесменам та олігархам. Робота на таких підприємствах — шкідлива для здоров’я, а умови праці можуть бути небезпечними для життя — старе обладнання стає причиною трагічних смертей на виробництві.

Більшість спеціальностей працівників шахт підпадають під Списки професій з особливо шкідливими й важкими умовами праці. Зайнятість на повний робочий день тут дає право на пільговий вихід на пенсію за віком.

Що відбувається?

2 вересня шахтарі шахти «Жовтнева» Криворізького залізорудного комбінату (КЗРК) відмовилися підніматись нагору після зміни. Вони оголосили безстрокову акцію протесту, вимагаючи підвищити зарплатню та повернути пільги. Ще у 2016 році список пільгових категорій значно скоротився і частина працівників гірничовидобувних спеціальностей втратили право на ранній вихід на пенсію та підвищений її розмір.

Також страйкарі виступили проти результатів проведеної переатестації робочих умов на шахтах, згідно з якою частина працівників втрачає пільги. На їхню думку, переатестація відбулася з порушеннями, і менеджмент комбінату, причетний до переатестації, має бути звільнений. Цього року переатестацію на шахтах КЗРК проводив Науково-дослідний інститут профілактичної медицини Харкова, а не криворізькі експерти, як це було раніше. Страйкарі вважають, що харківські експерти лояльні до керівництва шахти і не до кінця розуміють специфіку роботи шахтарів. Таким чином, експертиза не може бути об’єктивною, а результати — вигідні власникам підприємства, адже підвищені пенсії гірників до Пенсійного фонду має відраховувати саме власник шахти.

КЗРК — недержавне підприємство, до його складу входять чотири шахти, а основним акціонером комбінату є компанія Starmill Limited, якою володіють Рінат Ахметов, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов. Їхня частка становить 99,88 відсотка акцій.

Також шахтарі вимагають мінімальну щомісячну оплату своєї роботи у розмірі 1000 євро. Наскільки обґрунтованою чи доцільною така вимога є в українських реаліях, дискутувати важко, проте з огляду на обсяги видобутку та експорту залізної руди, така зарплатня не виглядає захмарною.

На сьогодні страйк на «Жовтневій» підтримали шахтарі трьох інших шахт комбінату — «Родіна», «Тернівська» та «Гвардійська». За повідомленням голови Незалежної профспілки шахтарів України Михайла Волинця, підземний страйк підтримали 229 шахтарів. Число протестувальників може коливатися через те, що дехто з них вимушений підніматись на поверхню — через погіршення здоров’я чи сімейні обставини.

Окрім цього, під головним управлінням Криворізького залізорудного комбінату цілодобово стоять два-три намети зі страйкарями, а вдень проходять масові акції за участі кількасот шахтарів та їхніх сімей. На підтримку шахтарів до Кривого Рогу почали приїжджати активісти з інших міст України. Багато мешканців міста також підтримує страйкарів — побажати успіху учасникам наземної акції підходять перехожі, автівки сигналять їм на знак підтримки.

Реакція керівництва

Звісно, такі протести не могли лишитись без уваги керівництва шахт. За повідомленнями самих працівників і працівниць, відтепер на територію шахти забороняють вхід за перепустками. До шахти пускають лише тих, хто має працювати саме у цей день і час. Варто пояснити, що самі учасники та учасниці підземних страйків перебувають на глибині у шкідливих для здоров’я умовах — шахтові тунелі не пристосовані до цілодобового перебування у них. Крім того, в учасників та учасниць немає мобільного зв’язку — усю інформацію вони передають через колег-сигналістів, які опускають та підіймають ліфти. Біля самих шахт чергують автобуси з нацгвардійцями, на випадок наземних протистоянь, проте поки що все обходиться мирно. Щодня з 15:00 до 17:00 години під головним управлінням КЗРК працює «вільний мікрофон» для усіх охочих висловити свою думку.

Двічі за час страйку активісти та гірники влаштовували автопробіг — від 50 до 100 машин їздили містом і потім, запаркувавшись під Міською радою, проводили мітинг. Учасники кажуть, що таким чином привертають увагу до проблем, через які шахтарські протести тривають вже 11 днів.

Шахтарі у Кривому Розі страйкують, вимагаючи кращих умов праці
Фото:

Евеліна Ганська / hromadske

7 вересня до учасників автопробігу вийшов міський голова Юрій Вілкул. Варто нагадати, що зараз в Україні відбувається підготовка до місцевих виборів, тому ситуацію зі страйком намагаються використати для піару і кандидати у депутати місцевих рад, і чинні політики. Зокрема, міський голова, який, вийшовши до учасників і учасниць автопробігу, сказав, що вважає вимоги страйку справедливими. «Якби я міг призначати власників приватних підприємств, то місто жило б по-іншому», — сказав Вілкул, наголосивши, що як мер він не має важелів впливу на ситуацію із керівництвом КЗРК. Також чинний голова скликав позачергову сесію міської ради, на якій було озвучено звернення до президента, прем’єра та уряду із закликами втрутитись у ситуацію.

Вже наступного дня до Кривого Рогу прибула перша заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Юлія Свириденко. Чиновниця мала розібратися, чому керівництво комбінату відмовляється йти на діалог з працівниками. Вона спускалась під землю для розмови із протестувальниками, а потім зустрілася з учасниками наземних протестів разом з народними депутатами Юрієм Корявченковим, Оленою Криворучкіна («Слуга Народу») та Михайлом Волинцем («Батьківщина»). 12 вересня Корявченков знову спустився до шахтарів «Жовтневої», озвучуючи пропозиції щодо переобрання голів профспілок. Шахтарі назвали це спробою керівництва КЗРК нав’язати свої умови, на що страйкарі не згодні.

Також 12 вересня адміністрація КЗРК розпорядилась виставити біля шахти «Родіна» додаткові блок-пости. Шахтарі вважають, це було зроблено для того, аби обмежити комунікацію з підземними протестувальниками.

Також нардеп та голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець написав звернення до міністра МВС Арсена Авакова, обласного та міського відділів поліції щодо тиску на сім’ї учасників протесту: «Голова первинної профспілкової організації шахти «Жовтнева» Віктор Стояновський та заступник цехового комітету Валерій Гриневич повідомляють, що з початку акції протесту за ними та членами їхніх родин відбувається постійне переслідування та стеження з боку невідомих». Зокрема, сам Стояновський повідомляє, що дорогою до школи невідомі підходили до його дітей з питаннями про батьків. Дітям Стояновського 8 та 13 років. А за адресою проживання Гриневича час від часу з'являються «люди з незрозумілими намірами».

Що далі?

За словами самих страйкарів, вони залишатимуться під землею щонайменше до того часу, поки не досягнуть компромісу з керівництвом за всіма вимогами.

Наземні страйки теж поки що не припиняються. Більше того, якщо на акції в Кривому Розі не реагуватиме керівництво, активісти планують разом із підтримкою з інших міст страйкувати під Верховною Радою.

Поки що успішність цього масштабного страйку спрогнозувати важко: комбінат навряд чи зможе довго не звертати увагу на збитки через зупинення виробництва, навіть часткове. Водночас шахтарі здаватися і поступатися, як бачимо, не збираються.

Авторка: Евеліна Ганська
Поділитись: